Основні поняття теми:

Школа „слів і речей”, семантика, етимологія, ономасіологія, схрещення мов, теорія лінгвістичної безперервності, географічне варіювання, школа естетичного ідеалізму, експресивна функція мови, неолінгвістика, ізоглоса, лінгвістична географія, ареальна лінгвістика, лінгвістичний атлас, субстрат, суперстрат, адстрат, статистичний (описовий) аналіз мови, статика, динаміка, континуум, мова як система знаків, фонема, морфема, альтернації, мовний союз, мовленнєві розлади (афазії).

Завдання до самопідготовки:

1. Опрацювати теоретичний матеріал, доповнити конспекти лекцій та скласти опорний конспект відповіді на питання теми, що вивчалися самостійно.

2. Підготувати лінгвістичні повідомлення про лінгвістичну діяльність М.Крушевського , В.Богородицького, О.Шахматова.

• Підготувати реферат на тему «Лінгвістичний доробок О.І.Бодуена де Куртене» за таким планом:

1. Життєвий і творчий шлях; філософські погляди І.О. Бодуена де Куртене;

2. Проблеми мови і мовлення;

3. Учення про системний характер мови та її знаковість;

4. Учення про фонему та морфему.

3. Скласти узагальнювальні картки-персоналії названих дослідників та узагальнювальну таблицю „Казанська лінгвістична школа”.

Рекомендована література

Основна:

1. Березин Ф.М. История лингвистических учений. – М, 1975.

2. Кириченко Г.С. та ін.. Нариси загального мовознавства [навчальний посібник]. – Ч.2. – К.:Видавничий Дім «Ін Юре», 2008.

3. Ковалик Г.І. Загальне мовознавство. – К., 1985.

4. Кодухов В.И. Общее языкознание. – М., 1974.

5. Кондрашов Н.А. История лингвистических учений. – М., 1978.

6. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2003.

7. Зеленько А.С. Загальне мовознавство. – Луганськ, 2002.

8. Общее языкознание / Под. ред. А.Е.Супруна. – Минск, 1983.

9. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1988.

10. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания. – М., 1975.

Додаткова:

1. Алпатов В. М. История лингвистических учений. — М., 1998

2. Амирова Т. А., Ольховиков Б. А., Рождественский Ю. В. Очерки по истории лингвистики. — М., 1975.

3. Звегинцев В. А. История языкознания XIX—XX веков в очерках и извлечениях. — М., 1964. — Ч. 1.

4. Ковалик І.І., Самійленко С. П. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичної думки. — К., 1985.

5. Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних учень. — К., 1980.

Додаткова:

1. Бодуэн дэ Куртэнэ И.А. Избранные труды по общему языкознанию. – Т.1-2.- М., 1963.

Довідники:

1. Кубрякова Е.С., Демьянков В.В., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивннх терминов. – М., 1996.

2. Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990.

3. Николаева Т.М. Краткий словарь терминов лингвистики текста // НЗЛ Лингвистика текста. Вып.8. – М., 1978.

4. Розенталь Д.Э. Справочник по русскому языку. Словарь лингвистических терминов. – М., 2003.

5. Русский язык. Энциклопедия. – М., 2003.

6. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.

7. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000.

8. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: енциклопедичний словник. – К., 1998.

Семінарське заняття 6

Тема: Структуралізм у мовознавстві.

План

1. Передумови виникнення структуралізму. Ідеї структурної лінгвістики в працях Ф. де Соссюра і І.О.Бодуена де Куртене.

2. Празький лінгвістичний гурток, або чеська школа функціональної лінгвістики. Історія заснування (В.Матезіус, Б.Гавранек, В.Скалічка, М.Трубецькой, П.Якобсон, С.Карцевський):

• Проблеми фонології й морфології.

• Використання ідей і методів структурної лінгвістики в граматиці, лексикології, семасіології.

• Питання типології мов і проблема мовних союзів.

• Учення празьких мовознавців про актуальне членування речення і функції мови. Функціональні стилі й культура мови.

3. Копенгагенська школа структуралізму (глосематика). Емпіричний принцип теорії мови. Процедура лінгвістичного аналізу за Л.Єльмслевим. Фігури й функції. Мова як одна із семіотичних систем.

4. Американський структуралізм (дескриптивна) лінгвістика. Ф.Боас, Е.Сепір, Л.Блумфільд як засновники дескриптивної лінгвістики. Предмет і об’єкт мовознавства в межах школи дескриптивної лінгвістики. Методи дескриптивного аналізу.