35. Клементьев а.А. Разработка количественных решений задач управления в здравохранении. - м. :Наука, 1985. C.40-45

Охорона здоров'я з позиції управління є вкрай складною системою з різнопрофільними, багатомірними ієрархічними структурами.

Галузева система захоплює всі існуючі ланки управління охороною здоров'я від окремих установ до Міністерства охорони здоров'я.

Для побудови автоматизованої системи управління охороною здоров'я (АСУ охороною здоров'я) виходять із організованої структури управління.

Для цього в першу чергу необхідно представити об'єкти управління в вигляді окремої моделі, яка дозволила б описати всі процеси, що протікають на мові зрозумілій для ЕВМ.

На основі системного аналізу і системного підходу з використанням ряду математичних дисциплін, методології управління будуються моделі оптимального функціонування галузевої системи і їх управління.

я є не тільки інструментом для одержання додаткової інформації, але і поглиблює знання про структуру і властивості досліджуваного явища, дозволяє підійти до вирішення питання оптимального розподілу кадрів і ресурсів, оптимізації процесів масових медичних оглядів і диспансеризації населення, пошуку оптимального співвідношення між затратами і ефективністю. Рішення самих задач здійснюється шляхом примінення електронно-обчислювальної техніки і системи АСУ.Модель управління здоровя.

Вирішення задач управління самої системи з використанням методів економо-математичного моделювання здійснюється поетапно:

єктів, процесів, явищ, маючих найбільш важливе значення для вирішення постановленої задачі.На першому етапі - створюється робоча описова модель.

На другому етапі - здійснюється формалізація постановленої задачі і розробляється математична модель на основі описаної моделі першого етапу.

На третьому етапі - перехід математичних моделей ( аналітичних чи заснованих на методі статистичних досліджень) на "машину" мову для дослідження моделі на ЕОМ (програми на алгоритмичних мовах).

Четвертий етап - рішення конкретних задач на основі створених економіко-математичних моделей.

При побудові математичних моделей складних систем з використанням ЕОМ приймаються до уваги тільки основні фактори, характиризуючі закономірності описуваних об'єктів (явищ) і відкидаються другорядні, малоістотні фактори вимірюються косвенно. Ряд потрібних для управління показників діяльності системи охорони здоровя.

Отже, система - чисельність елементів, що знаходяться в відношені і зв'язаніодин з одним, створюючих визначину підлісність, єдинство.

Модель - відтворення системи в вигляді визначеної схеми зв'язку блоків.

Шляхом формалізації ітипізації структури охорони здоров'я виділяють функціональні блоки моделі охорони здоров'я ("Профілактика","Лікування", "Медична наука", "Планування"), забезпечуючі блоки ("Кадри", "Ресурси", "Матеріально - технічне постачання) і блоки управління охороною здоров'я ("Мінохорона здоров'я", "Облохорона здоров'я", "Міськохорона здоров'я" і ін.).

Система прийняття рішень по управлінню об'єктом заснована на приміненні математичних методів і технічних засобів автоматичної обробки інформації управління, являє собою автоматизовану систему управління (АСУ).

Принципіально відміною АСУ від системи автоматичного управління (САУ) заключається в тому,що в останньому управління об'єктом здійснюється без прямої участілюдини (вона виконує функцію лише контрольну).

Основні принципи побудови іфункціонування АСУ охороною здоров'я.

Автоматизована система управління охороною здоров'я, створена на основімедико-математичної моделі, являє людино-машину систему, забезпечуючу автоматизований збір і обробку інформації, необхідної для управління.

Людино-машинна система - це система, в якій людина приймає безпосередню участь в процесівирішення задач по управлінню.

В результаті реалізації медико-математичної моделі АСУ пропонує оптимальні управлінські рішення для керівника.

Створення моделя і АСУ не мисляться без удосконалення структури організаційних систем управління по слідуючих етапах:

1. Аналіз існуючої структури управління і поточного стану процесів управління.

