
- •Для самостійної роботи
- •Тема 1. Хімічний склад і його роль у збереженості рослинних продуктів
- •Тема 2. Види мікробіологічних і фізіологічних хвороб плодоовочевої продукції при зберіганні
- •4 Форма подання звіту
- •5 Питання для самоконтролю
- •6. Умови індивідуальних завдань
- •7. Короткий теоретичний матеріал
- •8. Література
- •Тема 4. Вибір типу та розмірів сховищ
- •7 Короткий теоретичний матеріал
- •8 Література
- •Тема 4. Схеми розміщення приладів у різних типах сховищ
- •1 Основні питання теми
- •2 Ключові поняття і терміни
- •3 Індивідуальне завдання
- •4 Форма подання звіту
- •5 Питання для самоконтролю
- •Умови індивідуальних завдань
- •7. Короткий теоретичний матеріал
- •Тема 5. Сучасні способи зберігання рослинної продукції
- •7. Література
- •Тема 6. Технологія зберігання коренеплодів та капусти
- •6 Короткий теоретичний матеріал зберігання капусти Особливості капусти як об’єкта зберігання
- •Зберігання коренеплодів Коренеплоди, як об`єкт зберігання
- •Особливості вирощування коренеплодів для тривалого зберігання
- •1 . Вибір сорту для тривалого зберігання
- •6. Збирання і транспортування до місць зберігання.
- •Тема 7. Технологія зберігання плодів зерняткових культур
- •Режими зберігання плодів зерняткових культур
- •Способи зберігання яблук та груш
- •Особливості зберігання айви
- •Тема 8. Заходи, які підвищують якість замороженої продукції
- •7. Література
- •Тема 9. Технологічні розрахунки при зберіганні плодоовочевої продукції
- •Методика розрахунку
- •20 Вересня
- •3 Умови індивідуальних завдань
- •8. Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Об’ємна маса продукції, т/м3
- •Коефіцієнт теплопередачі укриття буртів і траншей для деяких видів овочів (ккал/м2годс)
- •Додаток б 2
- •Додаток б 3 Норми природних втрат маси овочів і картоплі при тривалому зберіганні, %
7. Література
1. Найченко В. М. , Осадчий О. С. Технологія зберігання і переробки плодів та овочів з основами товарознавства. – Київ: Школяр, 1999.- 502 с.
2 Подпрятов Г. І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С. Зберігання і переробка продукції рослинництва.- К.: Мета, 2002.- 495 с.
3. Жемела Г.П., Шемавньов В.І., Олексюк О. М. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва.- Полтава, 2003 – 420 с.
4. www.comodity.ru
Тема 9. Технологічні розрахунки при зберіганні плодоовочевої продукції
1 Індивідуальне завдання: виконати технологічний розрахунок при зберіганні плодоовочевої продукції за варіантом
2 Методика розрахунку сировини, що знаходиться на зберіганні
УМОВИ: Місце розташування холодильника |
м. Мелітополь |
Вид продукту |
яблука |
Сорт продукту |
Айдаред |
Дата надходження в холодильник |
20 вересня |
Кількість продукту |
2000 ящиків |
Вид тари |
ящик № 3 по 35 кг кожний |
Реалізація продукції |
15 грудня – 120 ящиків |
|
3 березня – 150 ящиків |
|
25 квітня – 200 ящиків |
|
10 травня – вся партія |
Стан продукту:
01.12 – 0,3 кг плодів, пошкоджених загаром; 0,2 кг плодів з підшкірковою плямистістю. 20.02 – 0,5 кг плодів пошкоджених загаром; 0,5 кг плодів з підшкірковою плямистістю; 0,3 кг плодів з побурінням м’якоті; 0,15 кг повністю загнилих плодів. 01.05 – 5 кг плодів пошкоджених загаром; 4,2 кг плодів з підшкірковою плямистістю; 3,8 кг плодів з побурінням м’якоті; 1,5 кг повністю загнилих плодів |
Визначити:
Розмір вибірки, маси об’єднаної проби та товарного ґатунку всієї партії при закладанні продукції та по етапах зберігання.
