2)Марки проводів для прокладки під штукатуркою

Для монтажа скрытой электропроводки чаще всего используют провод ПВС (медный провод с изоляцией из поливинилхлорида) или кабель ВВГ (силовой медный кабель с изоляцией каждой жилы и в оболочке из поливинилхлорида) в металлорукаве или без. Металлорукав делает проводку более надёжной и защищает от механических повреждений.

Білет 22

1)Будова і несправності вимикачів навантаження (несправн. Вказані в причині ремонту)

Вимикачі навантаження

В електричних установках, які характеризуються невеликою силою струмів короткого замикання (до 400 А), застосування масляних вимикачів, що мають відключаючу здатність в одиниці й десятки кілоампер (кА), не можна вважати економічно доцільним. У таких установках знаходять застосування вимикачі навантаження, здатні включати й відключати робочі струми навантаження, при напрузі 10 кв — 200 А, 6 кв — 400 А.

Вимикачі навантаження являють собою триполюсні разєднувачі з надстроєними на їхніх нерухомих контактах дугогасійними камерами із твердою газогенерируючою речовиною, розрахованими на гасіння дуги лише при відключенні струмів навантаження й перевантаження.

Вимикачі навантаження виготовляють на основах роз'єднувачів типу PB-10/400, але, на відміну від останніх, вимикачі навантаження мають дугогасійні контакти та дугогасійні камери.

Ремонт вимикача навантаження розпочинають з очищення його від пилу, бруду, застарілого мастила і іржі, перевіряють вертикальність і надійність кріплення рами вимикача, уважно оглядають ізолятори і пластмасові дугогасійні камери для визначення їх цілостності. За наявності тріщин відповідні деталі замінюють.

Дугогасійні камери розбирають, очищають від кіптяви, оглядають їх вкладиші з оргскла. При товщині стінок вкладишів менше 1 мм вкладиші замінюють. Перевіряють кріплення ізоляторів на рамі і контактних пристроїв на ізоляторах.

Далі перевіряють стан рухомих і нерухомих, основних і дугогасійних контактів, усувають деформацію рухомих дугогасійних контактів, обпилюють напилком незначне підгорання, а при значному обгоранні контакти замінюють. Повільним включенням вимикача переконуються у збігу осей рухомих і нерухомих основних контактів і у вільному входженні рухомих дугогасійних контактів в горловину дугогасійних камер. При повороті валу вимикача на 70% ножі повинні переміщатися на 50, а дугогасійні рухомі контакти входити в камеру на 160 мм

Якщо включення вимикача закінчується упором ножів в закраїни нерухомого контакту, необхідно це усунути зміною довжини тяги, що сполучає вал вимикача з приводом. Якщо вимикач включається дуже важко, слід зачистити і змастити деталі, що труться, а також перевірити правильність з'єднання вимикача з приводом.

Потім перевіряють чіткість роботи блокування і стан гнучкого зв'язку, що сполучає вали вимикача. Останньою частиною ремонту є підфарбовування важелів і тяги, а також змащення тонким шаром технічного вазеліну контактних поверхонь.

Якщо вимикач навантаження має запобіжник, слід переконатися в цілості фарфорових ізоляторів і патрона, міцності армування латунних ковпачків. Репнуті ізолятори і патрон замінюють, а порушене армування відновлюють. Перевіряють щільність зіткнення контактної поверхні латунних ковпачків з пружинячими контактами. Якщо контакт поганий, підгинають контактні затискачі і залізну скобу. Якщо мідь контактних затискачів від перегрівання втратила пружність, контакти слід замінити.

Натисканням на циліндричний покажчик спрацьовування запобіжника типу ПК, що виступає, перевіряють легкість його переміщення всередину патрона і зворотне повернення. Запобіжник, покажчик спрацьовування якого після ремонту не набув легкості переміщення, краще замінити. Якщо немає резервного запобіжника, залишають в роботі колишній, оскільки дефект покажчика не може позначитися на його відключаючій здатності.