
- •Тема 3. Теорія масової комунікації.
- •1. Масова комунікація її ознаки та особливості.
- •2.Принципи організації системи засобів масової комунікації
- •3.Стратегічні комунікації та їхня роль у зв’язках з громадськістю
- •4.Ефекти в масовій комунікації
- •Поряд з цим сучасна система масової комунікації може бути представлена як взаємодія таких основних елементів.
- •Характерними ознаками масової комунікації є:
- •Основні теорії масової комунікації
- •Існує велика кількість теорій, концепцій та гіпотез масових комунікацій, які у різних авторів мають інший статус і поле для застосування.
- •Особливості масової комунікації
- •Методи встановлення зворотного зв’язку
- •Функції масової комунікації
- •4 Питання.Ефекти в масовій комунікації
- •Ефективність змк має два полюси:
- •Цей рух змк між двома полюсами відбувається за такими законами.
- •Ефективність та дієвість.
- •Поняття про ефект.
- •Типологія масовокомунікаційних ефектів за б. Грушиним зі змінами та доповненнями. Ефекти бувають:
- •7) За характером модальності відповідно до елементів
- •Види ефектів у масовій комунікації.
- •Процес переконання включає три послідовні етапи:
- •Боротьба з масовокомунікаційними впливами!
- •Питання для самоконтролю
Миколаївський національний університет ім.В.О.Сухомлинського
Кафедра політології
Лекція № 3.
З предмету: Політичні зв'язки з громадськістю
Тема:« Теорія масової комунікації.»
Миколаїв – 2012
Лекція №3
Тема 3. Теорія масової комунікації.
Навчальні питання
1. Масова комунікація її ознаки та особливості.
2.Принципи організації системи засобів масової комунікації
3.Стратегічні комунікації та їхня роль у зв’язках з громадськістю
4.Ефекти в масовій комунікації
1.Питання. Масова комунікація її ознаки та особливості.
Комунікація як одна з базових умов існування людської спільноти властива будь-якій формі спільного існування людей. Тому вона є соціальним утворенням. Комунікація (лат. communicatio — зв´язок, повідомлення) — передавання інформації від однієї системи до іншої за допомогою сигналів чи спеціальних матеріальних носіїв. Вона може бути
вербальною (передача інформації за допомогою усних чи друкованих слів),
візуальною (за допомогою образного ряду),
орієнтованою на сприйняття за допомогою слуху (музична),
невербальною (коли одержувач інформації інтерпретує міміку, жести, символи тощо), комбінованою.
З розвитком суспільства, ускладненням соціальної структури і соціокультурних відносин змінювалися форми та особливості аудиторії, на яку було спрямовано інформацію. Відповідно змінювалася й комунікація, що дало підставу вести мову про масову комунікацію в індустріальних суспільствах, яка здійснюється за допомогою технічних засобів поширення повідомлень. Масова комунікація — систематичне та одночасне поширення однотипних повідомлень у великих аудиторіях з метою інформування та здійснення ідеологічного, політичного, економічного, психологічного, організаційного впливу на думки, оцінки і поведінку людей. Комунікація, хоч і пов´язана з передачею інформації, але не обмежується лише цим. Тому часто розмежовують поняття масової комунікації та масової інформації. Масова інформація — стереотипізована інформація, яка оперативно та регулярно поширюється на велику, географічно розпорошену аудиторію.
Інформація і комунікація є двома рівнями процесу спілкування.
Перший — пізнавальний (когнітивний) — пов´язаний з поширенням соціально важливих відомостей серед широкої аудиторії. На цьому рівні інформація створює умови для пізнавальної діяльності соціальних суб´єктів, є пізнавальним ресурсом при формуванні уявлень, ціннісних орієнтирів, стереотипів поведінки тощо.
На другому рівні процесу спілкування одержана соціальним суб´єктом інформація поєднується з системою існуючих норм і цінностей, регулює контакти з оточуючим середовищем, передусім соціальним. За цих умов процес комунікації має безпосереднє відношення до соціальної дії. Усе це свідчить, що комунікація — розгалуженіший процес, який суттєво впливає на функціонування соціуму. З масовою інформацією її ріднить те, що обидві вони конституюються лише засобами масової інформації (ЗМІ) і не можуть існувати поза ними. Засоби масової інформації — соціальні інститути (преса, радіо, телебачення, Інтернет, видавництва тощо), що забезпечують збирання, обробку та масове поширення інформації Одночасно з виникненням феномену масової комунікації та розвитком засобів масової інформації окреслюється соціологія масових комунікацій як окрема царина в соціології. Соціологія масових комунікацій — галузь соціології, предметом якої є закономірності масових інформаційних явищ і процесів, діяльність соціальних інститутів, що виробляють та поширюють масову інформацію.
Особливе значення для функціонування системи зв’язків з громадськістю має масова комунікація. Без цієї форми соціальної комунікації існування паблік рилейшнз було б неможливим.
Масова комунікація – це ретіальна форма комунікації, яка здійснюється на основі використання технічних засобів і охоплює велику кількість вірогідних адресатів, реципієнтів, оскільки пов’язана з передачею масової інформації, яка зорієнтована на великі групи людей.
Масова комунікація
Як процес передачі інформації групі людей одночасно за допомогою спеціальних технічних засобів — мас-медіа.
Як дисципліну, яка вивчає різні засоби за допомогою яких окремі люди і організації передають інформацію через засоби масової інформації великим сегментам населення одночасно
Таким чином, залишаючись процесом встановлення і підтримання контактів у суспільстві, процесом його консолідації,
Масова комунікація сьогодні - це:
1) виробництво інформації як продукції;
2) використання технічних засобів для виробництва інформації;
3) масова культура (масові цінності, типові для мас моделі поведінки), яка обумовлює цілі виробництва інформаційної продукції, її призначення;
4) специфічне суспільне середовище, для якого властива масова культура і яке є замовником та споживачем інформаційної продукції.
Предмет її досліджень — взаємодія комунікатора, аудиторії та визначення змісту, особливості сприйняття масової інформації, вивчення функціонування окремих засобів масової інформації тощо.
Об´єкт — сукупність масових інформаційних і комунікаційних явищ у їх соціальному вимірі.