38. Шкідливі звички і їх усунення

Вредные привички по Окушко:

1. Привычки сосания (зафиксированные реакции)

-привычка сосания пальца

-привычка сосания и закусывания губ, щек и предметов

-привычка сосания и прикусывания языка

2. Аномалии функции (зафиксирование неправильно протекающей функции)

-нарушение функции жевания

-неправильное глотание и привычка давления языка на губы

-ротовое дыхание

-неправильная артикуляция языка

3. Зафиксированные позатонические рефлексы, которые определяют положение частей тела в покое:

-неправильная поза тела и нарушение осанки

-неправильно положение нижней челюсти и языка в покое

41. хирургические методы лечения ортодонтических больных: Хірургічні методи лікування можуть вико­ристовуватися як самостійно, так і в поєднанні з апаратурним методом для лікування зубощслспної патології. Основним чинником, що прискорює пе­ребудову кісткової тканини, є інтенсивність фер­ментативних процесів, що розвиваються після по­шкодження кістки.

При різко виражених деформаціях або ано­маліях розвитку зубних дуг, щелеп і порушеннях прикусу не завжди можна вилікувати хворого тіль­ки ортодонтичними методами. У цих випадках хі­рургічний метод може бути допоміжним або про­відним, шо дозволяє досягти стійких результатів.

Хірургічні методики, які застосовують при лі­куванні зубощелепних аномалій, можна поділити на наступні групи:

на м яких тканинах - пластика вкороченої вуздеч­ки язика; переміщення місця прикріплення вуз­дечки губи (верхньої або нижньої); пластика в ділянці тяжів слизової оболонки; поглиблення присінка порожнини рота; вирівнювання су- праментальної шкірної складки; на

зубах і зубних рядах - оголення коронки рстсно- ваного зуба; сепарація зубів, що злилися, одно- моментний поворот зуба навкруг своєї осі; ре­плантація або трансплантація зуба; видалення надкомплектних і окремих комплектних зубів;

на альвеолярному відростку- проводиться ком- пактостсотомія (найбільш поширені - лінійна, тунельна, ґратчаста); на

щелепах - остеотомія і остеоектомія.

39

MioziмHacmUKa

­Існують різноманітні способи профілактичних вправ для лікування щелепно-лице вих деформацій,проте запропонована Роджерсом система вправ одержала найбільше поширення.Основні положення цих методів тренування недорозвинених і слабо функціонуючих м'язів щелепно­лицевоro скелета можна формулювати таким чином:

І. Скорочення м'язів повинні здійснюватися з мінімальною амплітудою (розмахом).

2. Інтенсивність скорочень такої мускулатури по­винна відповідати її фізіолоrічній ролі. Вона не повинна бути надмірною.

З. Швидкість і тривалість скорочень м'язів повинна бути пристосована до особливостей цьоrо руху. Спочатку вони повинні бути повільними, безперервними, і проводити їх Tpe­ба реrулярно.

4. Між двома наступними скороченнями повинна мати місце пауза спокою. Тривалість паузи повинна дорівнювати щонайменше тривалості самoro скорочення.

5. Скорочення мускулатури при кожній вправі повинні повторюватися декілька разів і продовжу­ватися до появи почуття леrкої місцевої втоми.

Це почутrя утоми визнача€ межу тривалостівправи, за яку не слід переходити.

В. С. Куриленко, поклавши правила Роджерса в основу методики міоrімнастики при зубощелеп­них деформаціях, пропону€ такі вправи:

Вправи при дистальному та тибокому прикусах

1. Вправа викону€ться стоячи при злеrка закинутій rолові, руки витяrнуті уздовж тулуба і відведені назад. Нижня щелепа висуваfТЬСЯ вперед до змикання ріжучих країв передніх і нижніх зубів із верхніми, а потім переміщу­€ться назад.

2. Вправа проводиться через один місяць після початку застосування міоrімнастики. Проводиться точно так само, як перша, з ті€ю різницею,що нижня щелепа повинна висуватися більше вперед, щоб нижні передні зуби встановлювалися попереду верхНІХ.

3. При недорозвиненні KpyroBoro м'яза рота (rуби великі, мляві, вивернуті, не змикаються, рот широкий) корисна така вправа: rуби витяrують­ся в трубочку (як для свисту), а потім розтяrуються, як при широкій посмішці. Поперемінно черrувати таке положення rуб.

4. Для вправи KpyroBoro м'яза рота мізинці встановлюються біля кутів рота, rуби не зімкнуті,дитина намаrа€ться зімкнути ryби. В цей час пальці не змінюють cBoro положення, створюючи перешкоду для змикання rуб.

5. Для м'язів щік також корисна наступна вправа:

надути щоки, зімкнути rуби і кінчиками паль­цlВ рИТМІЧНО постукувати по щоках.

6. При rлибокому прикусі можна рекомендувати першу і друrу вправи, а при недорозвиненні мічних м'язів ­ 3, 4, 5.

­Вправи при мезіальному прикусі

1. Кінчиком язика дитина повинна тиснути на піднебінні поверхні верхніх передніх зубів до втоми м'язів (приблизно протяrом 3­5 хвилин).

2. При злеrка закинутій rолові поперемінно Biд­кривати і закривати рот, при цьому кінчиком язика спробувати дістати задній край твердоrо піднебіння.

З. Пїдтяпи нижню rубу, особливо якщо вона відвисла, під верхні передні зуби, а потім відпустити її.

Вправи при відкритому прикусі

І. Притиснути витяrнуті пальці в області кутів нижньої щелепи, нижню щелепу встановити в положення спокою (опустити на 1­2 мм);напружуючи м'язи, стиснути ryби, а потім знову прийняти перше положення. Повторювативправу до почутrя втоми жувальноrо м'яза.

2. Відкрити рот, на нижні передні зуби покласти зіrнуті вказівний і середній пальці. При закриванНІ рота тиснути пальцями на щелепу.

3. Дерев'яну ручку покрити rумовою трубкою або шкільну ryMKY кусати боковими зубами.

­Вправи при перехресному nрикусі

І. Якщо перехресний при кус зумовлений зміщен­ням нижньої щелепи убік, можна застосовувати таку вправу: максимально відкривапься рот і нижня щелепа переміщу€ться у бік неправиль­ноro змикання зубів (нижні зуби перекривають верхні), потім у цьому положенні нижня щелепа підніма€ться до змикання зубів і утриму€ться 4­5 секунд у цьому положенні, після чоrо знову опуска€ться.

2. При наявності деформації у виrляді односторонньої компресії верхньої щелепи можна кінчиком язика тиснути на верхню щелепу в області деформації протяrом З­5 хвилин. Вправу повторювати від З до 5 разів на день.Необхідно завжди пам'ятати, що показання до міоrімнастики потрібно встановлювати строro і ндивідуально, враховуючи характер деформації,вік дитини, її заrальний розвиток. Застосування зазначеноro комплексу вправ можна починати у віці чотирьох років. Проте деякі найпростіші вправи можна використовувати раніше, у 2,5­3 роки(висування нижньої щелепи вперед, кінчиком язика тиснути на нижні або верхні зуби).