17 Власов и.С., Пульяноч в.З. Орг анизнция адвокатури в зару- беясньїх етранах. — м., 1972. — с. 46.

ном, бенчери повністю контролюють допуск до корпорації учнів та прийняття до неї баристерів.

Самі баристери поділяються на два ранги: "королівські радники" та "молодші баристери". "Королівських радни­ків" призначає король (королева) за рекомендацією лорд- канцлера. "Королівські радники" мають право перебувати в судовому засіданні не у вовняній мантії, як інші, а в шов­ковій. Головна роль "королівських радників" полягає в на­данні спеціальних порад та веденні складних справ. Біль­шість членів Вищого суду призначається саме з числа "ко­ролівських радників".

Органом управління "судових Гннів" та корпорацій ба­ристерів є сенат, до якого входить 90 членів.

Існує також спеціальний орган для управління поточни­ми справами — рада, яка складається з 60 членів і оби­рається загальними зборами баристерів. Зі свого середови­ща рада обирає виконавчу раду з трьох осіб. При раді утво­рено об'єднані комісії "Іннів" (за галузями права, з питань юридичної допомоги, оплати праці, з етикету та професій­ної поведінки, з міжнародних зв'язків тощо)¹⁸. Головне призначення ради — підтримання престижу, гідності та незалелшості корпорації, сприяння роботі, захист членів корпорації, вдосконалення роботи і функцій членів корпо­рації, представництво інтересів корпорації. Щорічні збори баристерів скликає саме рада. Крім того, вона може ство­рювати власні статутні норми та видавати вказівки, які не суперечать основному статуту¹⁹.

Загальне керівництво англійською адвокатурою (як соліситорами, так і баристерами) здійснює лорд-канцлер, який є членом Верховного суду-".

У Франції адвокати працюють як індивідуально, так і колективно. Для колективної організації праці адвокатів потрібно укласти контракт про співпрацю з іншим адвока­

^,к В.'іасов И.С., Пул мита В.З. Органнзация адвокатури в зару- бежньїх страмах. — М., 1972. — С. 47.

Уолкер Р. Англиііская судебная система. — М.: Юрид. лит., 1980. — С. 295.

Власов И.С., Пульянов В.З. Организация адвокатури в зару- бежньїх странах. — М., 1972. •— С. 47.

том або групою адвокатів. Дозволяється також працювати за наймом в іншого адвоката або групи адвокатів за трудо­вою угодою (у цьому випадку адвокат, який працює за най­мом, зберігає всі свої права, але не має власної клієнтури, а правову відповідальність за дії найманого адвоката несе ад- вокат-наймач).

Групові форми роботи адвокатів у Франції є дуже різно­манітними. Найбільш поширені — асоціації та цивільно- професійні товариства.

Асоціації є об'єднаннями адвокатів, у яких кожний адво­кат несе персональну відповідальність перед своїм клієнтом. Члени асоціації повною мірою зберігають свою правосуб'єкт- ність. Угода про створення асоціації повинна бути письмовою і доводитися до відома ради ордену адвокатів.

Цивільно-професійні товариства є дуже поширеною формою групового об'єднання адвокатів. Ці товариства вносяться до переліку об'єднань адвокатів і підлягають обов'язковій реєстрації як юридичні особи²¹. Однією з ос­новних характеристик товариства є те, що його члени солі­дарно відповідають за обов'язки товариства. Товариство купує або орендує все необхідне для спільної роботи адво­катів (приміщення, обладнання, наймає допоміжний пер­сонал тощо). Працюючи в товаристві, адвокат персонально не оподатковується. Поточні та виробничі витрати є обов'язком товариства. Але всі гонорари становлять прибу­ток товариства, тобто адвокат гонорару після його надхо­дження не одержує. Робота адвокатів винагороджується за правилами, викладеними в статуті товариства. Найчасті­ше це відбувається шляхом розподілу прибутку товари­ства, залежно від розміру частки статутного капіталу, яким володіє кожний член товариства. Члени товариства не мо­жуть займатися індивідуальною практикою чи входити до складу інших об'єднань адвокатів.

Крім того, є інші способи об'єднання адвокатів не для "повного здійснення адвокатської діяльності", а лише для "визначення матеріальних засобів": "цивільне товариство

-¹ Сучасні системи адвокатури / За ред. О.Д. Святоцького. — К.: Право України, 1993. — С. 40.

