Зміст лекції

1. Економічні наслідки і світової війни

До початку ХХ ст. практично був завершений територіальний розподіл світу.

На порядку денному стояв його економічний перерозподіл: боротьба за ринки збуту, джерела сировини, сфери вкладення капіталу. Зокрема, одна з найбільш розвинутих країн Європи – Німеччина – була обділена колоніями. Що стосується США, то вони в даний період більш як сотню разів вмішувалися у внутрішні справи країн Західної півкулі, захищаючи інтереси своїх монополій. Уряди провідних країн світу будь-якими засобами – як дипломатичними так і військовими, старалися сприяти проникненню і закріпленню своїх монополій на нових територіях. Таким чином, активна підтримка державою монополій, дозволила зробити висновок про перехід “класичного капіталізму” в стадію державно-монополістичного.

Боротьба за ресурси і зони впливу привела до посилення всередині пров䑔дних краї䑔 світу позицій офіцерського корпусу (які вважали: “війна – благородна справд”+ і війс䑔кової пронихловості. Особливо сил䑔ною ця тенденціяĀбула в Росії, Японії і Німеччині.

Розв’язати ці суперечності покликана була І світова війна, яка розгорілася між двома імперіалістичними блоками: Антанта (Англія, Франція, Росія) і Трійний союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія). Тривалість – серпень 1914 – листопад 1918 р. (Привід – вбивство 28 червня 1914 р. сербським терористом австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда ).

У війні брало участь 34 із 56 існуючих на той час суверенних держав. Загинуло більш як 10 млн. чоловік, і не менше померло від епідемій і голоду. Що ж до економічних наслідків, то: війна поглинула 1/3 матеріальних цінностей людства. Витрати воюючих країн склали 20 млрд. $ (в цінах тих років), що в 12 раз перевищувало золотий запас європейських країн. Фронт поглинув більш як 50% всієї промислової продукції. Різними біли наслідки для країн переможниць.

• Англія і Франція витратили майже третину національного багатства, чим поглибили своє відставання від США. Діловий центр світу перемістився з Лондона до Нью-Йорка.

Водночас ці країни дещо компенсували свої витрати за рахунок німецьких воєнних репарацій. Англія розширила свої колоніальні володіння на Близькому Сході, а Франція отримала назад Ельзас і Лотарингію. • США вступили у війну у 1917 році, квітень. Територія віддалена від бойових дій, морських втрат мало. (Для США війна – золоте дно).

США підтримували торговельні відносини з усіма воюючими країнами.

Завдяки цьому національне багатство країни зросло на 40%. Військові замовлення сприяли інтенсивному розвитку промисловості, с/г, фінансово-кредитної системи. У США сконцентрувалося ½ світового запасу золота, американські інвестиції збільшилися з 2,5 млрд. $ до 7 млрд. $.

• Японія теж збільшила своє національне багатство на 25%, зміцнила свій економічний потенціал, розширила колоніальні володіння.

• Німеччина втратила 12% своїх довоєнних територій в Європі і всі заморські колонії. Німеччина повинна була за умовами Версальського договору (28 червня 1919р.) відшкодувати у формі репарацій збитки, завдані країнам-переможцям – загальна сума склала 132 млрд. золотих марок. Оскільки живих грошей не було – виплачувала фабрично-заводським устаткуванням, паровозами, вагонами, с/г сировиною тощо. Зарплата робітників була нижчою, ніж в Англії на 40%, робочий день – до 10-12год. В 1921-1923 роках – страшна інфляція (з/п виплачували 2р. в день, в обід – потрібно отоваритися).Німеччина переживала економічну катастрофу.

• Австрійська, Турецька, Російська імперії розпалися. Найбільше постраждала Росія – там після 1917 р. революції був встановлений більшовицький тоталітарний режим.

• В країнах, що утворилися після краху імперій (Австрія, Угорщина, Чехія, Польща, Румунія, Італія), до влади прийшли уряди, які не зуміли вивести ці країни на шлях стійкого економічного розвитку.