
- •Міністерство освіти, науки, молоді та спорту україни
- •Кафедра міжнародної економіки економіка зарубіжних країн
- •Донецьк - 2012
- •Тема 1. Світове господарство: історія, етапи, рушійні сили розвитку.
- •1.1 Сутність та чинники розвитку світового господарства
- •1.2 Національна економіка, як складова частина світового господарства
- •1.3 Міждержавні відносини в умовах глобалізації
- •Тема 2. Соціально-економічний рівень розвитку країни, як класифікаційна ознака
- •2.1 Класифікація країн в світовій економіці
- •Тема 3. Система національних рахунків країн світу
- •3.1 Основні поняття та показники снр.
- •Принципи та методи розрахунку ввп
- •Інші показники снр
- •Реальні та номінальні величини. Цінові індекси
- •3.2 Використання індикаторів національних рахунків
- •Индикаторы
- •Глава 9. Платежный баланс
- •Задачі за темою 3
- •Тема 4. Экономика сша и Канады
- •1. Общая экономико-географическая характеристика стран
- •2. История экономического развития государств
- •3. Современные макроэкономические модели развития сша и Канады
- •Тема 5. Экономика стран ес
- •Общая характеристика экономического развития стран Западной Европы
- •Период послевоенного восстановления хозяйства (1945-1957 гг.).
- •Этап начала европейской интеграции и экстенсивной модели развития европейских стран (1957-1974 гг.).
- •Период мировых экономических кризисов, кризиса кейнсианской модели развития экономики и некоторого ослабления интеграционных процессов (1974-1985 гг.).
- •Этап усиления процесса интеграции и длительного экономического подъема (1985-1992 гг.).
- •Современный этап европейской интеграции и перехода к новой модели экономики (с 1993 г. До наших дней)
- •3. Малые развитые страны Западной Европы: общая характеристика, особенности и перспективы развития
- •Страны Северной Европы
- •Страны Южной Европы
- •«Карликовые страны» Западной Европы
- •4. Ес как один из центров развития мировой экономики.
- •Тема 6. Экономика Японии
- •Экономико-географическая характеристика
- •2. Факторы, динамика и особенности экономического развития.
- •3. Модель развития современной японской экономики.
- •4. Структура и характеристика экономики государства
- •5. Место Японии в мировой экономике
- •Тема 7 економіка країн, що розвиваються
- •7.1. Загальна характеристика та фактори економічного розвитку
- •7.2 Регіональні особливості країн, що розвиваються
- •7.3 Найменш розвинені країни світу
- •Тема 8 особливості економічного розвитку нових індустріальних країн
- •8.1. Характеристика та фактори економічного розвитку нових індустріальних країн
- •8.2. Регіональні особливості нових індустріальних країн Південно-Східної Азії
- •Азіатські "тигри" (асеан-4)
- •Структура економіки "тигрів" пса, % від ввп
- •Регіональні особливості нових індустріальних країн Латинської Америки
5. Место Японии в мировой экономике
Определяя место Японии в мировой экономике следует обратить внимание прежде всего на следующие показатели:
по объему ВВП Япония находится на 2-м месте в мире, производя в 2002 г. 12,3% мирового совокупного продукта и поэтому Япония является вторым по размерам пайщиком МВФ;
по объемам прямых зарубежных инвестиций Япония занимает 7-е место в мире, на ее долю приходится 4,8% общемирового объема накопленных прямых зарубежных инвестиций;
Япония является крупнейшим чистым кредитором в мире, долю которого приходится 50% объема международного кредитования;
в Японии достаточно низкий уровень безработицы по сравнению с другими развитыми странами – всего 5%.
в Японии наибольший в мире показатель нормы накоплений – более 60% ВВП;
Япония занимает второе место по уровню инвалютных запасов и одно из лидирующих мест по объема золотовалютных резервов;
Япония сводит свой платежный (в т.ч. баланс по текущим платежам) и торговый балансы с положительным сальдо и т.д.
Таким образом, исходя только из вышеперечисленных фактов можно сделать вывод о том, что Япония по прежнему является второй в мире по уровню социально-экономического развития, несмотря на все проблемы. Однако, не решив существующие проблемы, Япония может со временем сдать свои позиции и значительно снизить свою роль в мировой экономике.
Тема 7 економіка країн, що розвиваються
7.1 Загальна характеристика та фактори економічного розвитку.
