Передмова

Курс загального мовознавства займає важливе місце в системі підготовки вчителя-словесника. Він розв’язує актуальні завдання загальнотеоретичного, навчально-методичного і виховного характеру.

Предмет, що завершує лінгвістичну освіту філолога, поєднує історію і теорію мовознавства. Курс дає глибоке наукове розуміння мови, її функцій і сутності, зв’язку з мисленням, свідомістю, з’ясовує загальнотеоретичні питання у їх історії, методологію мовознавства та методи і прийоми вивчення мов. Поруч з іншими мовознавчими науками цей курс сприяє всебічній лінгвістичній підготовці вчителів української мови.

Мета курсу „Загальне мовознавство” - ознайомити студентів із закономірностями розвитку і функціонування мови в її багатоаспектних зв’язках з людиною, суспільством, історією, культурою з урахуванням методів дослідження та опису мови, а також з історією розвитку лінгвістичної думки від початків до ХХІ століття, утвердженням мовознавства як науки, специфікою різноманітних лінгвістичних напрямів і шкіл, що домінували у минулі епохи, тих, що визначають обличчя сучасної мовознавчої науки.

Вивчення історії лінгвістичних учень як складової циклу соціально-гуманітарних дисциплін має сприяти формуванню уявлення про історію загального мовознавства

Завдання курсу:

• узагальнити, розширити і поглибити загальнотеоретичну лінгвістичну підготовку студентів-випускників;

• ознайомити студентів з основними напрямами, ідеями і проблемами мовознавства, з найважливішими науковими концепціями і основною проблематикою науки про мову;

• виробити в студентів навички діалектичного підходу до засвоєння наукових знань та здійснення лінгвістичного аналізу,

• сформувати розуміння ролі наукових ідей у практиці вузівського і шкільного викладання лінгвістичних дисциплін.

Курс загального мовознавства складається з трьох основних розділів - теорії мовознавства, історії лінгвістичних учень та методів лінгвістичного аналізу.

У першій частині курсу – „Теорія мовознавства” – висвітлюються фундаментальні загальнотеоретичні питання сучасного мовознавства, розглядається пізнавально-комунікативно-конотативна сутність мови і мовлення як об’єктів лінгвістичних досліджень.

У другій частині – „Методи і прийоми вивчення й опису мови” – необхідно з’ясувати питання про загальнофілософський метод пізнання, часткові методи досліджень і розкрити лабораторію наукового пошуку в галузі мовознавства, ґрунтовно охарактеризувавши методи, прийоми і принципи лінгвістичного аналізу.

Третя частина курсу – „Історія лінгвістичних учень” – знайомить студентів з основними етапами розвитку світової лінгвістичної думки, розглядає розвиток теоретичних ідей і принципів та методів аналізу від античних часів до наших днів.

Оволодівши цим курсом, студенти повинні знати:

• що сучасний стан мовознавства є результатом довготривалого розвитку науки про мову;

• засвоїти найважливіші досягнення світової лінгвістичної думки, традиції вітчизняної лінгвістики;

• оволодіти теоретичною проблематикою курсу в її найтісніших зв’язках з філософськими, логічними та іншими напрямами;

• оволодіти методами, методиками і прийомами дослідження мови як соціально-історичного, індивідуально-біологічного, семіотичного тощо явища.

Студенти-випускники повинні уміти:

• застосовувати теоретичні знання про мову для вирішення проблем вивчення української мови у школі ;

• уміло використовувати методи і прийоми, опрацьовані в мовознавстві;

• формувати в учнів знання про основні закономірності, притаманні мові, про функціонування мовних одиниць та категорій, про закони розвитку мови в тісних зв’язках з історією народу.

Курс „Загальне мовознавство” вивчається за кредитно-модульною технологією, яка передбачає різні форми організації навчальної діяльності студентів: лекції, семінарські заняття, різні види самостійної та індивідуальної роботи, тематичний і підсумковий контроль.