2. Визначення ієрархії мети досліджувальної системи.

3. Аналізцільових програм і організаційних заходів складаючих основні елементи діяльності системи.

4. Аналіз інформаційних схем діяльності і формування опису елементів діяльності.

5. Визначення кретеріїв ефективностіфункціонування організаційної структури.

6. Формування варіантів складу автоматизованих фунцій.

7. Формування варіантів локальних структур системи управління.

Безперечно,що процес реалізації етапів удосконалення управління може мати більш складний взаємозв'язок, ніж ніж приведений нами.

В структурі АСУ "Охорони здоров'я" обов'язково присутні особи приймаючі рішення (ОПР). Це необхідно в силу того, що кінцевийвибір і прийняття рішення здійснюється не ЕОМ, а особою відповідальною за систему охорони здоров'я в цілому, чи її відповідні ділянки.

Таким чином, стає зрозумілим концепцуальний (від лат. представлення) підхід до створення автоматизованих систем управління охороною здоров'я, який можна виразити формулою:

АСУ = Модель + МІС + ОПР,

де

МІС - медичні інформаційні системи

ОПР - особа приймаюча рішення

Система "Охорони здоров'я" складається із двух складових частин (підсистем) керівної і керуючої.

Керівна система - це всі об'єкти управління з їх структурними підсистемами.

Керуюча система - включає органи управління, технічні сасоби управління,методи управління, системи інформації.

Сусупність керівної і керуючої систем заснованих на приміненні сучасних методів і технічних засобів автоматичної обробки інформації зв задачах обліку, аналізу, планування, організації і т.ін. являється автоматизованою системою управління, (галуззю, її системою, установами).

В АСУ "Охорона здоров'я", як і в любій АСУ виробництвом, виділяють функціональну і забезпечуючу частину.

Функціональна частина АСУ - складається із комплексу адміністративних, організаційних, економіко-математичних методів забезпечуючих вирішення задач планування, обліку і аналізу показників для прийняття управлінських рішень в підсистемах АСУ "Охорони здоров'я".

Забезпечуюча частина АСУ "Охорони здоров'я" - це та частина АСУ, яка складається із інформаційного, технічного, програмного, математичного і лінгвістичного забезпечення.

АСУ - охороною здоров'я рівня (як підсистеми галузевої автоматизованої системи охорони здоров'я) повинні включати в себе логічні і інформаційно взаємопов'язані комплекси фукціональних задач: обліку ікотролю, аналізу,планування, організації і керівництва. Комплекси фукціональних задач і формують фукціональну систему АСУ.

Відповідно блокам моделі охорони здоров'я виділяютьсярізні підсистеми АСУ охорони здоров'я з комплексом задач:

1. Медстат - передбачена для обробки і аналізу медико-статичтичної інформації.

2. Планфін - здійснює планування і фінансування установ охорони здоров'я.

3. Бухоблік - для бухгалтерського обліку.

4. Кадри для вирішення питань оптимального розподілу кадрів.

5. ГАПУ - головне аптечне управління для планування медикаментозного забезпечення і управління аптечним господарством.

6. Медтехніка - з метою обліку і контролю за розподілом і втіленням медичної техніки.

7. Лікпроф - з метою аналізу і планування лікувально-профілактичної допомоги населенню.

8. Профілактика ідиспаннсеризація - для вирішення задач імунізації населення, організації масових медичних оглядів,санітарно-гігієнічних відділів.

9. КІДД - контролю і аналізу виконання документів, приказів.

10.Наука - для планування і котролю наукових досліджень за втіленням результатів в практику охорони здоров'я.

11.Нормативи - для розрахунку нормативів і планових показників.

12.Капітальне будівництво - з метою планування і котролю за будівництвом об'єктів охорони здоров'я.

Цим не обмежується число можливих підсистем (блоків) в ОАЗУ "Охороною здоров'я, так як процес АСУ являється динамічним, вимагаючим постівної інформації.

