2. Етапи та стратегії адаптації персоналу

Адаптація, як і кожний процес характеризується певною тривалістю і має початок та кінець.

Етапи адаптації:

1. Період ознайомлення – тривалість 1 місяць. За цей час працівник може продемонструвати свої можливості, бажання і витримку.

2. Оцінюючий період – тривалість до 1 року. Досягається сумісність з колективом організації.

3. Проходження поступової інтеграції в організації.

Важливу роль в ефективності проведення адаптації нових працівників відіграє керівник, який проводить попередню розмову з працівниками, щоб вони добре зустріли нового співробітника, призначає наставника.

Бажано, щоб протягом 1 тижня керівник щоденно зустрічався з новим співробітником, цікавився його успіхом, труднощами. Це дозволить керівнику дізнатись сильні і слабкі сторони нового працівника, взаємовідносини в колективі, його зовнішній вигляд.

Крім адаптації людини до робочого місця доцільна і адаптація роботи до людини, яка передбачає організацію робочого місця відповідно до ергономіки і гнучке регулювання ритму і тривалості робочого часу, побудова структури організації, розподілу трудових обов’язків і конкретних завдань з урахуванням здібностей і особливостей характеру працівника, індивідуалізація системи мотивації.

Найскладнішою є адаптація керівників.

При адаптації керівник може вибрати 1 з наступних стратегій:

1. Очікування (вивчення спочатку)

2. Критична (попередників)

3. Традиційна (виконання правил і норм попередника)

4. Раціональна (вибір декількох стратегій)

Розвиток персоналу

1. Суть та складові професійного розвитку персоналу

Розвиток персоналу – системно організований процес безперервного професійного навчання працівників для здобуття нових компетенцій, знань, умінь та навиків, які вони використовують або будуть використовувати у своїй професійній діяльності.

Розвиток персоналу включає процес підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників з метою виконання завдань, функцій та обов’язків нових посад.

Завданням розвитку персоналу є забезпечення:

• Відповідного професійного рівня робітників вимогам робочого місця, посади;

• Умов для мобільності працівників як передумови раціональної їх зайнятості і використання;

• Можливості просування працівників як у професійній, так і у службовій кар’єрі.

Розвиток персоналу може здійснюватись в межах організації або за її ініціативою та поза організацією, тобто виходити за рамки трудової діяльності на робочому місці, фінансуватись за рахунок коштів організації, а також бюджетних та власних коштів громадян.

Основні напрямки професійного розвитку персоналу:

1. Первинне навчання з урахуванням завдань підприємства і специфіки його роботи

2. Навчання з метою ліквідації розриву між вимогами робочого місця, посади і діловими якостями персоналу

3. Навчання з метою підвищення загальної кваліфікації

4. Навчання для роботи за новими напрямами розвитку організації

5. Навчання з метою освоєння нових методів освоєння трудових операцій