з обмеженими коштами", "групова адвокатська контора" тощо²². Зв'язки та взаємозалежність між членами цих об'єднань є значно менш жорсткими.

Адвокати у Франції об'єднані за судовими округами. Незалежне професійне об'єднання адвокатів називається орденом адвокатів. Його очолює голова, якого обирають таємним голосуванням на два роки. Голова представляє ор­ден у відносинах із державними та судовими органами, громадськістю. Голова керує службами ордену, мас дис­циплінарні, арбітражні (вирішення спорів між адвоката­ми) повноваження, стежить за професійною підготовкою та перепідготовкою адвокатів. Крім того, до його функцій входить головування в раді, яка також обирається таєм­ним голосуванням членами ордену на три роки^2,1.

Інститут адвокатури у Франції розглядається як най­важливіша складова правової держави, і для 100 адвокат­ських об'єднань, до яких входить приблизно 19 тис. адво­катів²¹, державою створюються умови для успішного фун­кціонування.

На національному рівні система самоврядування адво­катів у Франції доповнена національною радою колегій ад­вокатів. Обирається рада адвокатами Франції за двоступене­вою системою. Вона є юридичною особою і представляє про­фесію адвоката перед державними органами, а також сте­жить за додержанням в адвокатській діяльності вироблених норм і звичаїв. Крім того, рада займається узгодженням навчальних програм, координує роботу центрів з підготовки адвокатів, встановлює загальні умови визначення їх спе­ціалізації, розподіляє кошти, виділені на названі цілі²'.

У Німеччині адвокати, допущені до роботи в окрузі, па територію якого поширюється юрисдикція Верховного су­

²²Святоцькии ОД., Медведчцк В.В. Адвокатура: історія і су­часність. — К.: Ін Юре, 1997. — С. 42.

^2:1 Сучасні системи адвокатури і За ред. О.Д. Святоцького. — К.: Право України, 1993. — С. 41.

²¹ Святоцький О.Д,, Медведчцк В.В. Адвокатура: історія і су­часність. — К.: Ін ГОре, 1997. — С. 43.

²³ Сучасні системи адвокатури / За ред. О.Д. Святоцького. — К.: Право України, 1993. — С. 41- 42.

ду землі, утворюють палату адвокатів. Якщо кількість ад­вокатів перевищує 500 осіб, управління юстиції землі мо­же утворити ще одну палату. Кожну палату адвокатів очо­лює правління, яке складається із семи членів (щоправда, загальні збори палати адвокатів можуть збільшити це чис­ло). Члени правління обираються загальними зборами па­лати на чотири роки, причому кожні два роки склад прав­ління оновлюється наполовину. Правління працює безко­штовно, членам правління лише відшкодовуються витра­ти, пов'язані з безпосереднім виконанням ними своїх обов'язків. У разі необхідності правління палати адвокатів може створити кілька відділів у складі не менш як трьох членів правління. Член правління може входити до складу кількох відділів. Зі свого складу правління обирає пре­зидію, яка складається з президента, віце-президента, сек­ретаря та скарбника. Кількість членів президії може бути збільшена правлінням. Президія керує справами правлін­ня, розпоряджається коштами палати адвокатів, про що подає правлінню щоквартальні звіти. Президент палати представляє її в суді і поза ним, головує на засіданнях правління і загальних зборах палати адвокатів, підтримує ділові зв'язки між правлінням і палатою адвокатів. Прези­дент щороку подає управлінню юстиції землі письмовий звіт про роботу палати та її правління, а також повідомляє управлінню юстиції землі та федеральній палаті адвокатів про результати виборів до правління і президії своєї пала­ти адвокатів-". Вищим органом палати адвокатів є загальні збори її членів, які скликаються президентом палати на власний розсуд або на письмову вимогу не менш ніж деся­тої частини загальної кількості членів палати.

Особливу палату утворюють адвокати, допущені до роботи у Федеральному суді. Вона має структуру, аналогічну струк­турі місцевих палат адвокатів. Звіт про свою роботу особлива палата подає федеральному міністру юстиції Німеччини.

Усі палати адвокатів Німеччини об'єднуються у Феде­ральну палату адвокатів, яка не має правління і очолюєть-