- •1. Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці в Європі та Україні.
- •2. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.
- •3. Які основні напрямки діяльності моп в галузі охорони праці?
- •4. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника від нещасного випадку(нв) та професійного захворювання.
- •5.Трудові норми моп, трудові норми в Україні.
- •6. Права та обов’язки застрахованої особи від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.
- •12. Наведіть вогнегасні речовини, що використовують для припинення горіння на вашому робочому місці, у галузі.
- •7. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці задіяні в Україні.
- •8. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •9. Органи державного нагляду за охороною праці приватного, колективного, державного господарства.
- •10. Оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці, координація діяльності підрозділів і служб підприємства
- •11. Охарактеризуйте вимоги пожежної безпеки до приміщень підприємств вашої галузі.
- •13. Система наглядових дій
- •14. Які вимоги пожежної безпеки до території підприємств
- •15. Наведіть вимоги безпеки при виконанні робіт підвищеної небезпеки
- •16. Охарактеризуйте основні положення з питань оп у колективному договорі (угоді)
- •17. Як відбувається контроль за станом охорони праці на підприємстві
- •18. Які основні причини виробничого травматизму на підприємствах галузі
- •19.Планування робіт з охорони праці на основі принципів: повноти, реальності виконання, конкретності, доступності, перспективності, неперервності планування, «пріоритету цілей».
- •20. Проведення організаційних заходів щодо створення і ф-ня пожежної охорони на підпр-ві.
- •21. Документообіг з охорони праці на підпр-ві.
- •22.Оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці, координація діяльності підрозділів і служб підприємства.
- •23.Особливості виконання робіт в колодязях.
- •24.Які вимоги до евакуаційних шляхів, виходів підприємств галузі?
- •28. Лікувально-профілактичні заходи в суоп, спрямовані на забезпечення здоров’я та працездатності людини в процесі праці.
- •26. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на працівника, який виконує санітарно-технічні роботи.
- •27. Нормування площ адміністративних приміщень, надайте приклад розрахунку.
- •Хто здійснює державний нагляд за дотриманням чинного законодавства і нормативів з питань охорони праці в галузі?
- •29. Охорона праці при виконанні робіт на висоті.
- •30. Наведіть шкідливі фактори та вимоги безпеки при роботі з комп’ютерами.
- •31. Підготовка, прийняття та реалізація рішень в суоп підприємства.
- •32. Які вимоги охорони праці до комплексу інженерно-технічного обладнання підприємства?
- •34. Технічні заходи в системі управління охороною праці, спрямовані на забезпечення здоров’я та працездатності людини в процесі праці.
- •33. Які основні вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з комп’ютерами?
- •Основні положення безпечної експлуатації систем санітарно-гігієнічного забезпечення.
- •35. Назвіть, охарактеризуйте види ремонтів, особливості проведення, охорона праці.
- •36. Як розраховується площа приміщення для роботи з вдт?
- •Фізіологія праці при багатозмінній роботі, перерви, вихідні дні, відпустки.
- •Основні цілі діяльності служби охорони праці підприємства.
- •42.Які вогнегасні речовини можна використовувати на вашому робочому місті?
- •43.Завдання системи управління охороною праці підприємства.
- •44. Безпека вантажно-розвантажувальних робіт.
- •45.Ергономічні вимоги до облаштування робочого місця для виконання робіт стоячи.
- •49.Колективний договір, його сутність та призначення.
- •46.Положення про суоп, структура та зміст його розділів.
- •48. Ергономічні вимоги до облаштування робочого місця для виконання робіт сидячи.
- •47.Які небезпечні та шкідливі фактори мають місце при виконанні малярних робіт і як їх запобігти?
- •51.Які принципи мотивації безпечної роботи необхідно застосувати для вирішення проблем безпеки праці?
- •52.Які функції служби охорони праці підприємства в суоп?
- •56. Як забезпечується безпека будівель та споруд на підприємстві?
- •58. Аудит з охорони праці на підприємстві.
- •59. Основні параметри, що характеризують процес евакуації з будівель та споруд.
- •60. Вимоги електробезпеки при роботі з ручним електроінструментом.
- •64. За якими показниками можна оцінити ефективність функціонування суоп на підприємстві?
- •66. Розробіть організаційні заходи з пожежної безпеки для підприємства галузі.
- •65. Вимоги безпеки роботи на комп’ютері, копіювальному апараті. Роль, права, функціональні обов'язки працівника.
- •67.Менеджмент охорони праці, система перевірок, коригувальні дії, аналіз з боку керівництва.
- •68.Наведіть нормативні законодавчі джерела для проектування підприємства вашої галузі.
- •69. Наведіть умови освітленості вашого майбутнього робочого місця.
- •71.Вимоги безпеки роботи на комп’ютері, копіювальному апараті(ка).
- •72.Особливості організації спеціального розслідування нещасних випадків(нв) на виробництві.
- •73.Вимоги безпеки до організації робочих місць в виробничих приміщеннях
- •74. Підберіть параметри мікроклімату для роботи працівника в офісному приміщенні з таблиці. Поясніть вибір
- •75. Роль, права, функціональні обов'язки керівника підрозділу в системі управління охороною праці підприємства
- •76. Особливості облаштування опалювальних установок, пожежонебезпечних приміщень.
- •77. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів фондом соціального страхування від нещасних випадків
- •78. Роль, права, функціональні обов'язки керівника підрозділу в системі управління охороною праці підприємства
- •79 Роль, права, функціональні обов'язки директора в суоп підприємства
- •80 Громадський контроль за станом охорони праці.
- •81. Класи робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу у галузі.
- •82. Охарактеризуйте основні вимоги безпеки до механічного устаткування.
- •83 Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці чинні для вашої галузі.
- •84.Менеджмент охорони праці. Менеджмент системи якості. Планування, впровадження, функціонування суоп.
- •1.Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового
1. Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці в Європі та Україні.
Соціальне партнерство — це система взаємозв'язків між представниками найманих працівників (переважно професійними спілками) — з одного боку, роботодавцями та їх об'єднаннями — з другого, і державою та органами місцевого самоврядування — з третього, що виражається у взаємних консультаціях, переговорах і примирних процедурах на взаємоузгоджених принципах з метою дотримання прав та інтересів працівників, роботодавців і держави.
Відомі дві моделі соціального партнерства — трипартизм і біпартизм. У тих країнах, де роль держави в регулюванні трудових відносин невелика (США, Канада, Великобританія), практикується двостороння співпраця між об'єднаннями роботодавців і організаціями трудящих. Найбільш поширений трипартизм — тристороння співпраця — у Франції, ФРН, Швеції, Австрії, при якому держава відіграє активну роль соціального партнера.
Відносини соціального партнерства мають колективний характер, в їх основі лежить колективний інтерес сторін. Колективний характер соціального партнерства виявляється в трьох аспектах: наявності колективного інтересу усіх суб'єктів у сфері застосування найманої праці; наявності колективних відносин у цій сфері; колективній структурі сторін соціального партнерства.
Стрижнем соціального партнерства є принцип співробітництва між роботодавцями і найманими працівниками, який реалізується у формах проведення переговорів, укладення колективних договорів та колективних угод.
До сфери соціального партнерства входять: досягнення консенсусу з питань забезпечення зайнятості, створення додаткових робочих місць, організації оплачуваних громадських робіт, захисту населення від безробіття; застосування найманої праці з дотриманням техніки безпеки, вимог з охорони здоров'я працівників у процесі праці, забезпечення нормального режиму праці й відпочинку.
Соціальне партнерство як правовий інститут — це сукупність норм, що регламентують відносини між соціальними партнерами — трудовими колективами найманих працівників та їхніми представниками (профспілками та іншими представниками) і роботодавцями та їхніми представниками, а також між об'єднаннями вказаних суб'єктів щодо врегулювання трудових і соціально-економічних відносин у сфері застосування найманої праці й вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів).
В Україні існували окремі форми соціального партнерства: колективні договори, виробничі наради, ради трудових колективів.
Указом Президента України було створено Національну раду соціального партнерства; 1 липня 1993 р. був прийнятий Закон України "Про колективні договори і угоди". З 1993 р. укладаються Тарифна угода , а затим Генеральні угоди між Кабінетом Міністрів України і профспілковими об'єднаннями України, а ще й з Конфедерацією роботодавців України. Було прийнято також Закон України "Про оплату праці","Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів); "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Указом Президента створено Національну службу посередництва і примирення.
Проект Закону «Про соціальне партнерство».
Український союз промисловців і підприємців (УСПП), організований в 1992 р., є неурядовою громадською організацією, яка об'єднує сьогодні 16 тис. членів - промислові, будівельні, транспортні, наукові, фінансові, комерційні та інші підприємницькі структури, підприємства різних форм власності. Нарівні з іншою діяльністю (захист інтересів вітчизняного виробника, сприяння прийняттю державними органами рішень про структурну перебудову економіки тощо) УСПП здійснює представництво інтересів роботодавців у процесі соціального партнерства. У червні 1997 р. УСПП був затверджений членом Міжнародної організації роботодавців. 16 жовтня 1998 р. підписано Декларацію про створення Конфедерації роботодавців України. Ініціатором її утворення виступив Український союз промисловців і підприємців, серед засновників - Спілка орендарів і підприємців України, Українська аграрна конфедерація, Спілка малих, середніх і приватизованих підприємств України, Асоціація сприяння розвитку приватного підприємництва "Єднання" та Спілка юристів України.