7 Короткий теоретичний матеріал

Характеристика сховищ для зберігання овочів та їх вибір

Овочі можна зберігати протягом тривалого часу у типових сховищах, вимоги до яких зумовлені особливостями продукції.

Будь-яке сховище повинно забезпечити гідро- та теплоізоляцію. Температура повітря в сховищі повинна бути на 2-3 °С вищою мінімальної температури зберігання або дорівнювати тій, яка є оптимальною для даного виду продукції.

Сховища повинні бути затемненими, мати підсобні приміщення для організації сортування та інших процесів бути обладнаними системою активного вентилювання та забезпечені засобами механізації.

Вибір типу сховища здійснюється за багатьма критеріями, до яких відносяться: обсяг овочевої маси, яку необхідно зберігати; тривалість зберігання; призначення продукції, особливості будови, вартість будівництва та експлуатації сховища тощо.

Визначення розмірів сховищ для зберігання овочів

Зберігання овочів можна здійснювати трьома способами:

• у засіках стаціонарного сховища;

• у контейнерах стаціонарного сховища;

• у буртах і траншеях.

Залежно від способу зберігання можна провести розрахунок конструктивних параметрів овочесховища.

Розрахунок місткості стаціонарних овочевих сховищ при зберіганні продукції у засіках і у тарі здійснюється аналогічно зерновим сховищам. Тому головну увагу буде приділено методиці розрахунку місткості тимчасових сховищ та їх плануванню на місцевості.

Бурти і траншеї бувають різних розмірів, залежно від зони, виду продукції, що зберігається та інших чинників. Для зони України рекомендовані розміри подані в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Рекомендовані розміри буртів і траншей, (м)

Вид сховища	Культура	Ширина	Заглиблення	Довжина
Бурт	картопля та коренеплоди	1,5 – 2,0	0 – 0,2	15 – 20
	капуста	1,4 – 1,6	0 – 0,2	10 – 12
Траншея	картопля та коренеплоди	0,8 – 1,2	0,6 – 0,8	8 – 15
	капуста	0,6 – 0,8	0,6 – 0,8	8 – 12

Місткість тимчасового сховища (М_сх) визначається за формулою

, (3.1)

де V_сх – об’єм сховища (бурта, траншеї), м³;

g – об’ємна маса продукції, т/м³ (див. додаток А 1).

Об’єм бурта або траншеї (V_сх) визначають за формулами простих геометричних тіл. Наземна частина сховища є призмою з рівнобедреним трикутником в основі, котловани – паралелепіпед або призма з трапецією в основі (рисунок 4.1).

Визначення об’єму бурта.

При визначенні об’єму бурта (V_б), що виконується без заглиблення (котловану), необхідно здійснювати поправку на торцеві відкоси штабеля, які заповнені продукцією лише наполовину. Тому виміряну довжину наземної частини бурта зменшують на 1 м. Тобто, об’єм бурта буде визначатись як

. (3.2)

де В_б – ширина бурта в основі, м;

Н_б – висота гребеня бурта, м;

L _б – довжина бурта, м.

Рисунок 3.1. - Схема для визначення об’єму тимчасового сховища: а – бурт;

б – траншея.

Для буртів, які мають заглиблення, об’єм визначається за формулою

, (3.3)

де h_б – глибина котловану бурта, м.

Визначення об’єму траншеї

Об’єм траншеї (V_т) визначають за формулою

, (3.4)

де В_т – ширина траншеї, м;

Н_т – глибина котловану траншеї, м;

L_т – довжина траншеї, м.

При точному визначені об’єму бурта або траншеї необхідно також враховувати об’єм, який зайнятий вентиляційними трубами. Для траншей об’єм, який зайнятий вентиляційними трубами складає 3 %, для буртів – 5 %.

Тоді, об’єм бурта (V_б) буде становити

, (3.5)

де k_вб – коефіцієнт, що враховує об’єм бурта, який зайнятий вентиляційними трубами, k_вб=0,95.

Об’єм траншеї (V_т) визначатиметься рівнянням

, (3.6)

де k_вт – коефіцієнт, що враховує об’єм траншеї, який зайнятий вентиляційними трубами, k_вт=0,97.

Визначення кількості сховищ

Для визначення кількості тимчасових сховищ (n_сх) слід використати формулу

, (3.7)

де М – кількість продукції, яку потрібно зберігати у тимчасових сховищах, т.