7.2 Регіональні особливості країн, що розвиваються.
7.3 Найменш розвинені країни світу.
7.1. Загальна характеристика та фактори економічного розвитку
Найважливішими критеріями, за якими виділяють країни, що розвиваються, в окрему підгрупу, є насамперед їх слабкий розвиток, відсталість, якісна неоднорідність суспільства, низький рівень розвитку продуктивних сил. Загальними рисами більшості країн, що розвиваються, є бідність, перенаселеність, високий рівень безробіття, значна заборгованість розвиненим країнам.
До країн, що розвиваються, належать приблизно 4/5 усіх країн світу, і в них сконцентровано більше 80 % населення світу.
Як еквівалент використовують широкий набір якісних та кількісних характеристик, найбільш поширеними яких є ВВП на одну особу, валовий національний дохід на одну особу, проводять класифікацію за паритетами купівельної спроможності валют, крім того, беруть до уваги історичні й політичні умови розвитку країн тощо.
Країни, що розвиваються, за класифікацією Світового банку розглядають у межах окремих географічних регіонів:
Східна Азія і Тихоокеанський регіон — 24 країни;
Європа та Центральна Азія — 26 країн;
Латинська Америка і Карибський басейн — 29 країн;
Близький Схід та Північна Африка — 14 країн;
Південна Азія — 8 країн;
Африка на південь від Сахари — 48 країн.
Східна Азія і Тихоокеанський регіон: Американське Самоа, Вануату, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Кірибаті, Китай, Корейська Народна Демократична Республіка, Лаоська Народна Демократична Республіка, Малайзія, Маршаллові Острови, Монголія, М'янма (колишня Бірма), Палау, Папуа-Нова Гвінея, Північні Маріанські острови, Самоа, Соломонові Острови, Таїланд, Східний Тимор, Тонга, Федеративні Штати Мікронезії, Фіджі, Філіппіни.
Європа та Центральна Азія: Азербайджан, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія та Герцеговина, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизька Республіка, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Польща, Російська Федерація, Румунія, Сербія, Словацька Республіка, Таджикистан, Туркменістан, Туреччина, Угорщина, Узбекистан, Україна, Чорногорія, Хорватія.
Латинська Америка і Карибський басейн: Аргентина, Беліз, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гаїті, Гайана, Гватемала, Гондурас, Гренада, Домініка, Домініканська Республіка, Колумбія, Коста-Рика, Куба, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кіттс і Невіс, Суринам, Уругвай, Чилі, Еквадор, Ель-Сальвадор, Ямайка.
Близький Схід та Північна Африка: Алжир, Джибуті, Єгипет, Західний берег та сектор Газа, Йорданія, Ірак, Іран, Ємен, Ліван, Лівія, Марокко, Оман, Сирія, Туніс.
Південна Азія: Афганістан, Бангладеш, Бутан, Індія, Мальдівські Острови, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка.
Африка на південь від Сахари: Ангола, Бенін, Ботсвана Буркіна-Фасо, Бурунді, Габон, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея Бісау, Замбія, Зімбабве, Кабо-Верде, Камерун, Кенія, Коморські Острови, Демократична Республіка Конго, Республіка Конго, Кот-д'Івуар, Лесото, Ліберія, Маврикій, Мавританія Мадагаскар, Малаві, Малі, Мозамбік, Намібія, Нігер, Нігерія Руанда, Сан-Томе і Принсіпі, Свазіленд, Сейшельські Острови, Сенегал, Сомалі, Судан, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Того Уганда, Центральноафриканська Республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Ефіопія, Південно-Африканська Республіка.
Крім того, країни, що розвиваються, іноді поділяють:
на нафтоекспортуючі, у тому числі країни ОПЕК, які отримують значні доходи від експорту нафти і за відносно незначної чисельності населення забезпечили його високий життєвий рівень, хоч і з істотною диференціацією;
нові індустріальні країни (НІК), які за багатьма економічними показниками переважають інші країни, що розвиваються, а за деякими навіть конкурують із розвиненими краї нами світу;
країни значного потенціалу, які ще не пройшли стадії індустріалізації, але мають достатньо диференційовану економіку;
сировинні придатки і "бананові республіки", які спеціалізуються на виробництві окремих видів сільськогосподарської продукції або мінеральної сировини.