- •2. За допомогою ключів (керуються клавішами [w] і [q]) подати на вхід схеми комбінації значень r і s. Значення виходів занести в таблицю 1.3. 10
- •Лабораторна робота № 1. Дослідження rs тригера. Тригери асинхронні і з синхронізуючим входом.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 2. Дослідження послідовного та паралельного регістрів.
- •Основні теоретичні відомості
- •2.1 Паралельний регістр
- •2.2 Послідовний регістр
- •Порядок виконання роботи
- •2.1. Дослідження паралельного регістра.
- •2.2. Дослідження послідовного регістра
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 3. Дослідження лічильників на jk та d тригерах.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 4. Дослідження дешифраторів, шифраторів.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 5. Дослідження мультиплексорів.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 6. Дослідження Арифметико-Логічного Пристрою (алп).
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 7. Дослідження Оперативного Запам'ятовуючого Пристрою (озп).
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 8. Дослідження Постійного Запам'ятовуючого Пристрою (пзп).
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 9 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі.Ацп прямогоперетворення.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 10 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачіЦап сходовоготипу.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 11 Система команд микроконтроллера pic16fxх
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 12 Програмування портів вводу-виводу мікроконтролера pic.
- •Основні теоретичні відомості
- •Текст файла Project3.Asm
- •Індивідуальні завдання
- •Питання і завдання для повторення:
- •Завдання для самостійної роботи студентів Додаток а.Дослідження лічильників на jk та d тригерах .
- •6.Дослідження синхронного реверсивного лічильника
- •Додаток б.Дослідження комбінаційних схем. Базові логічні елементи.
- •Додаток в.Дослідження тригерів
- •Додаток г.Дослідження регістрів
- •Список рекомендованої літератури
Порядок виконання роботи
Дослідження JK-тригера.
а) Зберіть схему, зображену на мал. 3.11. Включіть схему. Переконайтесь в тому, що:
• при R=1, S=0 тригер встановлюється в Q=1 незалежно від стану решти входів;
• при R=0, S=1 трігер встановлюється в Q=0 незалежно від стану решти входів;
• вкажіть якому RS-тригерувідповідає таблиця станів JK-тригера для
RS-входів.
б) Встановіть S=r=1 і складіть таблицю станів для входів J, K іС.
Вказівка: початковий стан тригера Q=1 встановити короткочасною подачею сигналу S=0 і сигналу R = 0 для отримання Q=0. Перехід тригера в стан, визначуваний входами J і K відбувається тільки по негативному фронту імпульсу на лічильному вході С сформованому відповідним ключем.
в) Складіть і змалюйте часові діаграми роботи тригера для всіх можливих комбінацій Q, J, K.
Мал. 3.11.
Дослідження JK-тригера в лічильному режимі.
а) Зберіть схему, зображену на мал. 3.12. Включіть схему. Змінюючи стан входу [С] відповідним ключем, змалюйте діаграми роботи тригера в лічильному режимі.
Мал. 3.12.
Дослідження D-тригера
а) Зберіть схему, зображену на мал. 3.13. Включіть схему. Переконайтесь в тому, що:
• при R=1, S=0 тригер встановлюється в Q=1 незалежно від стану решти входів;
• при R=0, S=1 тригер встановлюється в Q=0 незалежно від стану решти входів.
б) Встановіть S=r=1, складіть таблицю станів для входів D і С.
в) Складіть часові діаграми роботи тригера для всіх можливих комбінацій Q, D, C.
Мал. 3.13.
Дослідження роботи D-тригерав лічильному режимі.
а) Зберіть схему, зображену на мал. 3.14. Подаючи на лічильний вхід С тактові імпульси за допомогою ключа [С] і визначаючи стан виходів тригера за допомогою пробників, складіть і змалюйте часові діаграми роботи тригера в лічильному режимі.
Мал. 3.14.
Питання і завдання для повторення:
Чому при підключенні лічильних входів тригерів до інверсних виходів попередніх каскадів лічильник на D- тригерах працює як підсумковий, при підключенні до прями – як віднімаючий?
В якому режимі буде працювати лічильник на JK- тригерах при підключенні лічильних входів тригерів до прямих виходів попередніх каскадів?
Як зміниться режим роботи лічильника при підключенні лічильних входів тригерів до інверсних виходів?
Який коефіцієнт перерахунку має регістр Джонсона?
Якими методами можливо змінити коефіцієнт перерахування лічильника?
Скільки тригерів повинен мати лічильник з коефіцієнтом перерахування КСЧ={3, 5, 7, 9, 10, 12, 14, 15, 24, 30}?
У двійковому лічильнику коефіцієнт перерахунку дорівнює 8, кількість тригерів – 3. При подачі тактових імпульсів на лічильний вхід лічильник змінює свій стан в наступній послідовності: 000-001-010-011-100-101-110-111-000. Скільки тригерів в лічильнику змінюють свій стан одночасно на кожному з переходів? Чи дійсно тригери змінюють свій стан одночасно? Як виконується перехід лічильника з стану 111 в стан 000? Який з тригерів першим змінює свій стан? Яка причина лежить у перемиканні другого тригера?
Як розвивається процес зміни стану тригера при переході лічильника із стану 011 в стан 100?
Цифрові годинники у метро реалізовані на основі лічильників. Іноді можна помітити, що парне число секунд на табло годинника зберігається помітно довше, ніж непарне (можлива й зворотна закономірність). Чому це відбувається?
Яку розрядність повинен мати лічильник, який відраховує секунди й десятки секунд при наявності генератора імпульсів частотою 10 кГц?