Втрату маси продукту за рахунок природного убутку по етапах зберігання.
Кількість технічного браку та абсолютного відходу в кінці зберігання.
Методика розрахунку
Визначення розміру вибірки, маси об’єднаної проби та товарного ґатунку продукції при закладанні та по етапах зберігання
20 Вересня
При розрахунку розміру вибірки та маси об’єднаної проби для плодово – ягідної продукції користуються Державними стандартами, для овочевої продукції – таблицями додатку Б 1.
Згідно з стандартами, від партії яблук до 100 ящиків у вибірку відбирається не менше 3 ящиків, від партії більше 100 ящиків – додатково на кожні повні і неповні 50 ящиків по 1 ящику. Таким чином:
2000 – 100 = 1900 ящиків
1900/50= 38 ящиків
38+3=41 ящик
Розмір вибірки становить 41 ящик.
Із кожної пакувальної одиниці (ящика) із різних місць відбирають точкові проби масою не менше 10% від ваги упаковки. За стандартом яблука зберігаються у ящиках № 3 (ГОСТ 20463-75), які вміщують 35 кг продукції. Таким чином з кожного ящика беруть по 3,5 кг плодів.
Отже маса об’єднаної проби становить:
кг
Після того, як пробу розібрали за окремими фракціями, одержані такі результати: 2 кг плодів у поперечному діаметрі 52…58 мм; 2,5 кг плодів з легкими натисканнями і потертістю площею не більше 4 см2 поверхні; 1,5 кг плодів із пошкодженням паршою не більше 2 см2 поверхні Таким чином:
Кількість плодів, що за розмірами відносяться до 2 ґатунку становить:
143,5 кг - 100 %
2 кг - х
%
(допускається 10 %)
Кількість плодів, що за якістю відносяться до другого ґатунку становить:
Плодів з легкими натисканнями і потертістю площею не більше 4 см2 поверхні:
143,5 кг – 100 %
2,5 кг – х %
%
(допускається 10 %)
Плодів із пошкодженням паршою не більше 2 см2 поверхні:
143,5
кг – 100 %
1,5 кг – х
%
(допускається 10 %)
Всього плодів, які відносяться до 2 товарного ґатунку:
1,398 +1,74 + 1,045 = 4,183 %
Згідно стандартів, сума допустимих відхилень за якістю та розмірами не повинна перевищувати 15%.
Таким чином наші результати задовольняють вимогам стандартів, і усю партію яблук можна віднести до 1 товарного ґатунку.
Вміст стандартної частини партії А (%), з урахуванням допусків за виявленими дефектами визначають за формулою:
,
де А – вміст стандартної частини продукції з урахуванням допусків за встановленими дефектами, %;
Б – вміст бездефектної частини продукції, установлений за фактичними даними, %;
Д – сумарний вміст допустимої дефектної продукції, яку включають в стандартну частину продукції, %.
Величину Д розраховують за нормами стандартів, встановленими для кожного окремого показника. Якщо, визначене під час аналізу значення величини дефекту менше норми, то в суму Д включають його фактичне значення.
Вміст бездефектної частини Б становить:
Б = 100 – 1,398 – 1,045 – 1,74 = 95,817%
Д = 1,398+1,74 + 1,045 = 4,183%
А = 95,817 х 100 /(100 – 4,183) = 100%
Стандартна частина партії становить 100%.
1 грудня До 1 грудня реалізації продукції не було, тому розмір вибірки та об’єднаної проби не змінився. Визначаємо кількість стандартної продукції:
Кількість плодів, які пошкоджені загаром
143,5 кг – 100 %
0,3 кг – х %
х = 0,21 %
Кількість плодів з підшкірковою плямистістю
143,5 кг – 100 %
0,2 кг – х %
х = 0,14 %
Всього плодів, що за якістю відносять до 2 ґатунку:
0,21 + 0,14 = 0,35 % (допускається 10 %)
Таким чином наші результати задовольняють вимогам стандартів, і усю партію яблук можна віднести до 1 товарного ґатунку.
