4.1. Представлення результатів людині, яка звернулася із запитом.

П.: Скажіть чи пам’ятаєте Ви своє дитинство?

К.: Так звісно, особливо яскраві моменти, а чому Ви про це запитуєте саме зараз?

П.: Справа в тому, що за результатами опитувальника домінуючим его-стану є стан Дитини, це може говорити про те, що у критичних для Вас ситуаціях, ви можете інколи повертатись до поведінки, мислення та почуттів дитинства, тому що Вам тоді було комфортніше, легше, менш травмуючи. Існує модель прийняття рішень, згідно з якою всі люди – ОК (о-кей); кожен має здатність думати; всі люди визначають свою долю і ці рішення можуть бути змінені. Тобто Ти і Я – ОК. Але інколи наша поведінка може бути не ОК. І в цьому випадку ми слідуємо стратегіям, які виробили ще в дитячому віці. Вони були в дитинстві найкращим способом для виживання і досягнення того, чого ми хотіли від світу, який міг здаватися нам ворожим. Будучи вже дорослими ми інколи продовжуємо слідувати цим патернам, і дотримуватися їх навіть тоді, коли вони є неефективними.

Саме це відбувається і у Вас. Ви розумієте, що сльози не доречні, але все одно плачете, коли виникає якась складна ситуація.

Якщо ж ці рішення призводять до небажаних наслідків, для нас як дорослих людей, то ми можемо їх змінити, сформувати інші більш благо приємні.

К.: Ви пропонуєте мені й далі працювати.

П.: Саме так, якщо Ви звісно не заперечуєте. Ми спробуємо навчитися вирішувати проблеми іншим шляхом.