5. Факторы,которые обеспечивают рост и развитие тканей и органов жевательного аппарата у детей.

Дитина народжуcrься з так званою дитячою peтрогенією (мандибулярна ретроrнатія), яку можна пояснити фізіологічною необхідністю, оскільки при цьому полегшуються пологи й зменшується можливість травмування рухомої нижньої щелепи. Функціональне навантаження нижньої щелепи під час акту смоктання сприяє ii швидкому росту в довжину. До 6-8 міс. життя в період прорізування тимчасових різців співвідношення щелеп нормалізується. Кожне годування дитини (6 разів на добу по ЗО хв.) сприє тренуванню нижньої щелепи, жувальних, мімічних м'язів і м'язів язика. Зони росту кісток, обумовлені rенетично, піддаються впливу навколишньоrо середовища. Тому неправильне, особливо штучне, виrодовування, при якому дитина одержує швидко й у великій кількості молоко, не сприяє необхідному функціональному навантаженню, а в ряді випадків дитина змушена навіть зміщувати нижню щелепу назад, щоб проковтнути їжу при закинутій rолові. Все це затримує нормальний ріст нижньої щелепи. Особливістю щелепних кісток, що відрізняс Їх від інших кісток скелета людини, с Haявність тимчасових, а потім постійних зубів, які визначають будову, форму й функцію цих кісток. Перебудова й ріст щелепних кісток Maють різну активність на різних ділянках, що пов'язане з диференціюванням зачатків тимчасових і постійних зубів. Нижня щелепа. будучи rдиним рухливим елементом лицевоrо черепа.у лактаційному періоді отримуr функціональне подразнення з боку м'язів висувачів. Ріст щелеп мас характерні, функціонально обумовлені особливості й здійснються у трьох нaпрямках: у довжину, ширину й висоry. у лактаційному періоді ріст верхньої щелепи в довжину відбуваrться інтенсивніше, ніж у ширину. Інтенсивний ріст верхньої щелепи в довжину забезпечуr зміну її форми із широкої й короткої у вузьку й довrу. У періоді постійноrо прикусу інтенсивніше ростуть дистальні відділи обох щелеп.

8.морфо-функциональная характеристика постоянного прикуса постоянный прикус, в отличии от временного и сменного, имеет следующие особенности:

• Высота постоянных зубов большая

• Постоянные зубы имеют желтоватый оттенок в отличие от лазурно-белого у временных

• Постоянные зубы расположены в зубной дуге под углом, а временные – вертикально. Верхние зубы имеют наклон короночной части вперёд (вестибулярно), а корня – орально; нижние, наоборот, - коронками наклонены орально, а корнями – вестибулярно

• Хорошо выражены бугорки

• В пришеечном участке пост. Зубов отсутствует эмалевый валик

• В постоянных зубах детей и подростков отсутствуют признаки стирания

• В постоянном различают четыре группы зубов, во временном – три (премол.)

• Количество зубов постоянного прикуса – 28 – 32, временного – 20.

6. Морфо-функціональна характеристика молочного прикусу

Прикус тимчасових зубів Тимчасові зуби, зачатки яких містяться в альвеолярних відростках щелеп, проходять певні eTaпи внутрішньощелепноrо розвитку, поступово прорізуються, формуючи прикус тимчасових зубів.На шостому місяці життя дитини почина€ться прорізування тимчасових зубів, яке трива€ приблизно два роки, тобто дО 2,5 З років життя дитини. Прорізування зубів (: одним із факторів, який забезпечу€ ріст щелеп.Тимчасовий прикус поділя€ться на три періоди,і Їх можна охарактеризувати трьома буквами "С":

1період становлення (від 6 місяців до 2-2,5 років);

2період стабілізації тимчасовоrо прикусу (від2,5 ДО 4 років);

Зперіод старіння (від 4 до 6 років).

