1. Феруму(ш) хлоридом;

2. феруму(П) хлоридом;

3. феруму(П) сульфатом;

4. меркурію(П) нітратом;

5. бісмуту(Ш) нітратом.

82. Підтвердити тотожність кислоти саліцилової можна за­вдяки реакції з:

1. Кислотою нітратною;

2. реактивом Фелінга;

3. аміачним розчином аргенту­му нітрату;

4. нінгідрином;

5. реактивом Маркі.

83. Сульфаніламідні лікарські засоби вступають у реакцію діазотування завдяки наявності:

1. імідної групи;

2. бензойного кільця;

3. первинної ароматичної аміно­групи;

4. амфотерних властивостей;

5. сульфогрупи.

84. Основою структури суль­фаніламідних лікарських засобів є:

1. кислота л-амінобензойна;

2. кислота бензойна;

3. амід кислоти сульфанілової;

4. кислота саліцилова;

5. кислота сульфатна.

85. Специфічною на сульфацил-натрій є реакція:

1. з розчином міді(ІІ) сульфату;

2. утворення ауринового барв­ника;

3. з розчином кальцію хлориду;

4. Віталі — Морена;

5. мурексидна проба.

86. Сульфацил-натрію утворює блакитно-зелений осад комп­лексної солі з:

1. Реактивом Маркі;

2. кислотою нітратною;

3. фенолом;

4. купрум(ІІ) сульфатом;

5. калію дихроматом.

87. За ДФУ під час нітритометричного титрування прокаїну гідрохлориду точку еквівалентності визначають за допомогою:

1. потенціометричного методу;

2. розчину кислотного хромтемносинього;

3. розчину метилового оранже­вого;

4. розчину тропеоліну 00 в сумі­ші з метиленовим синім;

5. розчину фенолфталеїну.

88. Анестезувальний ефект новокаїну зумовлений наявністю в молекулі:

1) первинної ароматичної аміно­групи;

2. складної ефірної групи;

3. анестезіофорного угруповання;

4. бензойного ядра;

5. кислотного залишку.

89. Анестезин належить до похідних:

1. сульфаніламідних препаратів;

2. ароматичних амінокислот;

3. аміноспиртів;

4. алкалоїдів;

5. ароматичних амінів.

90. Новокаїн вступає в реак­цію утворення азобарвника за­вдяки тому, що він є:

1. гідрохлоридом;

2. ароматичним аміном;

3. сіллю органічної основи та неорганічної кислоти;

4. складним ефіром;

5. кристалічною речовиною.

91. Реакціями ідентифікації прокаїну гідрохлориду є:

1. утворення азобарвника, лігні­нова проба;

2. утворення срібних солей, мурексидна проба;

3. утворення азобарвника, йо­доформна проба;

4. утворення оксонієвих солей і азобарвника;

5. талейохінна проба, флуорес­ценція в УФ-світлі.

92. Специфічною на анестезин є реакція:

1. утворення йодоформу;

2. утворення індо фенолового барвника;

3. утворення ауринового барв­ника;

4. з феруму(Ш) хлоридом;

5. з кислотою нітратною кон­центрованою.

93. Фармакопейним методом кількісного визначення прокаїну гідрохлориду є:

1) нітритометрія;

2. перманганатометрія;

3. алкаліметрія;

4. аргентометрія;

5. меркуриметрія.

94. Унаслідок лужного гідро­лізу анестезину утворюється етанол, який можна виявити

за допомогою реакції:

1. знебарвлення води бромної;

1. утворення ауринового барв­ника;

2. Віталі — Морена;

3. утворення "срібного дзеркала";

4. йодоформної проби.

95. Для визначення тотожності фурациліну застосовують реактив:

1. амонію гідроксид;

2. натрію гідроксид;

3. феруму(Ш) хлорид;

4. амонію оксалат;

5. барію хлорид.

96. Анальгін належить до похідних:

1. піразолу;

2. фурану;

3. фурфуролу;

4. піролідину;

5. імідазолу.

97. За допомогою методу йодо­метрії (прямого титрування) в під­кисленому розчині визначають:

1. новокаїн;

2. фурацилін;

3. анальгін;

4. гексаметилентетрамін;

5. ізоніазид.

98. Яка субстанція в розчинах для ін'єкцій жовтіє під час збері­гання, не втрачаючи активності: