- •Як захистити дитину з розумовою відсталістю у ході надання освітніх та соціальних послуг
- •Як захистити дитину з розумовою відсталістю у ході надання освітніх та соціальних послуг.
- •Л. Сідєльнік, р. Кравченко., л. Гончар. Як захистити дитину з розумовою відсталістю у ході надання освітніх та соціальних послуг.
- •1.1. Терміни та поняття інтелектуальної недостатності
- •1.2. Статус дитини з інтелектуальною недостатністю
- •1.3. Особливості задоволення потреб дитини з інтелектуальною недостатністю
- •Розділ 2. Права дітей з інтелектуальною недостатністю
- •2.1. Права дітей з інтелектуальною недостатністю у міжнародних документах
- •2.2. Соціально-економічні права дітей з інтелектуальною недостатністю у національних документах
- •Закон України „Про соціальні послуги”
- •2.3. Гарантії та реальність
- •3. 1. Поради щодо розвитку дитини
- •3.2. Поради щодо виявлення поваги до особистості
- •3.3. Поради щодо звертання до дитини
- •3.4. Поради щодо надання інформації
- •3.5. Поради щодо захисту та безпеки дитини
- •3.6. Поради щодо надання можливості вибору і висловлення власної думки
- •3.7. Поради щодо невтручання в особисте життя та дотримання конфіденційності
- •3.8. Поради фахівцям у виконанні різних професійних ролей
- •Документи Організації Об’єднаних Націй
- •Документи Ради Європи:
- •Національні нормативно-правові документи
- •Стан дотримання прав людини в психоневрологічних інтернатах в Україні
- •1. Виникають труднощі при процедурі направлення/поміщення до інтернату:
- •2. Неналежні умови проживання в інтернаті:
- •3. Неналежні стандарти догляду в інтернаті:
- •4. Перебування в інтернаті сприяє тривалій залежності та збільшенню ступеню інвалідності користувача:
- •5. Небезпечні та деградуючі умови в інтернаті:
- •Не дотримуються права людини, а саме:
3.5. Поради щодо захисту та безпеки дитини
Для забезпечення безпеки дітей фахівцям варто знати особливості поведінки дитини, які можуть бути викликані діагнозом „розумова відсталість” або іншим психіатричним розладом та уважно спостерігати за поведінкою кожної дитини див. Додаток 3). Такі діти можуть не знайти точних слів, аби описати свої відчуття або просто не розуміти свого стану.
Дізнайтеся у батьків та вивчіть документи дитини щодо стану її здоров’я, наявності хронічних хвороб, особливостей харчування та догляду.
Щоб уникнути психологічного насилля та знущання старших дітей або більш адаптованих над дітьми з глибшим порушенням інтелекту, варто порекомендувати батькам самим заводити дитину до класу або запровадити чергування працівника закладу під час приходу дітей до школи.
Навчайте дитину з інтелектуальною недостатністю безпечної поведінки, завчіть з нею чіткий. але невеликий перелік людей, до яких дитина може звернутися на вулиці у разі небезпечної ситуації. Прививайте дитині стереотипи правильного ставлення до власного здоров’я, поведінки при захворюваннях, пораненні і першій допомозі собі або близькій людині.
Обов’язково зберіть усі контактні дані батьків (опікунів) або інших родичів дитини. У разі захворювання, поранення або іншої небезпечної для дитини ситуації, обов’язково повідомте батьків про випадок, порадьтеся з ними щодо можливої першої допомоги, можливості надати дитині ті чи інші ліки. Усі Ваші дії та обставини випадку з дитиною зафіксуйте спеціальним протоколом.
З метою забезпечення захисту дитини під час її шляху до закладу або додому, запропонуйте батькам самим супроводжувати дитину. Якщо батьки невзмозі з якихось причин забезпечити такий супровід, візьміть з них розписку, що вони повідомлені про можливості небезпеки і те, що Ви не можете цю безпеку гарантувати. Запитайте у батьків про те, хто ще може забирати дитину із закладу і керуйтеся цією інформацією. Під час перебування у закладі діти повинні знаходитися під наглядом працівників, в тому числі і під час прогулянок.
Якщо у групі є дитина, у якої бувають приступи епілепсії, обовязково дізнайтеся у бітьків, як допомогти дитині в таких випадках, які ситуації можуть спричинити хвилювання і призвести до припадку. Запитайте дитину, чи відчуває вона наближення припадку і як Ви можете їй допомогти. Іноді діти можуть розуміти це. Попросіть дитину обов’язково повідомити Вас, якщо вона почуватиметься дискомфортно. Зробіть усе можливе, щоб зменшити її травмування та стрес як для неї, так і для інших дітей. Зверніться до лікаря закладу. Обов’язково надайте йому інформацію про дитину та попросіть розповісти про правила поведінки та допомоги під час припадку. У доступній формі розкажіть іншим дітям про те, як треба поводитися, коли у їхнього друга виникає приступ епілепсії.
Пам’ятайте, дитина має право на захист та безпечні умови виховання а також компетентний нагляд! Конвенція, Стаття 3.