Метод «Аналіз документів».

Аналіз документів - один із найпоширеніших методів збору соціологічної інформації, що за популярністю поступається лише опитуванню. Особливо часто цей метод використовується разом з іншими: опитуванням, спостереженням, експериментом. У деяких галузях соціології, наприклад' промисловій, демо­графічній соціології, соціології масової комунікації, соціології праці, соціології міжнародних відносин та інших використан­ня цього методу для здобуття емпіричних знань є визначальним.

Метод аналізу документів - це сукупність методико-тех-нічних процедур і прийомів для отримання емпіричної інфор­мації, вилученої з документальних джерел.

Під документом у соціології розуміють спеціально створений людиною пред­мет для зберігання та передання інформації. Інформація може бути зафіксована за допомогою букв, цифр, стенографічних знаків, малюнків, фотографій, звукозапису тощо.

За способом технічних засобів фіксування розрізняють документи:

• письмові (рукописи й усі види друкованої про­дукції),

• іконографічні (відео-кіно-фотодокументи, картини, гравюри),

• фонетичні (розраховані на слухове сприйняття),

• електронні (пов'язані з використанням Інтернету).

Залежно від статусу документа виокремлюють:

• офіційні документи - створені юридичними чи посадо­вими особами: урядові постанови, заяви, ділова кореспонден­ція, протоколи судових органів, фінансова звітність, плани, звіти тощо;

• документи особистого походження - матеріали, які містять біографічні відомості, офіційні матеріали, що за­свідчують особу їх власника, його права, обов'язки тощо.

Залежно від авторства документа вирізняють:

• особистісні документи (листи, характеристики, мемуарні матеріали, щоденники, автобіографії);

• безособистісні документи (архівні матеріали, дані преси, протоколи зборів).

Залежно від мотивації створення документів розрізняють:

• спровоковані документи (відгуки на книгу; відгуки на кон­курс, оголошений в газеті або в електронних ЗМІ; шкільний твір);

• неспровоковані (особисті документи, створені за ініціа­тивою самих авторів: листування, щоденники, звертання до органів управління).

Методи аналізу документів поділяються на:

• неформалізовані (традиційні) ;

• формалізовані (контент-аналіз).

Неформалізовані (традиційні) методи аналізу містять звичайне (через розуміння) сприйняття тексту та засновані на загальних логічних операціях: аналізі, синтезі, порівнянні, визначенні, оцінюванні, осмисленні. Недоліки цього методу: можливість суб'єктивізму, залежність від суб'єктивного світо­сприйняття дослідника, інтуїтивність отримання інформації, зміщення інформації внаслідок особливостей уваги, пам'яті тощо.

Формалізований (контент-аналіз) - це переведення в кількісні показники масової текстової інформації з наступним її статистичним опрацюванням. Він застосовується в тих випадках, коли виникає потреба в опрацюванні великих масивів документальних джерел, недосяжних для інтуїтив­ного аналізу. Суть методу полягає в переведенні в кількісні показники текстової інформації через пошук у текстах пев­них ознак, рис, властивостей.