- •2. За допомогою ключів (керуються клавішами [w] і [q]) подати на вхід схеми комбінації значень r і s. Значення виходів занести в таблицю 1.3. 10
- •Лабораторна робота № 1. Дослідження rs тригера. Тригери асинхронні і з синхронізуючим входом.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 2. Дослідження послідовного та паралельного регістрів.
- •Основні теоретичні відомості
- •2.1 Паралельний регістр
- •2.2 Послідовний регістр
- •Порядок виконання роботи
- •2.1. Дослідження паралельного регістра.
- •2.2. Дослідження послідовного регістра
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 3. Дослідження лічильників на jk та d тригерах.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 4. Дослідження дешифраторів, шифраторів.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 5. Дослідження мультиплексорів.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 6. Дослідження Арифметико-Логічного Пристрою (алп).
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 7. Дослідження Оперативного Запам'ятовуючого Пристрою (озп).
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 8. Дослідження Постійного Запам'ятовуючого Пристрою (пзп).
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 9 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі.Ацп прямогоперетворення.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 10 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачіЦап сходовоготипу.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 11 Система команд микроконтроллера pic16fxх
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 12 Програмування портів вводу-виводу мікроконтролера pic.
- •Основні теоретичні відомості
- •Текст файла Project3.Asm
- •Індивідуальні завдання
- •Питання і завдання для повторення:
- •Завдання для самостійної роботи студентів Додаток а.Дослідження лічильників на jk та d тригерах .
- •6.Дослідження синхронного реверсивного лічильника
- •Додаток б.Дослідження комбінаційних схем. Базові логічні елементи.
- •Додаток в.Дослідження тригерів
- •Додаток г.Дослідження регістрів
- •Список рекомендованої літератури
Текст файла Project3.Asm
INCLUDE P16F877A.INC
;*********************************************************************
__CONFIG _HS_OSC & _WDT_OFF & _PWRTE_OFF & _CP_OFF & _BODEN_OFF & _LVP_OFF &_CPD_OFF
;*********************************************************************
clrf PORTD
bsf STATUS,RP0 ; Переходим в 1-й банк памяти
movlw b'11111110'
movwf TRISD ; Устанавливаем TRISD,0 на выход
bcf STATUS,RP0 ; Возвращаемся в 0-й банк памяти
bsf PORTD,0; Устанавливаем бит PORTD,0 и включаем светодиод
loop: goto loop
end
Індивідуальні завдання
Приєднайте до PORTD і запаліть інший світлодіод.
Приєднайте до PORTD і запаліть комбінацію з декількох світлодіодів.
Засобами мікроконтролера змусьте світлодіод моргати в режимі Animate.
Питання і завдання для повторення:
Яка функція регістрів TRIS?
Що таке банки пам'яті даних?
Яка функція бітів RP0 і RP1 в регістрі STATUS?
Чому горить світлодіод, якщо записати одиницю в регістр PORT?
Як зробити, щоб світлодіод горів при записі нуля в регістр PORT?
Чому в режимі Animate світлодіод моргає, а в режимі Run горить безперервно?
Завдання для самостійної роботи студентів Додаток а.Дослідження лічильників на jk та d тригерах .
А.0 Теоретичні відомості
Лічильник - пристрій призначений для лічення числа імпульсів, що поступають на його вхід. Кожен лічильний імпульс змінює стан лічильника на одиницю. Якщо при ліченні коди стану розміщені в зростаючому порядку, то лічильник називається що сумуючим, якщо в спадаючому порядку - що віднімаючим. Лічильники у яких напрямок рахунку може змінюватися називаються реверсивними.
Число дозволених станів лічильника називається модулем лічення Кс. Під час подачі на лічильник числа імпульсів більше Кс лічильник повертається в початковий стан. Лічильники у яких модуль лічення дорівнює цілому ступеню числа 2 (Кс = 2n) називаються двійковими.
Основу лічильників складають тригерні схеми. Лічильники можуть бути зібрані на D-тригерахабо JK-тригерах. Тригери з'єднуються
послідовно. Число, що утворюється станом інверсних виходів тригерів лічильника, пов'язане з числом, утвореним станом прямих виходів тригерів співвідношенням:
Nпр = 2n - Nінв -1,
де n - число розрядів лічильника.
За способом організації міжрозрядних зв'язків лічильники діляться на:
асинхронні лічильники, в яких перемикання тригерів в розрядах здійснюється послідовно один за іншим;
синхронні лічильники, в яких перемикання тригерів в розрядах здійснюється одночасно по сигналу синхронізації.
Основним динамічним параметром, визначаючим швидкодію лічильника, є час встановлення вихідного коду tk, що характеризує часовий інтервал між моментом подачі вхідного сигналу і моментом встановлення нового коду на виході.
А.1. Дослідження асинхронного сумуючого лічильника на D-тригерах.
Зберіть схему подану на мал. А.1. Включіть схему.
Мал. А.1
Подавайте на вхід схеми тактові імпульси за допомогою ключа [С].
Спостерігаючи за станом логічних пробників, складіть часові діаграми роботи лічильника і таблицю станів.
Визначите модуль рахунку лічильника. Визначите відповідність між кодами, що утворюються на прямих і інверсних виходах лічильника.
За допомогою осцилографа визначите час встановлення коду в лічильнику. Час встановлення визначати по моменту перемикання останнього тригера.
А.2. Дослідження синхронного сумуючого лічильника на JK-тригерах.
Зберіть схему показану на мал. А.2. Включіть схему.
Замалюйте часові діаграми роботи лічильника. Визначите напрям зміни кодів на прямих виходах лічильника і Кс.
Входи логічного аналізатора підключіть до інверсних входів тригерів. Включіть схему.
Змалюйте часові діаграми роботи лічильника. Визначите напрям зміни кодів на інверсних виходах лічильника і Кс. Складіть таблицю станів.
За допомогою осцилографа визначите час встановлення коду в лічильнику.
Мал. А.2.
А.3.Дослідження віднімаючого лічильника на D-тригерах.
Зберіть схему показану на мал. А.3. Включіть схему.
Змалюйте часові діаграми роботи лічильника. Визначите напрям зміни кодів на прямих виходах лічильника і Кс. Складіть таблицю станів.
Входи логічного аналізатора підключіть до інверсних входів тригерів. Включіть схему. Змалюйте часові діаграми роботи лічильника. Визначите напрям зміни кодів на інверсних виходах лічильника і Кс. Складіть таблицю станів.
Мал. А.3.
А.4.Дослідження віднімаючого лічильника на Jk-тригерах.
Зберіть схему показану на мал. А.4. Включіть схему.
Змалюйте часові діаграми роботи лічильника. Визначіть напрям зміни кодів на прямих виходах лічильника і Кс. Складіть таблицю станів.
Входи логічного аналізатора підключіть до інверсних входів тригерів. Включіть схему. Змалюйте часові діаграми роботи лічильника. Визначите напрям зміни кодів на інверсних виходах лічильника. Складіть таблицю станів.
Мал. А.4.
А.5.Дослідження асинхронного реверсивного лічильника
Зберіть схему показану на мал. А.5. Включіть схему.
Задайте напрям лічення за допомогою перемикачів [+] і [-].
Змалюйте часові діаграми роботи лічильника. Визначите напрям зміни кодів на прямих виходах лічильника для обох напрямків лічення і Кс. Складіть таблицю станів.
Мал. А.5