36.Кутузов И.Н. Медицинская услуга //Гігієнічні проблеми охорони здоров’я населення: Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю кафедри гігієни і екології . – Дніпропетровськ,1997.– С.201-203.

Про вартість офтальмологічної допомоги – В роботі Медведовської Н.В. та Голяченка А.О. “Про вартість офтальмологічної допомоги” визначалися вартість офальмологічної допомоги хворим м. Житомира та Житомирської області. Розрахунки проводилися згідно з розробленими економіко-математичними моделями. Наведені приклади визначення вартості офтальмологічної допомоги амбулаторному пацієнту, на рівні офтальмолога міської лікарні, у випадку госпіталізації в очний стаціонар. Згідно з розробленими моделями можна визначити вартість лікування кожного хворого в розрізі конкретного спеціаліста, відділення тощо. Ми визначали вартість офтальмологічної допомоги хворим м. Житомира та Житомирської області. При розробці методичних підходів до вирішення цієї проблеми було обрано такий шлях: підраховано вартість медичних послуг і в кінцевому підсумку визначено вартість лікування кожного хворого. На нашу думку, такий підхід має наступні переваги: визначення вартості лікування спрощує оцінку роботи кожного лікаря. Можливість визначення вартості медичної допомоги на всіх рівнях, включаючи первинний, підрахунки на випадок захворювання значно спрощують статистичні і бухгалтерські обрахунки, що є далеко не останньою справою в діяльності медичних установ.

Визначення вартості офтальмологічної допомоги проводилося згідно до розроблених економіко-математичних моделей.

Економіко-математична модель визначення вартості офтальмологічної допомоги амбулаторному пацієнту

Вап=В рхл х Тл + Врхс х Тс + Вмтз + S(Воб/Тг х То + Вдз + Врхл х То) + S(Ві/Тг + Т1 + Вдз + Врхл х Ті) + SВрхк х Тк + [Пн + П],

ОФОРМЛЕННЯ ФОРМУЛ?

де Вап – вартість допомоги, наданої амбулаторному пацієнту.

Врхл – пересічна вартість робочої хвилини лікаря.

Тл – кількість хвилин, витрачених лікарем для надання допомоги пацієнту.

В рхс – пересічна вартість робочої хвилини медичної сестри.

Тс – кількість хвилин, витрачених медсестрою для надання допомоги.

Вмтз – пересічна кількість матеріальних і технічних затрат на одне відвідування.

Воб/ Тг – вартість однієї хвилини обладнання, що використане для обстеження пацієнта.

Тг – гарантійний термін дії препарату.

Ті – термін інструментального лікування (у хвилинах).

Пн – прибуток.

П – податок.

Дана модель не враховує постійних витрат на будівництво приміщень амбулаторно-поліклінічних закладів.

Згідно з даними опублікованих досліджень (3) та нашими власними розрахунками, більше 50 % випадків офтальмологічної захворюваності є простими. Тобто значна частина офтальмольмологічної допомоги може надаватися на рівні лікаря загальної практики, або родинного лікаря. Наведемо приклад.

Жінка 46 років отримала допомогу у лікаря загальної практики. Кількість звертань – 2. Перше звернення зайняло 24 хв (збір анамнезу – 5 хв; визначення гостроти зору – 6 хв; обстеження в боковому освітленні; офтальмоскопія – 5 хв; запис в амбулаторну картку – 5 хв; виписка листка непрацездатності і рецептів – 3 хв). Встановлено діагноз: фолікулярний кон’юнктивіт правого ока.

Лікування обмежилося призначенням медикаментозних засобів, які хвора, звісно, придбала за власні кошти. Серед призначених медикаментів амбулаторних ін’єкцій не було, тому медична сестра витратила 3 хв на хворого, допомагаючи визначити гостроту зору.

Повторне відвідування зайняло 10 хв. Разом 34 хв. Хворій зроблено такі скринінгові обстеження: артеріального тиску, визначення гостроти слуху, вимірювання внутрішньоочного тиску, загальний аналіз крові та сечі.

