2 Зміст розділів пояснювальної записки
2.1 Вступ
У вступі висвітлюємо деякі підходи до розробки програмного забезпечення та його практичне застосування. Дається коротка характеристика основних принципів програмування та особливості дослідження роботи мікропроцесорної техніки. Описуються переваги та недоліки вибраної мови програмування, а також вказується доцільність використання комп’ютерної анімації та графічних ефектів під час розробки програмного забезпечення.
2.2 Характеристика задачі на курсове проектування
В даному підрозілі необхідно дати характеристику задачі на курсове проектування, виходячи із заданої умови.
Аналізуючи структуру та принцип дії об’єкту проектування, визначають вимоги до алгоритму розв’язку задачі.
2.2.1 Постановка задачі на курсове проектування
В даному підрозділі необхідно описати вхідні та вихідні параметри хімічного процесу та зобразити технологічну схему процесу.
Наведемо приклад вхідних даних процесу одержання полівінілформаль-етилалю.
Технологічний процес одержання полівінілформаль-етилалю складається зі стадій:
взаємодії ПВС з метаналем;
взаємодії ПВФ з етаналем;
відділення маточника;
промивання продукту;
фільтрування;
сушіння.
У реактор 1 синтезу полівінілформалю подають розчин ПВС, розчин HCI, формалін і демінералізовану воду (див. Рис.1.). Реакційну суміш з реактора 1 і додаткову кількість HCI і етаналю передають у реактор 2 утворення ПВФЕ. Суспензія з реактора 2 надходить на стадію відділення маточника на фільтр 5. Вологий продукт у ємності 3 промивають водою,промивну воду відділяють на фільтр 6, а вологий продукт передають на стадію стандартизації в апарат 4. Стандартизація здійснюється додаванням до реакційної суміші розчину соди. Суспензія ПВФЕ надходить на фільтр 7, а вологий продукт висушується в сушарці 8. Суспензія ПВФЕ надходить на фільтр 7, а вологий продукт висушується в сушарці 8.
Рис. 1 Приклад технологічної схеми одержання ПВФЕ, де 1,2 - реактори; 3 - ємність; 4 - стандартизатор; 5-7 - фільтри; 8 - сушарка
Розглянемо також інший тип задач на курсове проектування, вхідними даними до яких є принципова схема.
Рис. 2 Приклад принципової схеми перетворювача кодів
2.2.2 Вимоги до алгоритму розв’язку інтелектуальної задачі
Точність і швидкість виконання етапів моделювання інтелектуальної задачі залежить від правильно складених вимог до алгоритму розв’язку інтелектуальної задачі, тому велика увага приділяється як опису алгоритму, так і поясненню виникнення проблемних ситуацій.
2.3 Реалізація алгоритму
2.3.1 Побудова блок-схеми алгоритму
а
¼ а
½ а
¼ а
Рис.3. Приклад блок-схеми, де
- перехід
на даній сторінці; - перехід
на другу сторінку
Блок "процес" застосовується для позначення дії, або послідовності дій, що змінюють значення, форму подання або розміщення даних. Для поліпшення наочності схеми кілька окремих блоків обробки можна об'єднувати в один блок. Представлення окремих операцій досить вільно.
Блок "рішення" використовується для позначення переходів управління за умовою. У кожному блоці "рішення" повинні бути вказані питання, умова або порівняння, які він визначає.
Блок "модифікація" використовується для організації циклічних конструкцій. (Слово модифікація означає видозміну, перетворення). Усередині блоку записується параметр циклу, для якого вказуються його початкове значення, граничну умову і крок зміни значення параметра для кожного повторення.
На цьому етапі потрібно побудувати блок-схему алгоритму для заданої інтелектуальної задачі (див. ДОДАТОК).