
- •11. Охорона навколишнього середовища
- •11.1. Природно-кліматична характеристика району розташування цукрового заводу
- •11.2. Характеристика технологічних процесів виробництва, дані про вироблювану товарну продукцію та вторинні матеріальні ресурси
- •11.3. Оцінювання шкідливої дії виробництва на навколишнє середовище
- •Продовження таблиця 11.5.
- •11.4. Заходи з економії допоміжних матеріалів та енергоресурсів, зменшення шкідливої дії виробництва на навколишнє середовище
- •Висновки
11. Охорона навколишнього середовища
11.1. Природно-кліматична характеристика району розташування цукрового заводу
Саливонківський цукровий завод розташований на території с. Гребінки Білоцерківського району, Київської області. Село Гребінки розташоване у центральній частині Київської області. Місцевість рівнинна, плоска, поширені прохідні долини. Абсолютні висоти – 120–140 м. Північна частина району належить до вологої, помірно – теплої зони. Південна частина району є недостатньо вологою, теплою, агрокліматичною зоною. Переважають дерново-підзолисті і дерново-слабопідзолисті ґрунти, багаті чорноземи.
Середня температура січня –7,1 С, липня – +18,7 С. За рік випадає 720 мм опадів, максимальна кількість – влітку. Період часу з температурою понад +10 С становить 145 днів. Висота снігового покрову – 30…35 мм.
11.2. Характеристика технологічних процесів виробництва, дані про вироблювану товарну продукцію та вторинні матеріальні ресурси
Відповідно з Постановою Кабінету міністрів України №554 від 27.07.95 р. цукрові заводи віднесені до підприємств особливо екологічно небезпечних.
Більшість допоміжних технологічних процесів виробництва негативно впливають на навколишнє середовище. Так, в ТЕЦ при спалюванні палива утворюються димові гази, що містять оксиди сірки, азоту і вуглецю. При розвантажувально-навантажувальних роботах та піднімання шихти для випалювання утворюється пил вапняку і твердого палива.
У вапняковому відділенні утворюється пил негашеного вапна.
В основному виробництві утворюється значна кількість газових і пилових викидів, пари формальдегіду від дифузії, оксид вуглецю від сатураторів, сірчаний ангідрид від сульфітації, аміак від барометричних конденсаторів та випарних апаратів, пил цукру від сушильного відділення.
Дані
про товарну продукцію, вироблену заводом
за виробничий сезон ілюструються схемою
матеріальних потоків (утворення товарної
продукції і вторинних матеріальних
ресурсів ). Як видно зі схеми при переробці
буряків поряд з товарною продукцією
(цукор-пісок) і побічними продуктами
(жом, меляса) утворюється велика кількість
відходів (фільтраційний осад,
транспортерно-мийний осад, зола і шлаки
ТЕЦ, димові гази ТЕЦ, недопали і перепали
вапняку), а також мають місце технологічні
втрати (сировина, паливо, тощо), відходи
виробництва (газові та пилові викиди,
механічні домішки коренеплодів та ін.).
В результаті виробництва утворюються
виробничі стічні води.
Дані про виробництво основної та побічної продукції наведені в табл. 11.1.
Таблиця 11.1
Вироблювана продукція |
Одиниці вимірювання |
Обсяг вироблюваної продукції |
|
По плану |
фактично |
||
Цукор-пісок |
т |
26915 |
28509 |
Меляса |
т |
8732,5 |
8962,484 |
Жом |
т |
178946,351 |
178946,351 |
Використання земельних ресурсів
Характеристика використання земельних ресурсів наведена в табл. 11.2.
Як видно з таблиці, майже половину земель займають очисні споруди, накопичувачі оборотних і стічних вод. Це означає, що, використавши менш громіздкі очисні споруди, ці землі можна було б використати доцільніше.
Таблиця 11.2
Під що використовуються земельні ресурси |
Площа, га |
1 |
2 |
Під приміщення, споруди: |
|
– виробничі приміщення |
4.28 |
– під газонами |
1.15 |
– адміністративно-побутового призначення |
0.87 |
Тверде покриття території |
0.37 |
Сховища, відвали твердих відходів |
12.32 |
Очисні споруди, накопичувачі оборотних та стічних вод |
68.00 |
Всього |
86.99 |
Використання сировини, допоміжних матеріалів та енергетичних ресурсів наводиться в таблицях 11.3 та 11.4.
Таблиця 11.3
Найменування сировини, допоміжних матеріалів |
Витрати |
|||
нормативні |
фактичні |
|||
Абсолютні величини |
% до маси буряків |
Абсолютні величини |
% до маси буряків |
|
Цукрові буряки |
260506 |
– |
250700 |
– |
Вапняк,% до м. б. |
17549 |
7,0 |
16920 |
6,7 |
Фільтраційна тканина, м2/1000т б. |
3510 |
|
1687 |
|
Фільтроперліт, кг |
46500 |
30,00 |
9966 |
6,6 |
Сірка технічна, кг |
52647 |
20,2 |
15460 |
6,2 |
Сода технічна, кг/1000 т буряків |
26200 |
10,0 |
22000 |
8,8 |
Вапно хлорне, кг |
37605 |
14,4 |
6000 |
2,39 |
Тринатрійфосфат,кг |
17050 |
11,0 |
16006 |
10,6 |
Жир технічний, кг/1000 т буряків |
6268 |
2,4 |
850 |
0,33 |
HCl технічна, кг |
12400 |
8,0 |
11929 |
7,56 |
Для механізмів мастило,кг/1000 т б. |
37605 |
14,4 |
7145 |
2,85 |
Інші матеріали |
930 |
0,6 |
930 |
0,6 |
Аналіз таблиці показує, що перероблено заплановану кількість буряків.
Витрати вапняку менші за нормативні. Це пов’язане з гарною якістю цукрових буряків, дотриманням технологічного регламенту.
Таблиця 11.4
Показник |
Одиниці вимірювання |
Величина |
|
фактична |
нормативна |
||
Питомі витрати електроенергії на переробку буряків |
кВтгод/т |
26,2 |
2425 |
Питомі витрати теплової енергії на переробку буряків |
ккал/т |
290 |
300 |
Комплексні витрати умовного палива на переробку буряків |
% до маси буряків |
6,25 |
6,25 |
Величини фактичних витрат умовного палива та витрат теплової енергії не перевищують нормативних величин, окрім витрат електроенергії, що незначно перевищують нормативні величини.