5. Галузево-функціональний вид діяльності:

• промислові;

• сільськогосподарські;

• будівельні;

• транспортні;

• торгові;

• наукові;

• освітні;

• фінансові;

• юридичні;

• страхові;

• культурні;

• релігійні тощо.

6. Ступінь підпорядкування територіальних одиниць:

• материнські – підприємства, які контролюють діяльність інших юридичних осіб, наприклад, через володіння контрольним пакетом акцій дочірніх підприємств;

• дочірні – юридично самостійні утворення, які здійснюють комерційні операції і складають звітний баланс, проте знаходяться під контролем материнського підприємства, оскільки вони володіють контрольним пакетом їхніх акцій;

• асоційовані – група юридичних осіб, пов’язаних між собою відносинами економічної та організаційної залежності у формі участі в статутному капіталі або управлінні.

• філії – відокремлені підрозділи юридичних осіб, що розташовані поза їх місцезнаходженням та здійснюють всі або частину їх функцій. Відкриття філії не потребує державної реєстрації, але разом з тим для розміщення такого підрозділу в адміністративно-територіальній одиниці необхідно мати згоду місцевої влади.

7. Розмір підприємства за кількістю працівників:

• великі (>1000);

• середні (усі інші підприємства);

• малі (50).

8. Спосіб утворення та формування статутного фонду:

• унітарні – це державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійних організацій або на приватній власності засновника;

• корпоративні – утворюються двома або більше засновниками за їх спільним рішенням, діють на основі об’єднання майна, їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, участі засновників у розподілі доходів та ризиків підприємства.

3.Об’єднання підприємств.

Підприємства можуть створювати об’єднання, які здійснюють діяльність на основі договору або статуту, який затверджується їх засновниками або власниками.

Об’єднання підприємств – господарська організації, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Відповідно до Господарського кодексу України виділяють наступні види об’єднань:

асоціація – найпростіша форма добровільного об’єднання незалежних виробничих підприємств, наукових, проектних, будівельних та інших організацій, що несуть обмежену відповідальність. Правлінню асоціації не дозволяється втручатися у виробничу та комерційну діяльність підприємства;

корпорація – це акціонерне товариство, що поєднує діяльність декількох підприємств для досягнення спільних цілей. Як юридична особа, корпорація несе відповідальність за боргами і податками за всі підприємства, які входять до її складу, і є самостійним суб’єктом підприємницької діяльності.

консорціум – форма тимчасового об’єднання підприємств з метою вирішення конкретних завдань і проблем, здійснення великих інвестиційних, науково-технічних, соціальних, екологічних проектів. Підприємства, які входять у консорціум, зберігають повну самостійність, підпорядковуючись спільному керівництву лише в частині діяльності, що стосується цілей консорціуму. Після досягнення певної мети консорціум припиняє свою діяльність;

концерн – статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Інші об’єднання, серед яких можуть бути відомі в світовій практиці:

• картель – договірне об’єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності – регулювання збуту виготовленої продукції;

• синдикат – організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через утворений спільний збутовий орган або збутову мережу одного з учасників об’єднання. Така форма об’єднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції;

• трест – форма об’єднання суб’єктів господарювання, за якої всі підприємства, що об’єднуються, втрачають свою комерційну та виробничу самостійність, підпорядковуються єдиному органу управління;

• холдинг – організаційна форма об’єднання інвестиційних ресурсів; утворення яке безпосередньо не займається виробничо-господарською діяльністю, а спрямовує свої фінансові кошти на придбання контрольного пакету акцій інших підприємств;

• промислово-фінансова група - об’єднання юридично та економічно самостійних підприємств різних галузей народного господарства. На чолі фінансової групи може стояти банк, який розпоряджається капіталом підприємств, що входять до складу фінансової групи, контролює усі сфери їхньої діяльності.