- •1.Питання.Соціологія як наука,об'єкт і предмет ,закони ,категорії та методи соціології,структура і функції .
- •Закони і категорії соціології Закони соціології.
- •Методи соціології.
- •Функції соціології.
- •2.Питання.Соціологічне дослідження . Планування, види, етапи.
- •Планування та організація соціологічного дослідження
- •Мета і завдання дослідження
- •Види соціологічних досліджень
- •В сучасних умовах існує три основних типи соціологічних досліджень: розвідувальне (пілотне), описове та експериментально-аналітичне
- •За характером дослідницьких завдань та за термінами проведення соціологічні дослідження бувають кількох видів
- •Етапи соціального дослідження
- •3.Питання.Програма соціологічного дослідження.
- •Вимоги щодо програми
- •Кілька практичних порад
- •Методологічний розділ програми включає:
- •Методична (організаційна) частина включає:
- •Організаційно-методичний розділ програми конкретного соціологічного дослідження.
- •Формулювання гіпотез дослідження. Методика дослідження
- •Фактичні дані можна отримати через застосування відповідних методів:
- •Опитування
- •Метод «Спостереження»
- •Метод «Аналіз документів».
- •Метод «Експеримент».
- •Метод експертних оцінок.
- •Існує три методи цієї групи:
- •Математико-статистичні методи.
- •Якісні методи
- •Фокусні групи.
- •Фокусні групи мають кілька переваг перед іншими формами дослідження, а саме:
- •Скриньки для пропозицій
- •4.Питання.Обробка одержаної соціальної інформації. Аналіз та інтерпретація даних соціологічного дослідження
- •Припустимо, якщо ведеться обробка анкет, то одномірне групування виконується одним з 2 способів:
- •Аналіз та інтерпретація даних соціологічного дослідження.
- •2. Перелік цілей та завдань ндр
- •3. Характеристику вибіркової сукупності
- •4. Результати аналізу документів у вигляді статистичних таблиць.
- •Творчо-дослідницьке кредо соціолога у вигляді афоризмів
- •Інструкція анкетера
- •1. Бутенко и.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентом. – м.: Наука, -1989.
- •2. Лукашевич н.П., Туленков н.В. Социология: Учеб. Пособие. – к.: мауп. – 1998. - 246 с.
Математико-статистичні методи.
Під час узагальнення і аналізування матеріалів у соціології застосовуються математико-статистичні методи: визначення вибіркової сукупності, критерії перевірки гіпотез, математичне моделювання, аналіз і порівняння статистичних даних, побудова графіків і діаграм. Кожний з перерахованих математичних методів потребує певних математичних формул і розрахунків, проведення яких детально представлене у спеціальній літератур
Якісні методи
В соціології існують також якісні методи вивчення об’єктів дослідження. На практиці вони використовуються значно рідше, ніж кількісні. Про них менше згадують у літературі, але про них починають говорити все більше і починають їх краще розуміти. До якісних методів належать такі технології, як фокусні групи, скриньки для пропозицій, щоденникові записи і інтерв’ю, що проводяться віч-на-віч (інтерв’ю належить також і до кількісних методів, характеристика його наведена раніше).
Якісні методи працюють у двох напрямках:
1. Коли дослідник вже щось знає про ситуацію. Наприклад, якщо дослідження вказує на незадоволення певним аспектом діяльності окремої дільниці, але незрозуміло, з яких причин, тоді, мабуть, є необхідність провести інтерв’ю або зустріч з читачами, щоб з’ясувати, чим саме вони незадоволені.
2. Коли дослідник не зовсім розуміє ситуацію. В інтерв’ю або під час, зустрічі слід поставити запитання “чому?”, щоб з’ясувати, чи існує взагалі проблема і що саме утворює проблемне коло. Якщо складові проблеми визначено, це можна використати для вирішення проблеми або як основу для збору “вагомих” кількісних даних. Визначені складові проблеми допоможуть у розробці анкети.
Якісний підхід має багато характеристик і переваг. Він добре спрацьовує, коли мова йде про невеликі групи і уможливлює глибинний аналіз проблеми. Тому він корисний у вирішенні складних і погано зрозумілих проблем. Шляхом прямого зібрання точок зору користувачів можна докопатися до коренів проблеми. Саме питання “чому?”, а не “як часто?” підкреслює значущість учасника, який може уявити себе дійовою особою тих подій, що досліджуються. Вважають, що якісні методи менш трудомісткі і потребують менше часу, ніж кількісні . Але планування і установчі зібрання потребують спеціальних навичок, які не завжди, на жаль, є у бібліотечного персоналу. І нерідко виникають проблеми, коли необхідно зібрати потрібну групу людей у певному приміщенні, у певний день, у певний час.
Фокусні групи.
Метод фокус-груп в останні часи привертає до себе найбільше уваги. Це детально спланована бесіда, в процесі якої дослідник намагається викликати дискусію в групі. Фокусні групи застосовуються у різноманітних ситуаціях. У бізнесі та промисловості їх часто використовують для того, щоб випробувати ідеї щодо нової продукції. У вищій освіті та бібліотечній справі - щоб випробувати нові ідеї, нові форми обслуговування.
Загальна ідея метода фокус-груп заснована перш за все на передбаченні того, що за допомогою поглибленого інтерв’ю у спеціально підібраної групи (фокус-групи) можна “зняти зріз” масові свідомості і потім використати його для виміру характеристик бібліотечних процесів, що цікавлять дослідника.
Фокусні групи складаються з 8-12 чоловік, серед яких є модератор - людина, яка зосереджує обговорення на відповідних темах.