- •Як захистити дитину з розумовою відсталістю у ході надання освітніх та соціальних послуг
- •Як захистити дитину з розумовою відсталістю у ході надання освітніх та соціальних послуг.
- •Л. Сідєльнік, р. Кравченко., л. Гончар. Як захистити дитину з розумовою відсталістю у ході надання освітніх та соціальних послуг.
- •1.1. Терміни та поняття інтелектуальної недостатності
- •1.2. Статус дитини з інтелектуальною недостатністю
- •1.3. Особливості задоволення потреб дитини з інтелектуальною недостатністю
- •Розділ 2. Права дітей з інтелектуальною недостатністю
- •2.1. Права дітей з інтелектуальною недостатністю у міжнародних документах
- •2.2. Соціально-економічні права дітей з інтелектуальною недостатністю у національних документах
- •Закон України „Про соціальні послуги”
- •2.3. Гарантії та реальність
- •3. 1. Поради щодо розвитку дитини
- •3.2. Поради щодо виявлення поваги до особистості
- •3.3. Поради щодо звертання до дитини
- •3.4. Поради щодо надання інформації
- •3.5. Поради щодо захисту та безпеки дитини
- •3.6. Поради щодо надання можливості вибору і висловлення власної думки
- •3.7. Поради щодо невтручання в особисте життя та дотримання конфіденційності
- •3.8. Поради фахівцям у виконанні різних професійних ролей
- •Документи Організації Об’єднаних Націй
- •Документи Ради Європи:
- •Національні нормативно-правові документи
- •Стан дотримання прав людини в психоневрологічних інтернатах в Україні
- •1. Виникають труднощі при процедурі направлення/поміщення до інтернату:
- •2. Неналежні умови проживання в інтернаті:
- •3. Неналежні стандарти догляду в інтернаті:
- •4. Перебування в інтернаті сприяє тривалій залежності та збільшенню ступеню інвалідності користувача:
- •5. Небезпечні та деградуючі умови в інтернаті:
- •Не дотримуються права людини, а саме:
3. 1. Поради щодо розвитку дитини
Для забезпечення якомога кращого розвитку дитини з інтелектуальною недостатністю фахівці повинні спрямувати свої зусилля на створення умов, що забезпечують гідність дитини, впевненість у власних силах, задоволення різноманітних інтересів. Фахівець повинен надавати допомогу дитині у вирішенні різноманітних питань і не допускати будь-яких ситуацій чи власної поведінки, які принижують дитину.
Лише розуміння дитини, знання про її особливості та уподобання допоможуть фахівцям знайти індивідуальний підхід до кожної дитини.
Діти можуть мати труднощі у навчанні через певні емоційні проблеми або постійні нагадування від дорослих чи насмішки від дітей. Поведінка дітей може бути невідповідною, тому що вони, наприклад погано чують чи бачать. Певна проблема фізичного здоров’я може впливати на проблему з поведінки. У додатку 3 наведено деякі специфічні критерії, за якими фахівець може зрозуміти психічний стан дитини або причини, які викликають складнощі у навчанні.
Завдяки цим знанням фахівцю легше буде обрати найкращі для кожної дитини форми і методи навчання й виховання, які сприятимуть її найбільше можливому розвитку.
Опитайте батьків та саму дитину про її захоплення, улюблені заняття, ігри, людей, які їй подобаються. З цих розповідей Ви зможете зрозуміти, з ким з членів родини найбільше часу проводить дитина, хто має на неї найбільший вплив або від кого найбільше залежить дитина, які завдання чи обов’язки виконує вдома. Якщо дитина має певні обов’язки вдома, доручіть їй подібні сфери відповідальності у групі, класі, закладі. Підтримуйте або прищеплюйте дитині розуміння відповідальності, активно залучайте до суспільного життя закладу.
Ретельно сплануйте роботу з кожною дитиною та уважно слідкуйте за її прогресом, записуйте зміни, обговорюйте їх з батьками та іншими колегами. Індивідуально до темпераменту дитини сплануйте активну та спокійну діяльність. Якщо дитина швидко втомлюється, дозволяйте їй відпочити більше, аніж іншим дітям. Якщо дитина не бажає займатися певним видом занять, не примушуйте її, а знайдіть цікавий для неї вид діяльності, який найбільше підходить до теми. Наприклад, на заняттях з географії можна дитині дати завдання складати пазли (вкладиші) з картою світу, або встромляти прапорці у глобус, або розглядати книжку з тематичними картинками і т.і.
Залучайте дитину до творчої діяльності. Будь яку роботу дитини схвалюйте. Не відмовляйте дитині в участі у музичному гуртку через те, що вона не розмовляє або не може відтворити мелодію пісні.
Не забувайте, що дитині необхідно переключатися, розслаблятися, та відпочивати.
Спостерігайте за кожною дитиною. Спільно з батьками аналізуйте її успіхи та невдачі. Можливо, у дитини не розвинена дрібна моторика і тому вона не може правильно виконати завдання з писання. Дайте їй гру або завдання для розвитку моторики. Поясніть батькам необхідність виконання подібних занять вдома і порекомендуйте, як часто і коли їх має виконувати дитина вдома.
Не поспішайте робити висновок, що через діагноз дитина не здатна до розуміння математики, якщо вона не може розв’язати деякі математичні приклади. Можливо, вона не розуміє окрему дію, наприклад, ділення. Пояснити цю операцію можна на прикладі підготовки до свята та необхідності поділити пиріг на усіх гостей. Пояснюйте абстрактні поняття на практичних побутових ситуаціях, у яких найбільше можуть бути застосовані ці поняття або операції. Дозвольте дитині користуватися калькулятором: для неї таке вміння та навички є важливим та кориснім для застосування у повсякденному житті.
Спрямуйте навчання дитини на формування та закліплення соціальних і побутових навичок та вмінь, які дитина зможе закріплювати і застосувати упродовж подальшого життя.
Ніколи не відмовляйте дитині у праві бути присутньою на заняттях або відвідування закладу, якщо вона має на це законне право. Не виганяйте її з класу, не залишайте поза дверима у разі запізнення. Недопустимим є відмова фахівців у присутності дитини в закладі на підставі лише того, що батьки не попередили про її повернення після хвороби, якщо є відповідна довідка від лікарів. Адже на законних підставах ця дитина є вихованцем (учнем) закладу і держава або батьки сплачують за її навчання.
Памятайте, дитина з інтелектуальною недостатністю має право на найповніше залучення до соціального життя та досягнення розвитку у найповнішому обсязі! Конвенція, статті 23, 29.