Вміст стандартної частини партії становить:
Б = 100 – 0,21 – 0,14 = 99,65 %
Д = 0,21 +0,14 = 0,35 %
А = 99,65 х 100 /(100 – 0,35) = 100%
20 лютого 15 грудня було реалізовано 120 ящиків яблук або
120 х 35 = 4200 кг
Таким чином, розмір вибірки буде дорівнювати:
2000 – 120 = 1880 ящиків
1880 – 100 = 1780 ящиків
1780/50 = 35,6 ≈ 36 ящиків
36 + 3 = 39 ящиків
Розмір вибірки становить 39 ящиків.
Маса об’єднаної проби становить:
39 х 3,5 = 136,5 кг
Визначаємо кількість стандартної продукції:
Під час ревізії 20 лютого було виявлено 0,15 кг повністю загнилих плодів. Їх кількість у відсотках буде дорівнювати:
136,5 кг – 100 %
0,15 кг – х %
х = 0,11 %
Доброякісна частина об’єднаної проби становить:
136,5 – 0,15 = 136,35 кг
Для подальших розрахунків ця цифра приймається за 100%.
Кількість плодів, які пошкоджені загаром
136,35 кг – 100 %
0,5кг – х %
х = 0,37 % (допускається 10 %)
Кількість плодів з підшкірковою плямистістю
136,35 кг – 100 %
0,5 кг – х %
х = 0,37 % (допускається 10 %)
Кількість плодів з побурінням м’якоті
136,35 кг – 100 %
0,3 кг – х %
х = 0,22 % (допускається 10 %)
Всього плодів, що за якістю відносять до 2 ґатунку:
0,37 + 0,37 + 0,22 = 0,96 (допускається 10 %)
Таким чином наші результати задовольняють вимогам стандартів і усю партію яблук можна віднести до 1 товарного ґатунку.
Вміст стандартної частини партії становить:
Б = 100 – 0,37 – 0,37 – 0,22 – 0,11 = 98,93 %
Д = 0,37 + 0,37 + 0,22 = 0,96 %
А = 98,93 х 100 /(100 – 0,96) = 99,89 %
Стандартна частина партії становить 99,89 %,
Відходи – 0,11 %,
Нестандартна частина 100 – 99,89 – 0,11 = 0
1 травня 3 березня реалізовано 150 ящиків, 25 квітня – 200 ящиків. Всього реалізовано:
150 + 200 = 350 ящиків
Таким чином, розмір вибірки буде дорівнювати:
1880 – 350 = 1530 ящиків
1530 – 100 = 1430 ящиків
1430/50 = 28,6 ≈ 29 ящиків
29 + 3 = 32 ящики
Розмір вибірки становить 32 ящики.
Маса об’єднаної проби становить:
32 х 3,5 = 112 кг
Визначаємо кількість стандартної продукції:
Під час ревізії 1 травня було виявлено 1,5 кг повністю загнилих плодів. Їх кількість у відсотках буде дорівнювати:
112 кг – 100 %
1,5 кг – х %
х = 1,34 %
Доброякісна частина об’єднаної проби становить:
112 – 1,5 = 110,5 кг
Для подальших розрахунків ця цифра приймається за 100%.
Кількість плодів, які пошкоджені загаром
110,5 кг – 100 %
5кг – х %
х = 4,53 %
Кількість плодів з підшкірковою плямистістю
110,5 кг – 100 %
4,2 кг – х %
х =3,8 %
Кількість плодів з побурінням м’якоті
110,5 кг – 100 %
3,8 кг – х %
х =3,44 %
Всього плодів, що за якістю відносять до 2 ґатунку:
4,53 + 3,8 + 3,44 = 11,77 (допускається 10 %)
Таким чином наші результати не задовольняють вимогам стандартів, і усю партію яблук переводимо до 2 товарного ґатунку.
