Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка до КП.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
434.18 Кб
Скачать

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………. 3

  1. Загальні вимоги до курсової роботи………………………………………….. 4

  2. Зміст розділів пояснювальної записки……………………………………….. 7

2.1. Вступ……………………………………………………………………………7

    1. Характеристика задачі на курсове проектування.……………………………7

      1. Постановка задачі на курсове проектування………………………………7

      2. Вимоги до алгоритму розв’язку задачі……………………………………. 9

    2. Реалізація алгоритму………………………………………………………… 10

      1. Побудова блок-схеми алгоритму…………………………………………. 10

      2. Обмеження глибини перебору……………………………………………. 11

      3. Аналіз ефективності алгоритму……………………………………………15

    3. Опис програмного забезпечення……………………..……………………….16

2.4.1. Вибір мови програмування…………………………………………………16

2.4.2. Розробка діалогових вікон………………………………………………… 16

2.4.3. Створення рядка меню…………………………………………………….. 18 2.4.4. Створення панелі інструментів…………………………………………… 19

2.4.5. Створення контекстного меню……………………………………………. 19

Висновки………………………………………………………………………….. 19

Критерії оцінювання курсових робіт…………….……………………………… 20

Критерії захисту курсових робіт …………………………………………………21

Перелік можливих питань…………………………………………………….…. 22

Література………………………………………………………………………… 24

Вступ

В даний час у зв'язку з бурхливим розвитком науки і техніки широке застосування одержали схемотехнології, які активно застосовуються в інтегральних схемах. Математичною основою цифрової електроніки й обчислювальної техніки є алгебра чи логіки булева.

Розробка програмного забезпечення вимагає від спеціаліста по обслуговуванню інтелектуальних інтегрованих систем глибоких знань в області дослідження мікропроцесорної технфки.

На етапах розробки програмного забезпечення необхідно розв’язати цілий ряд взаємопов’язаних задач: деталізація умови задачі на курсове проектування, складання вимог до алгоритму розв’язку задачі, реалізація алгоритму, зокрема, побудова блок-схеми алгоритму, обмеження глибини перебору, аналіз ефективності алгоритму, а також вибір мови програмування та опис програми.

Курсова робота з навчальної спецдисципліни “Програмне забезпечення ІІС” є самостійною роботою студентів. При її виконанні студенти набувають практичних навиків у алгоритмізації та програмуванні мікропроцесорної техніки, а також вчаться застосовувати розроблене програмне забезпечення на практиці.

Курсова робота передбачає письмове обгрунтування прийнятих програмних рішень, що дає певний досвід студентам для подальшої праці над курсовими і дипломними проектами.

Керівник курсової роботи скеровує роботу студентів так, щоб усі прийняті рішення були обгрунтовані і відповідали сучасному науково-технічному рівню. Крім того, всі етапи розробки програмного забезпечення необхідно виконувати із застосуванням обчислювальної техніки.

Захист курсових робіт здійснюється вкінці семестру при комісії, склад якої і термін роботи встановлюється наказом по коледжу. Доповідь студента при захисті роботи повинна містити коротко викладені і обгрунтовані прийняті рішення і тривати 5÷10 хв.

1 Загальні вимоги до курсової роботи

Курсова робота складається з пояснювальної записки, яка разом з рисунками, графіками, таблицями, додатками повинна мати обсяг 30÷35 аркушів формату А4 і повинна бути виконана згідно вимог, передбачених держстандартом і стандартом коледжу.

Склад і приблизний обсяг розділів пояснювальної записки такий:

  • титульний аркуш;

  • завдання на курсову роботу;

  • зміст (1 арк.);

  • вступ (1 арк.);

  • характеристика задачі на курсове проектування (3÷4 арк.);

  • реалізація алгоритму (3÷5 арк.);

  • опис програмного забезпечення (10÷12 арк.);

  • додатки (8÷10 арк.);

  • список використаної літератури (1 арк.).

Пояснювальна записка повинна бути написана чорним чорнилом, чітким каліграфічним почерком з висотою букв не менше 2,5 мм.; можна використовувати друкарські машинки ; друкуючі пристрої ЕОМ.

Відстань від рамки формату до тексту на початку і в кінці рядка повинна бути не менше 3мм. Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки формату повинна бути не менше 10 мм.

Абзац в тексті починають відступом, що дорівнює п’яти інтервалам друкарської машинки ( 15 – 17 мм) .

Помилки, описки, виявлені в процесі виконання документу, допускається виправляти підчисткою або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на цьому ж місці виправленого тексту.

Титульна сторінка є першим аркушем пояснювальної записки. Зміст є другим аркушем, його розташовують після завдання і оформляють на аркуші основним написом для текстового документа. Слово „Зміст” – пишуть посередині сторінки з великої літери без нумерації. В змісті вказуються номери та назви розділів і підрозділів, номери сторінок, з яких вони починаються. Номери розділів, підрозділів, сторінок розташовують так, щоб класи чисел були точно одні під другими .

Розділи і підрозділи пояснювальної записки номерують арабськими цифрами і друкують з абзацу. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки, які чітко і коротко мають відображати зміст розділів і підрозділів, заголовки слід писати ( друкувати ) з абзацу, з великої літери і без крапки вкінці, не підкреслюючи. Переноси слів у заголовках не допускаються, слово „розділ” також не пишуть. Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати трьом – чотирьом інтервалам друкарської машинки (15–17 мм), відстань між заголовками розділу і підрозділу – два інтервали ( 8–10 мм ).

Викладення тексту пояснювальної записки має бути стислим, точним, логічно послідовним. Викладаючи обов’язкові вимоги, слід вживати слова: „повинно”, „слід”, „необхідно”, „ вимагається”, дозволяється”, „забороняється”.

При викладенні інших положень , можна використовувати слова: “можуть бути”, “як правило”, “за необхідності”, “у випадку” та ін. Дозволяється також використовувати довільну форму викладення тексту, наприклад: “застосовують”, “зазнають”, “приймається”, “одержано” та ін.

Коли наводять найбільше або найменше значення величин, слід застосовувати словосполучення “повинно бути не більше (не менше)”. Коли наводять допустимі значення відхилень, застосовують словосполучення “не повинно бути більше (менше)”.

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць, які нумерують арабськими цифрами наскізно, наприклад :

Таблиця 1 – Координати точок часової характеристики.

Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. У цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою.

На всі таблиці повинні бути наведені посилання в тексті. При посиланні друкують (пишуть) “таблиця” із зазначенням її номера.

В тексті пояснювальної записки також можуть бути рисунки. Рисунок повинен розташовуватись безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці.

Графічний матеріал нумерують арабськими цифрами і безпосередньо під рисунком записують його назву.

Нумерують також формули, які зустрічаються в тексті. Номер записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Посилання в тексті на порядкові номери формул також дають у дужках.

У кінці текстового документа необхідно друкувати (писати) список використаної літератури та нормативних документів, які використовувались при оформленні чи розробці даного документа.

Матеріали, що доповнюють текст документа, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути, наприклад, графічний матеріал, таблиці великого формату, опис алгоритмів і програм задач, що розв’язуються на ЕОМ і т.ін. Додатки мають загальну з рештою наскрізну нумерацію сторінок.

Оформлення курсової роботи виконати згідно стандарту коледжу.