19.Планування робіт з охорони праці на основі принципів: повноти, реальності виконання, конкретності, доступності, перспективності, неперервності планування, «пріоритету цілей».

Щоб планування було ефективним, воно повинно здійснюватися на основі визначених принципів: повнота, реальність виконання, конкретність, доступність, перспективність, безперервність планування заходів, а також "принцип пріоритету цілей".

Планування буває: перспективне (на 2 і більше років), поточне (на півріччя, рік), оперативне (на встановлений термін).

Перспективне планування полягає в розробці цільових програм, комплексу взаємозалежних інженерно-технічних заходів (комплексних заходів), спрямованих на поліпшення умов праці й доведення їх до нормативних вимог, зниження потенційної небезпеки технологічних і виробничих процесів, забезпечення безпеки трудової діяльності персоналу. Перспективне планування здійснюється на основі прогнозованих обсягів і характеру основної діяльності, прогнозованої небезпеки (ризику) окремих виробництв, необхідності вирішення найбільш актуальних проблем ОП.

Поточне планування полягає в уточненні термінів і обсягів виконуваних робіт (виходячи з цільової програми), підготовці плану роботи служби охорони праці. План повинен передбачати проведення навчальних заходів, розробку і впровадження нормативних документів, що діють у рамках підприємства, контрольно-наглядову діяльність, здійснення інших організаційних, інженерних і методичних заходів, виходячи з функцій СУОП і Закону про охорону праці.

Оперативне планування передбачає розробку і здійснення профілактичних заходів щодо результатів;

- розслідування НВ, професійних захво-нь,аварій;

- розпоряджень фахівців нагляду підприємства в рамках системи безперервного контролю;

- розпоряджень органів державного нагляду, комплексних і взаємних перевірок;

- атестації {паспортизації} робочих місць за умовами праці.

При розробці заходів варто враховувати їх економічну і соціальну значимість. Усі заходи повинні бути адекватні поставленим цілям.

Планування заходів повинне бути пов'язане з прогнозуванням стану ОП на підприємстві, виробничого ризику і травматизму. Прогнозування здійснюється з метою раціонального планування засобів на заходи щодо попередження НВ і профзахворювань, виходячи з обсягу і характеру майбутніх робіт, а також попереднього досвіду.

У теорії прогнозування прийнято розрізняти дві основні групи методів у залежності від глибини прогнозу: короткостроковий і середньостроковий. Для короткострокового характерна побудова прогнозу на невеликий час (місяць, квартал, півріччя, рік). Характерною рисою такого прогнозування є його оперативність і безперервність. При середньостроковому прогнозуванні оперують щорічними даними, тому здійснюють його на 1 рік і більше.

20. Проведення організаційних заходів щодо створення і ф-ня пожежної охорони на підпр-ві.

Відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні основними організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є:

-визначення обов'язків посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки;

-призначення відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію наявних технічних засобів

протипожежного захисту;

-встановлення на кожному підприємстві (установі, організації) відповідного протипожежного режиму;

-розробка й затвердження загальнооб'єктової інструкції про заходи пожежної безпеки та відповідних інструкцій для всіх вибухопожежо-небезпечних і пожежо- небезпечних приміщень, організація вивчення цих інструкцій працівниками;

-розробка планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі;

-встановлення порядку (системи) оповіщення людей про пожежу, ознайомлення з ним усіх працюючих;

-визначення категорій будівель та приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою відповідно до вимог чинних нормативних документів, встановлення класів зон за Правилами улаштування електроустановок;

-забезпечення територій, будівель та приміщень відповідними знаками пожежної безпеки, табличками із зазначенням номера телефону й порядку виклику пожежної охорони;

-створення та організація роботи пожежно-технічних комісій, добровільних пожежних дружин і команд.

У першу чергу на кожному підприємстві (об'єкті) з урахуванням його пожежної небезпеки наказом необхідно призначити відповідальних за пожежну безпеку, визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки й встановити відповідний протипожежний режим. Конкретні особи з числа керівництва об'єкта й персоналу призначаються відповідальними за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Керівник (власник), делегуючи свої повноваження, визначає своїм наказом осіб, відповідальних за пожежну безпеку. Методологія підготовки такого наказу полягає в тому, щоб жоден квадратний метр території та приміщень об'єкта, жодна виробнича чи технологічна операція, порушення регламенту якої може призвести до виникнення пожежонебезпечної або вибухопожежонебезпечної ситуації, не залишились без відповідальної за пожежну безпеку особи.

Забезпечення пожежної безпеки є досить складним соціально-економічним завданням, спрямованим на запобігання пожежам у всіх сферах діяльності людини і ліквідацію пожеж у випадку їх виникнення з мінімальними наслідками. Впровадження нових технологій, розвиток економіки постійно становлять нові проблеми перед системою забезпечення пожежної безпеки, функції якої доповнюються і розширюються, змінюючи тим самим структуру завдань щодо забезпечення її ефективності.