Тема 12. Регулювання економічного зростання

Зміст та прояви економічного зростання. Основні засади теорії економічного зростання. Сутність і форми економічного зростання. Економічні цикли. Джерела економічного зростання. Внесок факторів виробництва в економічне зростання.

Модель Солоу у поясненні економічного зростання. Передумови моделі Солоу. Чинники економічного зростання в моделі Солоу. Висновки моделі Солоу.

Основні поняття та їх визначення

Виробнича функція — функція, що показує залежність обсягів виробництва продукції від факторів виробництва.

Граничні інвестиції — величина інвестицій, яка згідно з моделлю Солоу необхідна для підтримання стійкої капіталоозброєності.

Депресія — дуже глибокий і затяжний спад в економіці.

Економічне зростання — збільшення обсягу реального ВВП або реального ВВП на душу населення за певний період за рахунок збільшення виробничих потужностей економіки.

Економічний цикл — період, протягом якого економіка проходить від одного спаду або піднесення до іншого спаду або піднесення на умовах збереження загальної тенденції до зростання.

Економічні ресурси — земля, праця, капітал та підприємницькі здібності, що використовуються у виробництві товарів і послуг.

Ефективність праці — змінна в моделі економічного зростання Солоу, за допомогою якої враховується вплив технічного прогресу на капіталоозброєність.

Залишок Солоу — внесок сукупної продуктивності факторів вироб­ництва у приріст продукту, який визначається за залишковим принципом, тобто відніманням від загального процента приросту продукту тієї частки, що припадає на працю і капітал.

Золоте правило — такий рівень заощаджень у моделі Солоу, що забезпечує стійкий стан в економіці за умови максимізації споживання на одного працівника.

Капітал — економічні ресурси, що використовуються для виробництва товарів та послуг.

Кількість ефективних одиниць праці — показник кількості робочої сили, який в моделі економічного зростання Солоу обчислюється на базі фактичної кількості працівників, помножених на ефективність праці.

Модель зростання Солоу — модель, що показує вплив нагромадження капіталу, приросту населення і технічного прогресу на зростання капіталоозброєності та обсягу продукту на душу населення.

Модель мультиплікатора-акселератора — модель, яка пояснює економічні коливання певним співвідношенням між мультиплікатором витрат і акселератором.

Постійна віддача від масштабу — властивість виробничої функції, згідно з якою пропорційне збільшення усіх факторів виробництва на певний процент збільшує обсяг виробництва на той самий процент.

Рецесія, спад — період, у межах якого відбувається скорочення обсягів виробництва в країні.

Сукупна продуктивність факторів виробництва — показник, що відображає вплив технічного прогресу на зростання обсягу продукту на одного працюючого.

Теорії ендогенного зростання — моделі економічного зростання, що охоплюють фактори, від яких залежить технічний прогрес, на відміну від моделей, які враховують технічний прогрес екзогенно.

Теорія реального ділового циклу — теорія, згідно з якою економічні коливання спричиняються не номінальними чинниками, а технологічними шоками.

Фактори виробництва — економічні ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг.