54. Топографія нирок,оболонки нирок.

Знаходиться в позаочеревинному просторі, по обидві сторони хребетного стовпа. Права нирка розміщується на рівні ХІІ грудного – ІІІ поперекового хребців. Ліва нирка розміщується на рівні XI грудного – ІІ поперекового хребців. Межують нирки з такими органами: ззаду - з поперековою частиною діафрагми, поперековим м'язом. спереду правої нирки - знаходяться такі органи: права доля пе­чінки, правий згин товстої кишки, 12-ти пала кишка. Спереду лівої нирки - знаходяться такі органи: шлунок, хвіст підшлункової залози, селезінка, лівий згин обвідної кишки. Вище нирок знаходяться наднирники – парний орган ендокринної системи. На нирці розрізняють: 1. Поверхні: 1) передню, 2) задню, ІІ. два краї: 1) опуклий називають латеральний; 2) ввігнутий називають медіальний ІІІ Два кінця (або полюси) 1) верхній ;2) нижній. Оболонки нирки: 1. Ниркова фасція – зовнішня; 2. Жирова капсула - середня оболонка; 3. Фіброзні капсула – внутрішня. Оболонки нирки разом з судинами нирки являють собою фіксуючий апарат нирки. Стінка ниркових чашок і ниркової миски складається з слизової оболонки, шару гладких м'язових клітин і сполучнотканинного шару. Функції: 1. Головна функція нирки – видільна. Вони виді­ляють з організму продукти розпаду, залишки води, солей, шкідливі речовини і деякі лікарські препарати. 2. Беруть участь у підтриманні і збереженні на відносно постій­ному рівні внутрішнього середовища (гомеостаза). 3. Синтезуюча функція, беруть участь в синтезі деяких речовин, наприклад є спеціальний фермент ренін, який приймає участь в регуляції рівня артеріального тиску. 4. Секреторна функція, вони володіють здатністю до секреції ор­ганічних кислот і основ іонів К+ і Na+. 5. Обмінна функція. Беруть участь в водносольовому (мінеральному) обміні, а також встановлено, що нирки беруть участь і в ліпід­ному, білковому і вуглеводному обміні.

53. Тонка кишка: відділи, топографія , будова стінки.Топографія тонкоъ кишки (intestinum tenue) поч.. від шлунка й зак. впадінням у товсту кишку. Це найдовший відділ травного каналу .Розміщуються петлі тонкої кишки нижче шлунка, печінки, поперечновідної кишки, в мезогастрії (середня область живота) і гіпогастрії, досягаючи і дещо заходячи в порожнину малого тазу. Довжина 3-5-7 метрів. По своєму функціональному значенню вона займає центральне місце в травній системі. Тут проходить остаточне розчеплення всіх поживних речовин під дією кишкового соку, соку підшлункової залози, і жовчі печінки і всмоктування продуктів переварювання в кровоносні і лімфатичні капіляри. В тонкій кишці виділяють три відділи: дванадцятипала кишка, порожниста, клубова. Дванадцятипала кишка - відділ тонкої кишки. Поч. цибулиною від шлунка і закінчується вигином, що з'єднує їх з порожнистою кишкою. Вона фіксована на задній черевній стінці, лежить з переду і справа від поперекової частини діафрагми, охоплює головку підшлункової залози. В кишці розрізняють чотири частини: верхню, нисхідну, горизонтальну (нижню) і висхідну. На внутрішній поверхні слизової оболонки стінки дванадцятипалої кишки містяться кругові складки. На медіальній стінці нисхідної частини виражена повздовжня складка, де є великий сосочок, тут відкриваються протоки : загальна жовчна і протока підшлункової залози. М’язова оболонка складається з кругового і повздовжнього шарів гладких м’язових волокнах . Зверху дванадцятипала кишка покрита адвентицією. Порожниста кишка, поч. від дванадцятипало-порожнистого згину, займає більшу частину середнього відділу черевної порожнини. Клубова кишка - є продовж. порожн. кишки, займає праву нижню частину черевної порожнини. Порожниста і клубова кишки покриті очеревиною з усіх сторін. Стінка тонкої кишки складається з трьох оболонок: 1) зовнішня - серозна (очеревина); 2) середня - м'язова (непосмугована (гладенька) м'язова тканина; 3) внутрішня - слизова оболонка. Особливості будови слизової оболонки стінки тонкої кишки: 1) колові складки, завдяки яким поверхня слизової оболонки значно збільшується, отже збільшують поверхню всмоктування; 2) слизова оболонка має бархатистий (матовий) вигляд. Її покривають кишкові ворсинки, мікроворсинки - це пальцеподібні вирости слизової оболонки. Ворсинки відіграють важливу роль всмоктуванні поживних речовин. Мікроворсинки - вирости слизової оболонки. Відіграють важливу роль ще і в пристінковому травленні; 3) між клітинами стовпчастого епітелію э поодинокі бокаловидні клітини, що виділяють слизь; 4) кишкові залози виділяють кишковий сік; 5) багаточисельні поодинокі лімфоїдні вузли, а в слизовій клубової кишки є великі скопичення лімфоїдної тканини - групові лімфоїдні вузлики (пейерові бляшки). Знешкоджуюча функція - знешкодження отруйних речо­вин, шкідливих речовин, патогенних лімфоорганізмів; 6) на всьому протязі в стінці кишки є велика кількість кишкових крипт - це трубчасті заглибини епітелію. В кишковій крипті відкриваються зало­зисті клітини різних типів.

56.Формула постійних і молочних зубів, терміни прорізування.

Молочні зуби мають деякі особливості: вони менше розмірами, мають менше горбків і розходяться коріння, між якими лежать зачатки постійних зубів. Число коренів у молочних і постійних зубів однаково. Прорізування молочних зубів, тобто витончення ясна і поява коронки зуба в порожнині рота, починається на 7-му місяці позаутробного життя (першими прорізуються медіальні нижні різці) і закінчується до початку 3-го року. Молочних зубів всього 20. Зубна формула їх така: 2-1-2/2-1-2. Цифри означають число зубів на половині кожної щелепи (верхньої і нижньої): два різця, один ікло, два великих корінних зуба. Після закінчення 6 років починається зміна молочних зубів постійними. Вона полягає в прорізуванні нових додаткових зубів понад 20 молочних і заміні кожного молочного зуба постійним. Прорізування постійних зубів починається з першого великого корінного зуба (шестирічний моляр), до 12-13 років прорізування постійних зубів закінчується, за винятком третього великого корінного зуба, який прорізується між 18 і 30 роками. Формула постійних зубів людини на одній стороні щелепи така: 2-1-2-3/2-1-2-3 всього 32. У стоматологічній практиці користуються більш зручною формулою з позначенням зубів по порядку номерів, починаючи від першого різця і закінчуючи останнім (третім) великим корінним зубом: 1 2 (різці), 3 (ікло), 4 5 (малі корінні), 6 7 8 (великі корінні).