Визначення товщини шарів укриття тимчасових сховищ

Розміри втрат та успіх зберігання продукції у буртах і траншеях суттєво залежить від правильного укриття тепло- і гідроізоляційними матеріалами. Основними матеріалами для укриття буртів і траншей є солома та земля, які вкладають пошарово у 2-4 шари.

Товщина укриття повинна бути визначена залежно від температури навколишнього середовища у зимовий період, товщини та щільності снігового покриву, сили вітру, розміщення та розмірів сховищ, вологості ізолюючих матеріалів, складу ґрунту, а також від виду ґрунту. Існують також рекомендовані значення товщини укриття залежно від зони розміщення сховищ (таблиця 3.3).

На кожну тонну продукції картоплі і коренеплодів використовують 100 кг соломи, для капусти – 75 кг.

Таблиця 3.3 – Рекомендована товщина (м) укриття буртів і траншей

Культура	На гребні		В основі
	солома	земля	солома	земля
Картопля і коренеплоди	0,1 – 0,3	0,3 – 0,4	0,3 – 0,4	0,4 – 0,7
Капуста	0 – 0,2	0,2 – 0,3	0,1 – 0,3	0,6 – 0,8
Примітка. Товщина шару соломи подана в ущільненому стані. Для траншей цей шар може бути менший на 10-15 см.

Для визначення товщини укриття можна використати формулу визначення коефіцієнта теплопередачі, де враховується товщина шарів укриття та коефіцієнт теплопровідності тепло- та гідроізоляційного матеріалу.

, (3.8)

де К – коефіцієнт теплопередачі укриття, ккал/м²×год×°С (додаток А 2);

d – товщина шарів укриття, м;

l – коефіцієнт теплопровідності матеріалу укриття, ккал/м×год×°С (додаток А 3).

Визначення площі, необхідної для розміщення тимчасових сховищ

Вибирають ділянку з урахуванням рельєфу, рівня залягання ґрунтових вод, напрямку пануючих вітрів, механічного складу та санітарного стану ґрунту. Найкраще розміщувати бурти і траншеї на сухих підвищених але рівних ділянках з невеликим природним схилом для стоку дощових вод і з рівнем залягання від дна котловану не менше 1 м.

Об’єм земляних робіт для тимчасових сховищ приймають з розрахунку 4,9 м³ на кожну тонну продукції.

Бурти і траншеї розміщують, як правило, попарно. Для того, щоб біля них не було застою осінніх та весняних поверхневих вод на відстані 0,5 м від укриття викопують водовідвідні канавки. Майданчики для зберігання продукції у буртах і траншеях повинні бути зручно розміщені відносно місць її споживання та зв’язані з дорогами.

Визначення площі, необхідної для розміщення тимчасових сховищ зводиться до визначення площі, яку займає один бурт або траншея з урахуванням проїздів та проходів для завантаження і вивантаження продукції.

Бурти і траншеї на ділянці майданчика розміщують попарно: між кожною парою буртів і траншей передбачають проїзди шириною 8 і 6 м відповідно, а між самими буртами і траншеями – проходи шириною 6 і 4 м відповідно.

Для визначення площі (S_сх), яку необхідно відвести для розміщення бурта або траншеї використовують формулу

, (3.9)

де l₁ – довжина ділянки під буртом чи траншеєю, м;

b₁ – ширина ділянки під буртом чи траншеєю, м.

Довжина і ширина ділянки під буртом чи траншеєю визначається власне розмірами самого сховища та розмірами проходу і проїзду

, (3.10)

, (3.11)

де L – довжина сховища, м;

B – ширина сховища, м;

b₂ – розмір проходу, м;

b₃ – розмір проїзду, м

Загальна площа (S), яку необхідно відвести для розміщення тимчасових сховищ визначається як

. (3.12)

П ри плануванні території для тимчасових сховищ слід також враховувати особливості продукції, яку планується зберігати. Залежно від виду продукції та способу її укладання на зберігання бурти і траншеї на території можна розмістити двома способами з відповідним плануванням під’їзних доріг: тандемом та рядами (рисунок 4.2). Розташування буртів і траншей тандемом запроваджується у випадку, коли продукція вимагає поштучного способу укладання у сховища. Якщо ж продукція може укладатись у сховища насипом, то застосовують розташування буртів і траншей паралельними рядами.

1. б)

Рисунок 3.2.- Схема планування буртових і траншейних ділянок:

а – розташування сховищ тандемом; б – розташування сховищ рядами.