Вал = В рхл х 34 + Врхс х 3 + Вмтз х 2 + ( Воб/Тг х То + Вдз + Врхп х То)+Пн

Вал =0,0345 х 34 + 0,014 х 3 + 0,72 х 2 + 2,019 коп. (або 0,02 гр).

Вал =3,033 гр. (або на 1997 – 1,51 долара).

На рівні офтальмолога міської поліклініки амбулаторна допомога надається в більш складних випадках. Наведемо приклад.

Чоловік 45 років звернувся до окуліста (скерований лікарем загальної практики) з приводу травми, де був встановлений діагноз стороннє тіло глибоких шарів рогівки, травматичний кератокон’юнктивіт. Була здійснена невідкладна допомога: анамнез – 7 хв, визначення гостроти зору – 5 хв, огляд в боковому, прохідному освітленні, непряма офтальмоскопія – 5 хв, огляд в щілинній лампі – 5 хв, знеболювання – 4 хв, видалення стороннього тіла глибоких шарів рогівки – 14 хв, інстиляція крапель в кон’юнктивальну порожнину – 5 хв, закладання солкосерилового желе за повіки – 3 хв, запис в амбулаторну картку і виписування рецептів – 10 хв. Через 3 дні хворий звернувся в поліклініку для подальшої корекції в лікування. Візит тривав 18 хв (визначення гостроти зору – 5 хв, огляд в боковому, прохідному освітленні, непряма офтальмоскопія – 5 хв, огляд в щілинній лампі – 5 хв, запис в амбулаторну картку – 3 хв).

Разом офтальмолог витратив 76 = 1 год 16 хв.

Медикаменти хворий придбав за свої кошти. Модель розрахунків така ж.

Вал=2,55 (зарплатня лікаря) + 1,036(зар.платня мед. сестри) + 1,44 +1,42 + 0,158 + 0,2 + 0,2 + 0,84 + 0,26 + 0,5 + 0,66 + 0,59 + 0,81= 5,026 +5,44= 5,08 гр.

Щоб визначити вартість стаціонарної офтальмологічної допомоги, необхідно використати іншу економіко-математичну модель.

Всп= Взплдл х Тлд + Взплдс х Тлд + Взплдм х Тлд + Вмтзд х Тлд + Вхлд х Тлд + S(Воб/Тг х То + Вдз +Врхп х То) + SВМ + S(Ві/Тг х Ті + Ті + Вдз + Врхн х Ті) + Врхк х Тк + [Пн + П],

де Всп – вартість медичної допомоги стаціонарному пацієнту.

Взплдл – пересічна заробітна платня лікаря із розрахунку на один ліжко-день.

Тлд – кількість ліжко-днів.

Взплдс – пересічна сумарна заробітна платня медичних сестер із розрахунку на 1 ліжко-день.

Взплдм – пересічна сумарна заробітна платня молодших медичних працівників із розрахунку на 1 ліжко-день.

Вмтзлд – вартість матеріально-технічних витрат на один ліжко-день.

Вхлд – вартість харчування хворого на день.

Вм – витрати на медикаменти.

Вбо/Тг х Те + Вдз + Врхп х То – вартість допоміжних обстежень.

Ві/Ті х Ті + Вдз + Ті – вартість інструментальних методів лікування.

Врхк – вартість робочої хвилини консультанта.

Тк – час консультації (хв).

Пн – прибуток. П – податок.

У цій моделі використано деякі нові складові пов’язані з діяльністю стаціонарів. Послідовність розрахунків така: ліжко має працювати 340 днів у рік, а отже 340: 12= 28 днів у місяць. В подальшому всі розрахунки будуть проводитися на 1 ліжко-день.Посада лікаря стаціонару реєструються на 15 ліжок. Нормативна кількість ліжко-днів за місяць дорівнює 340/365 х 15 х 28 = 391. Отже, пересічна заробітна платня лікаря із розрахунку на 1 ліжко-день складатиме – 207,28/391 = 0,53 гр.

Аналогічно визначається заробітна платня із розрахунку на 1 ліжко-день середніх (0,25 гр.) і молодших медичних працівників (0,23 гр.). Ця заробітна платня, перемножена на коефіцієнт (4) співвдношення лікарів і середніх медпрацівників, склала сумарну заробітну платню цих працівників із розрахунку на 1 ліжко-день. Наведемо приклад.

Чоловік 89 років госпіталізований на оперативне втручання з діагнозом: зріла катаракта правого ока, афакія лівого ока. Термін перебування в стаціонарі 7-9 діб.

Вартість стаціонарного лікування:

1. Заробітна платня лікаря – 9 х 0,53 = 4,77 гр.

2. Заробітна платня медичних сестер – 0,25 х 9 х 4 = 9,0 гр.

3. Заробітна платня молодших медпрацівників – 0,23 х 9 х 4 = 8,28 гр.

4. Матеріально-технічні витрати – 0,78 х 9 = 7,02 гр.

5. Витрати на харчування – 2,85 х 9 = 25,65 гр.

6. Витрати на медикаменти:

– ізотонічний розчин 10 % 10,0 в/в № 5 – 3,12;

– кеналог 0,5 № 5 парабульбарно – 7,50;

– індометацин в табл. 1 табл. 3 рази на день х 8 днів – 3,23;

– р-н фурациліну 0,02 % по 2 кр. 3 рази в праве око х 9 днів – 0,67;

– р-н альбуциду 30 % по 2 кр. 3 рази в праве око х 9 днів – 0,52;

– 1 бинт – 0,65, вата 100 гр. – 1,0;

– лідокаїн 2 % – 1,80;

– шприци одноразові 2,0 10 шт. – 1,10 гр.; 10,0 5 шт.– 0,80;

– р-н атропіну 1 % 1 кр. 2 рази в праве око 3 дні – 1,20;

– р-н левоміцетину 0,25 % по 2 кр. 3 рази в праве око х 9 днів = 0,26.

Разом: 76,57 грн.

Витрати на обстеження:

1. Визначення цукру крові – 0,82 грн.

2. Загальний аналіз крові – 0,90 грн.

Разом : 1,72 грн.

Інструментальне та оперативне лікування:

1. Ехоофтальмоскопія – 0,90 грн.

2. Екстракапсулярна екстракція катаракти правого ока – 10,20 грн.

Разом – 11,10 грн.

Із наведених даних можна зробити такі основні висновки.

1. Згідно з розробленими моделями можна визначати вартість лікування кожного хворого в розрізі конкретного спеціаліста, відділення тощо.Порівняння цих даних, а також із т.з. нормативними показниками дає змогу знаходити конкретні резерви поліпшення офтальмологічної допомоги людям.

2. Розрахована нами вартість офтальмологічної допомоги залежить від сьогоднішньої заробітної платні медпрацівників (яка є вкрай низькою), матеріально-технічного забезпечення, комунальних послуг тощо. Звісно, що зміна цих показників впливатиме на вартість допомоги, яку необхідно щорічно перераховувати і контролювати з допомогою існуючих економіко-математичних моделей.

 

Додоток Б

Таблиця Б.1 –Дані щодо персонального внеску членів малої групи у КНДР

ПІБ студента малої групи	Формування каталогу економіко-математичних моделей		Класифікація економіко – математичних моделей				Презентація роботи, бажання (так/ні) і орієнтована дата
			за відомими класифікаційними ознаками		за власними запропонованими ознаками
	план	фактично	план	фактично	план	фактично
Гордієнко А.М.	25	26 Які саме?	12	1-7, 8-12	1	1 Яка саме це ознака?	Ні
Гарава Н.М.	25	10 Які саме?		1-7, 13-16	1	0
Дударенко В.	25	0		0	1	0
Всього	75	36	12	16	3	1

 

