Тема 7. Приватне споживання

Особистий дохід та особистий наявний дохід: сутність, джерела формування та кількісна визначеність структурних елементів. Доходи домогосподарств як джерело споживання. Доходи і витрати домогосподарств в моделі макроекономічного кругообігу. Особистий дохід у приватній закритій економіці та його складові. Особистий наявний дохід у приватній закритій економіці: його кількісна визначеність та розподіл. Заощадження та споживання домогосподарств.

Диференціація доходів: сутність, чинники та методи аналізу. Крива Лоренца, коефіцієнт Джині та децільний коефіцієнт. Грошові доходи населення. Нерівність розподілу доходів. Крива Лоренця, коефіцієнт Джині, децільний коефіцієнт, їх порогові значення. Бідність як прояв економічної нерівності. Макроекономічні наслідки бідності та нерівномірного розподілу доходів. Поняття соціального захисту.

Кейнсіанська функція споживання: математична та графічна інтерпретація. Схильності до споживання та заощадження. Кейнсіанська функція споживання. Сучасна модифікація кейнсіанської функції споживання. Гранична схильність до споживання та заощаджень. Чинники, що впливають на граничну схильність до споживання. Середня схильність до споживання та заощаджень. Індуційоване та автономне споживання. Чинники автономного споживання: багатство, запозичення.

Вплив фактору часу на споживання. Посткейнсіанські (довгострокові) функції споживання. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача. Функції споживання з урахуванням фактора часу: гіпотеза життєвого циклу Ф.Модільяні та гіпотеза постійного (перманентного доходу) М.Фрідмана.

Основні поняття та їх визначення

Багатство, майно – сукупність активів або одиниць власності, яка має вартість.

Бідність — соціальні відносини, що характеризуються відсутністю необхідних матеріальних засобів для життя.

Гіпотеза життєвого циклу – гіпотеза, яка припускає, що люди за допомогою заощаджень і позик переміщують свої доходи між окремими періодами життя з метою забезпечення рівномірного рівня споживання.

Гіпотеза постійного доходу – гіпотеза, яка припускає, що споживання залежить від постійного доходу, який люди очікують отримувати в середньому за весь період свого життя від трудової діяльності і накопичених активів.

Грошові доходи населення – це усі надходження грошей у вигляді оплати праці працюючих осіб, доходів від підприємницької діяльності, пенсій, стипендій, різних допомог, доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, ренти, сум від продажу цінних паперів, нерухомості, продукції сільського господарства, різних виробів, доходів від наданих різних послуг та ін.

Децільний коефіцієнт – коефіцієнт, що дорівнює відношенню частки доходів (видатків) вищої децильної групи до частки нижньої децильної групи, де нижня децильна група — це 10% найбідніших домогосподарств, вища — 10% найбагатших.

Диференціація доходів – відмінності в рівні доходів на душу населення або на одного зайнятого.

Заощадження – та частина наявного доходу, що залишається після здійснення видатків на споживання.

Кейнсіанська функція споживання – функція, що описує залежність споживання домогосподарств від поточного наявного доходу.

Коефіцієнт Джині — показник нерівності розподілу доходів, що приймає значення між 0 і 1, де 0 означає абсолютну рівність (величина приймає лише одне значення), а 1 позначає повну нерівність.

Крива Лоренця – графік, в якому по горизонтальній осі відкладені процент населення від найбідніших верств до найбагатших, а по вертикальній – процент одержуваного ними доходу.

Міжчасовий вибір споживача – рішення домогосподарств щодо визначення величини споживання на основі переміщення доходу між різними періодами життя за допомогою заощаджень та позик.

Особистий дохід – дохід домогосподарств, який складається з заробленого доходу та отриманих соціальних трансфертів.

Особистий наявний дохід – 1) та частина доходу домогосподарств, яка залишається після сплати особистих податків; 2) у спрощеній економіці, в якій немає податків, різниця між доходом і валовим прибутком підприємств.

Постійний дохід – сталий компонент поточного доходу, який людина спроможна підтримувати протягом всього життя за рахунок трудового доходу і накопичених активів.

Рівень бідності – питома вага сімей (домогосподарств), у яких рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим від визначеної межі бідності.

Середня схильність до споживання – відношення споживання до наявного доходу.

Споживання – видатки на споживчі товари та послуги.

Соціальний захист — система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, старість, втрата годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві тощо).

Тимчасовий дохід – дохід, який люди не очікують отримати у майбутньому.