1. Виникають труднощі при процедурі направлення/поміщення до інтернату:

• складно отримати інформацію щодо поміщення до інтернату;

• складно оформити усі документи для поміщення до інтернату;

• існує черга на поміщення до інтернату через недостатню кількість місць;

• трапляється, що документи під час перебування в черзі втрачають чинність;

• не враховується думка самого недієздатного користувача та родичів щодо вибору опікуна;

• немає можливості оскаржити остаточне рішення комісії про поміщення до інтернату;

• потрапляючи до інтернату, особа втрачає власне житло, якщо ніхто більше не прописаний на цій площі;

• потрапляючи до інтернату, особа втрачає гроші, які б компенсували вартість житла (всього або своєї частки);

• трапляються випадки, коли близько немає інтернату того профілю, який би відповідав стану здоров’я, і людину відправляють до іншої області – далеко від рідних.

2. Неналежні умови проживання в інтернаті:

• немає місця для усамітнення (багато сусідів по кімнаті);

• немає речей особистого вжитку;

• помітно, що проблеми оточуючих (сусідів по кімнаті) негативно впливають на сон, емоційний стан, поведінку користувача;

• користувач не бере участі в плануванні свого режиму дня та видів занять.

3. Неналежні стандарти догляду в інтернаті:

• відсутність емоційного контакту;

• відсутність підтримки і допомоги в дотриманні особистої гігієни;

• чисельність користувачів послуг інтернату надто велика;

• чисельність користувачів перевищує норму (якщо є достовірна інформація про нормативи чисельності користувачів);

• користувачі не мають змоги отримати достатньої уваги від персоналу інтернату;

• підвищена тривожність та нервовість користувачів через шум, постійне перебування „на людях”.

4. Перебування в інтернаті сприяє тривалій залежності та збільшенню ступеню інвалідності користувача:

• не можна навчитися самостійно виконувати побутові завдання;

• втрачаються навички, якими користувач володів перед поміщенням до інтернату;

• немає інформації про життя поза інтернатом;

• людина поступово стає повністю залежною від персоналу у задоволенні базових потреб.

5. Небезпечні та деградуючі умови в інтернаті:

• мало контактів з родичами;

• відсутність контактів зі здоровими однолітками;

• віддаленість від громади;

• користувач роками не залишає території інтернату;

• не вистачає фізичного навантаження (неналежна спортивна база в інтернаті);

• користувачі не розрізняють будні та свята чи вихідні;

• хронічні соматичні хвороби, діагностика яких ускладнена через знижений інтелект (знижена гострота зору, гінекологічні, стоматологічні хвороби тощо), як правило, не лікують.

6. Складні матеріальні умови інтернату:

• немає розділених туалету та ванної кімнати, мало туалетів та ванних кімнат;

• неналежне харчування (одноманітне, недостатнє, незбалансоване або немає вибору);

• неналежний вигляд одягу (брудний, недостатньо теплий, його відсутність);

• погане освітлення;

• холодні приміщення.

7. Трапляються випадки утримання в загратованих кімнатах, або фіксація

8. Трапляються випадки смерті з причини невчасного надання допомоги

9. Існує брак заходів з реабілітації:

• немає індивідуального плану реабілітації;

• не ведеться робота з розвитку навичок спілкування, поводження в місті тощо;

• забезпечується виключно медичне лікування (немає психологічної допомоги);

• переважає незайнятість та нудьга впродовж дня;

• працівники не організовують цілеспрямовані заняття для користувачів, недостатньо залучають їх до самообслуговування;

• відсутні розважальні програми.