Перший період тимчасовоro прикусу називають періодом становлення (від 6 місяців до 2,5 років).Завдяки росту і розвитку дитини відбуваються зміни в зубощелепному апараті, з'являються нові функції або відбува€ться перебудова існуючих. У цей період активно розвива€ться альвеолярний відросток, потовщу€ться базальна частина нижньої щелепи та її rілка, зменшу€ться величина нижньощелепноrо кута, зміню€ться архітектоніка нижньої щелепи. Відбува€ться парне, послідовне та сво€часне прорізування тимчасовихзубів. Спочатку прорізуються перші, а потім дpyri тимчасові різці, і до кінця 1 року життя у дитини повинно бути в порожнині рота 8 зубів. Потім прорізуються перші моляри у 12-16 місяців,ікла у 16-20 місяців і друrі моляри y 2 30 місяців. Тимчасові зуби відрізняються від постійних величиною, формою та кольором. У цей період виражена анатомічна форма коронок зубів, усі зуби майже однакової величини, відсутній екватор, стоять щільно між собою по центру альвеолярного відростка і, знаходячись в одній горизонтальній оклюзійні площині, утворюють зубні ряди, які мають форму півкола на обох щелепах. Дистальні поверхні друrих тимчасових молярів верхньої та нижньої щелепи знаходяться в одній фронтальній площині, ззаду молярні площадки відсутні. Прикус ортоrнатичний. Середня лінія, яка проходить між центральними різцями, збіrа€ться. Кожний зуб Ma€ по два антаrоністи, за винятком нижніх цeHтральних різців і верхніх дрyrих молярів. Верхніх різці перекривають нижні. Рвучий roрбок верхніх іклів проекту€ться між іклом та першим тимчасовим моляром нижньої щелепи. Збільщу€ться об'€м порожнини рота. Вертикальнішоro положення набува€ rілка нижньої щелепи. Зміню€ться суrлобовий roрбок. Диск набуBa€ форми двояковвіrнутоrо, збільшу€ться кривизна суrлобової rоловки. Поrлиблю€ться суглобова ямка, атрофу€ться суrлобовий конус. Соматичний тип ковтання. З прорізуванням всіх 20 тимчасових зубів відбува€ться перший етап фізіолоrічноro підйому висоти прикусу.Термін" прорізування тимчасових зубів Спочатку прорізуються зуби на нижній щелепі, за винятком латеральних різці в та перших тимчасових молярів, які спочатку прорізуються на верхній щелепі (рис. 2.23).Парність прорізування виражапься в тому, що однойменні зуби на кожній половині щелеп прорізуються одночасно. Порушення парності прорізування однойменних зубів на різних боках щелеп € ознакою відставання росту, і в деяких умовах можуть виникати аномалії розвитку зубних дyr та щелеп.

ІІ період тимчасовоrо прикусу"стабільний тимчасовий прикус" (рис. 2.25). Він трива€ від 2,5-до 4-річноro віку дитини (рис 2.24, 2.26) і характеризупься тими самими ознаками, що й перший період, за винятком ступеня сформованості кореневої системи, більш вираженими функціями м'язовоro апарату та скронево-нижньощелепноrо суrлоба.

ІІІ період тимчасовоrо прикусу, період "CTapiHня", характеризують ті ж ознаки, які властиві ІІ періоду. Відмінність поляra€ у наступному: у фронтальній ділянці встановлюcrься прямий контакт різuів, з'являються проміжки між зубами, так звані фізіолоrічні діастеми і треми як результат росту зубних дуr.Відзначаcrься стертість ріжучих країв різuів та жувальних rорбків бічних зубів. Рвучий rорбок верхніх іклів проеКТУЕ:ТЬСЯ між нижнім іклом та першим моляром (як і У ІІ періоді). Відбуваcrься медіальне зміщення нижньої щелепи, дистальні поверхні друrих тимчасових молярів утворюють ретромолярну площинку або уступ, так звану саriтальну сходинку симптом Цилінськоro (рис. 2.27).

Цей уступ надалі сприя€ правильному BCTaновленню перших постійних молярів. За співвідношенням дистальних поверхонь друrих тимчасових молярів проrнозують розвиток прикусу у фронтальній площині.Стирання зубів призводить до зменшення висоти коронок, за винятком іклів на нижній щелепі.В результаті форму€ться прямий "ковзаючий" при кус (рис. 2.28). Трива€ резорбція коренів різuів.Завершу€ться диференuіювання елементів CKpOHeво-нижньощелепних суrлобів.Відомо, що ріст кісток відбува€ться HeOДHaково на обох щелепах. Більше росте верхня щелепа. Цим пояснюпься більша ширина фізіолоrічних трем на верхній щелепі, окрім Toro, HepiBномірний ріст простежу€ться також І на рІЗНИХділянках щелеп. На верхній щелепі більш постійний ріст визнача€ться у фронтальній ділянці,на нижній у бічних. Такий нерівномірний ріст щелеп повинен був би призвести до розвитку

