Висновки

Завдяки таланту В. Стефаника покутська говірка входить у художній твір не як поодинокі лексичні, фразеологічні та інші вкраплення, а як суцільний звуковий текст. У  Стефаника народна розмова, бесіда звучить  не спрощено, не виглядає примітивною фотографією, а є внутрішньо-органічною, невіддільною субстанцією його творів. Як писав В. Стефаник: чи діалектом, чи літературною мовою? Як показує літературно-мовна практика Стефаника, – він дивився на діалект як на один із основних мовних засобів потрібний не тільки для створення необхідних образів, але й для відтворення специфічно-повними засобами типових обставин. Стефаник міцно тримався рідного покутського діалекту. Розглядаючи діалектні особливості мови творів Стефаника, в ній досить повно відбитий покутсько-буковинський говір на всіх чотирьох рівнях: фонетичному, морфологічному, синтаксичному, лексичному. Діалектизми в творчості новеліста неоднорідні за своїм вживанням і стильовим призначенням. Помітне місце становлять слова- архаїзми, слова іншомовного походження, слова суто місцеві. На морфологічному рівні виявлені особливості, які характерні для всіх частин мови, а особливо для іменника, прикметника, займенника та дієслова. Знайшли широке відбиття енклітичні форми займенників, особливо в мові літературних персонажів, саме представників села. Діалектизми письменника настільки органічні в словесній тканині його мови, що їх стилістична роль, особливо фонетико-морфологічних, значно перекриває ті незначні труднощі, які на початку може відчувати читач. У мові В. Стефаника, особливо у першій збірці, дуже помітні залишки перфектних і аористичних форм. Синтаксис новел Стефаника, ґрунтується на південно-західній, зокрема покутсько-буковинській основі. Більшість синтаксичних структур, вжиті письменником, поширені на території південно-західного наріччя.  Важливе місце займають фразеологізми у новелах В. Стефаника. Всі вони належать до розмовно-побутової фразеології з притаманною їй образністю, емоційністю, експресивністю. Фразеологізми, поруч з іншими лексичними одиницями, служать стилістичним засобом створення соціально-психологічного фону новел. Характерною особливістю фразем новел В. Стефаника є те, що вони переважно зустрічаються у мові персонажів новел. Творчість В. Стефаника збагатила художніми ідеями, засобами українську мову та літературу.

Список використаної літератури

1. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К.: Вища школа, 1980. – 246 с. 2. Білодід І. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія // За заг. ред. І. К. Білодіда. — К.: Наук. думка,1973. — 440с. 3.  Бойко Т. Трагічний ритм життя і творчості В. Стефаника // Основа. – 1994. – № 26. – С. 116 – 130. 4.  Букса І. Творчість та словник малозрозумілих слів В. Стефаника. – К.: Смолоскип, 1996. – 133 с. 5.  Булаховський Л.А. Питання виникнення української літературної мови // Мовознавство.–1953.–Т.12.– С.15 – 16. 6. Булаховській Л. А. Вибрані праці: В 5-ти т. – К.: Наукова думка, 1961. – Т.2. – С. 299–367. 7.  Ващенко В.С. Стилістичні явища в українській мові. – X.: 1958. –  187 с. 8.  Горецький П. Й. Історія украïнськоï лексикографіі. – Киïв: Видавництво Академіі наук Украïнськоï РСА, 1963. – 359 с. 9. Дорошко Л. «Слово, сказане самим буттям». (Природа слова В.Стефаника) // Слово і час. – 2004. –№12. – С. 36 – 41. 10.  Жовтобрюх М.А. Проблеми взаємодії української літературної мови і територіальних діалектів // Мовознавство. – 1973. – № 1. -  С. 3 – 17. 11. Жилко Ф.Т. Нариси з діалектології  української мови. – К.: Радянська школа, 1966. –  347 с. 12. Казанова О.В. Стилістичні функції форм мовлення у новелах В. Стефаника / Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. – 2004. – № 3. – С. 86– 90. 13.  Кобилянський Б. В. Про діалектизми в мові художніх творів та про мову В. Стефаника і М. Черемшини // Наукові записки (Львівський державний педагогічний ін-т). – 1952. – Т. 12. – Ч.2. – С. 13 – 25. 14. Кобилянський Б. В. Діалект і літературна мова. – К.: Радянська школа, 1960. – 277 с. 15. Крижанівський С. А. Життя і творчість В. Стефаника. Стенограма лекцій, К.: 1950. – 29 с. 16. Кучинський М. Стильові особливості новел В. Стефаника антивоєнного циклу // Дивослово. – 1995. – №5–6. – С. 32–35. 17.  Лесин В. М. Ще раз про мову Василя Стефаника. – Радянське літературознавство, 1965. №9. 18. Лесин В. М. В. Стефаник – майстер. – К.: Дніпро, 1970. –  245 с. 19. Лесин В. М. Про відношення мови творів В. Стефаника до літературної мови. – В кн.: тези доповідей VІ української славістичної конференції 13–18 жовтня. Чернівці: 1964. – С. 83–85. 20. Лесин В. М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. Радянська школа, К.: 1965. –  450 с. 21. Матвіяс І. Г. Взаємодія української літературної мови і територіальних діалектів на всіх етапах історичного розвитку української літературної мови; К.: 1972. – С. 3–6. 22.   Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови: Підручник для філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Вища школа, 2003. – С. 431–453. 23.  Онацький  Є. В. Стефаник – співець трагіки села / Онацький Є. Портрет і профіль. – Чікаго, 1965. – С. 199 – 203. 24. Онишкевич М. М. Форми вказівного займенника цей, ця, це і той, та, те в західних  говорах УРСР// Дослідження і матеріали з української мови. – Т.5. – К.:  Вид-во АН УРСР, 1962. – С. 126–134. 25. Погребенник Ф. Митець, що «розширює державу мужицької душі» (Б. Лепкий про В. Стефаника) // Слово і час. – 1998. – № 2. – С. 47 – 50. 26. Погребенник Ф. Співець знедоленого  селянства. – К.: Дніпро. – 1984. С.– 194. . 27.  Плющ П. П. Слово з глибини чужого серця. Із спостережень над мовою і стилем новел В. Стефаника. – Мовознавство, 1972. – № 2. 28.  Рильський М. Ясна зброя. Статті. – К.: 1971. – 244 с.

29. Рудницький М. Письменники зблизька. Спогади. – Книжково-журнальне видавництво. – Львів.: 1958. 30. Суханова В. Василь Стефаник / В. Суханова // Радуга. – 1971. – № 5. – С. 170–174. 31.Стефаник В. Твори. – К.: Дніпро, 1964. – 358 с. 32. Франко І. Літературна мова і діалекти // Львівський науковий вісник. – 1907. – Кн. 2. – С. 228 – 232. 33. Чабаненко В. А. Основи мовної експресії. – К.: Вища школа, 1984. – 184с.

1 Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / за ред. І.К. Білодіда. – К.: вид-во ін-ту мовознавства Академії наук УРСР, 1973. С. 54.

2 Суханова В. Стилистические функции синтаксических единиц в новеллах В. Стефаника: Автореф. дис. канд. филолог. наук/ Ивано-Франковский гос. ин-т. – К.: 1971. – С. 18