Вміст стандартної частини партії на 1 травня становить:
Б = 100 – 4,53 – 3,8 – 3,44 – 1,34 = 86,89 %
Д = 10 %
А = 86,89 х 100 /(100 – 10) = 96,55 %
Стандартна частина партії становить 96,55 %,
Відходи – 1,34 %,
Нестандартна частина 100 – 96,55 – 1,34 = 2,11%
Визначення втрати маси за рахунок природного убутку по етапах зберігання
При виконанні розрахунків норм втрати маси продукції за рахунок природного убутку користуються таблицями додатків Б 2, Б 3, а також наступним правилом: якщо у процесі зберігання продукція реалізовувалась за потребою, природні втрати визначають, виходячи із середніх залишків за кожний місяць зберігання. Середньомісячний залишок визначають за даними на 1-ше, 11-те та 21-ше числа поточного та 1-ше число наступного місяця. Причому на 1-ше число поточного та наступного місяців беруть половину залишку, додаючи до нього залишки на 11-те та 21-ше числа, і суму ділять на 3. Такі підрахунки проводять за кожний місяць.
Таким чином:
20 вересня поступило:
2000 х 35 = 70000 кг яблук
Середній залишок за вересень становитиме:
кг
При нормі природних втрат за вересень 1% повинно бути нараховано:
кг
Жовтень
середній залишок становитиме:
кг
При нормі природних втрат за жовтень 0,4% повинно бути нараховано:
кг
Листопад: реалізації не було, тому
середній залишок становитиме:
кг
При нормі природних втрат за листопад 0,3% повинно бути нараховано:
кг
Грудень: 15 грудня реалізовано 120 ящиків, або
120 х 35 = 4200 кг
середній залишок становитиме:
кг
При нормі природних втрат за грудень 0,3% повинно бути нараховано:
кг
Січень: реалізації не було, тому:
середній залишок становитиме:
кг
При нормі природних втрат за січень 0,25% повинно бути нараховано:
кг
Лютий: реалізації не було, тому:
середній залишок становитиме:
кг
При нормі природних втрат за лютий 0,25% повинно бути нараховано:
кг
Березень: 3 березня реалізовано 150 ящиків, або
150 х 35 = 5250 кг
середній залишок становитиме:
кг
При нормі природних втрат за березень 0,3% повинно бути нараховано:
кг
Квітень: 25 квітня реалізовано 200 ящиків, або
200 х 35 = 7000 кг
середній залишок становитиме:
кг
При нормі природних втрат за квітень 0,3% повинно бути нараховано:
кг
Травень: 10 травня реалізована вся партія, тому:
середній залишок становитиме:
кг
При нормі природних втрат за травень 0,5% повинно бути нараховано:
кг
Загальні втрати маси за рахунок природного убутку будуть дорівнювати:
350+280+210+203,7+164,5+164,5+184,28+178,15+44,63=1779,76 кг
або 70000 кг – 100 %
1779,76 кг – х %
х = 2,54 %
Визначення кількості технічного браку і абсолютного відходу
Перед тим, як розрахувати величину абсолютного відходу і технічного браку, необхідно відняти від початкової маси величину
втрати маси:
70000 – 1779,76 = 68220,24 кг
Загальна кількість абсолютного відходу буде дорівнювати:
0,11+1,34 = 1,45 %
або 68220,24 кг – 100 %
х кг – 1,45 %
х = 989,19 кг
Кількість технічного браку становить 2,11 %, або
68220,24 кг – 100 %
х кг - 2,11 %
х = 1439,45 кг
Загальні втрати становлять:
1779,76 + 989,19 + 1439,45 = 4208,4 кг
або 70000 кг – 100 %
4208,4 кг – х %
х = 6 %
Результати виконаного розрахунку записуються у вигляді таблиці 9.1.
Таблиця 9.1 – Товарна оцінка плодів яблук сорту Айдаред після 8 місяців зберігання
Вид, сорт та кількість продукту |
Стандартна продукція, % |
Втрати, % |
||||
1 ґатунок |
2 ґатунок |
3 ґатунок |
технічний брак |
абсолютний відхід |
втрата маси |
|
Яблука «Айдаред» |
- |
93,9 |
- |
2,11 |
1,45 |
2,54 |