проrнатичноrо прикусу, але ие рідко простежу€ться, оскільки нижня щелепа Ma€ тенденuію до переміщення вперед, бо ие дозволя€ створити простір між різцями верхньої та нижньої щелеп та різцеве перекриття. Це переміщення нижньої щелепи супроводжу€ться відповідною перебудовою у скроневонижньощелепних суrлобах. Завдяки иьому друrі премоляри встановлюються і позитивною саrітальною сходинкою.Але переміщення нижньої щелепи вперед можливе лише за фізіолоrічної стертості тимчасових зубів, яка полеrшу€ ковзаючі рухи нижньої щелепи.Стертість тимчасових зубів залежить від декількох факторів: від твердості емалі (ступеня мінералізації), від артикуляuійних співвідношень уприкусі і суrлобах та від роботи жувальних м'язів.І фактори, які діють безперервно протяюм ycboro ІІІ періоду розвитку тимчасовоrо прикусу, сприяють пришліфовці одноrо зубноrо ряду до друrоrо,стиранню rорбків та опуклостей, які заважають ковзанню нижньоrо зубноrо ряду.Співвідношення дистальних поверхонь дpyrих тимчасових молярІВ можна пояснити тим, що

друrий верхній тимчасовий моляр вужчий, ніжнижній, приблизно на стільки ж, наскільки верхній центральний різець ширший від нижньою.Нижній друrий тимчасовий моляр Ma€ три щічних rорбки, а верхній два, й оскільки зуби в ІІперіоді тимчасовоrо прикусу розташовані щільно,без проміжків, то верхній моляр своїм медіально-щічним rорбком уклада€ться в першу борозенку нижньоrо (між медіально-щічним і середнім щічним rорбками) і закінчу€ться з ним в одній вертикальній площині.

у ІІІ періоді тимчасовоrо прикусу, внаслідок HepiBHoMipHoro росту нижньої щелепи та тенденції

до медіальною переміщення, фізіолоrічному стиранню rорбківзубів, медіально

ші чний юрбокверх Hboro друrою тимчасовоrо моляра переміщуfТЬСЯ з першої в друrу борозенку (між середнім та дистальним щічними юрбками), і дистальні поверхні друrих МОЛЯРІВ утворюють саптальну сходинку симптом Цилінськоrо. За співвідношенням дистальних поверхонь друrих тимчасових МОЛЯРІВ у 6 річному віці проrнозують розвиток прикусу в саrітальному напрямку у клініці симптом Цилінською (медіальну cxoдинку між друrими тимчасовими молярами) визначають за допомоrою дзеркала та зон да. Дзеркалом відтяrують щоку, а зонд заводиться за дистальну поверхню вepxHboro друrою тимчасовоrо моляра і поступово переміЩУfТЬСЯ до одноіменноrо нижньою моляра. Якщо зонд при переміщенні з вepxHboro зуба на нижній друrий моляр зміщуcrься вперед, це свідчить про наявність медіальноrо уступ у І В подальшому правильноrо ПрОрlЗУВання перших постійних молярів у нейтральному положенні. Якщо зонд плавно переходить з вepxньго друюrо тимчасовоrо моляра на однойменний нижній або зміщується дистально, то це свідчить про дистальне прорізування першоrо постійноrо моляра і формування дистальноrо прикусу. Значення симптому Цилінськоrо досить велике у формуванні постійною прикусуце профілактичний симптом, який попереджує розвиток сагітальних аномалій прикусу. Він повинен визначатися в кінці тpeTboro періоду тимчасовоrо прикусу, щоб забезпечити правильне прорізування перших постійних молярів у нейтральному співвідношенні. Іноді дуже важко визначити співвідношення дистальних поверхонь друrих тимчасових молярів та різницю величини Їх коронок У таких випадках рекомендується оцінити співвідношення верхніх та нижніх іклів, яке протяюм ycього тимчасовоrо прикусу залишаються незмінним, не змінюcrься і після прорізування перших постійних молярів. Навіть незначне неправильне співвідношення тимчасових іклів несприятливе для розвитку нормальноrо прикусу.