2 Святоцький о.Д., Медведчук в.В. Адвокатура: історія і су­часність. — к.: Ін Юре, 1997. —с. 30 — 31.

В.В. Медведчук справедливо вважають, що з викладеними в "Основних положеннях" принципами слід порівнювати всі національні системи адвокатури, якщо прагнути забез­печення їх відповідності світовим стандартам, світовому рівню організації і діяльності цього інституту, захисту ос­новних прав і свобод людини.

З "Основними положеннями" узгоджується ще один доку­мент, прийнятий у вересні 1990 р. міжнародною, але неуря­довою організацією — Міжнародною асоціацією юристів — "Стандарти незалежності юридичної професії".

У жовтні 1988 р. у Страсбурзі на пленарному засіданні делегацією дванадцяти країн-учасниць було прийнято За­гальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства. Кодекс визначає місце адвоката в суспіль­ному житті, основні принципи адвокатської діяльності, регламентує відносини адвоката з клієнтами, судом та взаємовідносини адвокатів.

Кабінет міністрів Ради Європи прийняв цілу низку до­кументів, які стосуються забезпечення права особи на на­дання правової допомоги (Резолюцію 78 (8) Комітету міністрів Ради Європи про юридичну допомогу і консуль­тації від 2 березня 1978 р.; Рекомендацію К (81) 7 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам відносно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14 травня 1981 р.; Рекомендацію К (84) 5 Комітету міністрів Ради Європи де- ржавам-членам відносно принципів цивільного судочин­ства, спрямованих на вдосконалення судової системи від 28 лютого 1984 р.; Рекомендації К (2000) 21 Комітету міністрів державам — учасницям Ради Європи про свободу здійснення професійних адвокатських обов'язків від 25 жовтня 2000 р.).

2.2. Загальні принципи організації інституту адвокатури

2.2.1. Визначення загальних принципів організації адвокатури

Словник іншомовних слів тлумачить слово "принцип" (від лат. ргіпсіріит — основа) як:

1) центральне пояснення, особливість, покладену в ос­нову створення або здійснення чого-небудь;

2) внутрішнє переконання, погляд на речі, які зумов­люють норми поведінки;

3) основу якого-небудь пристрою, приладу³.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

визначає принцип як:

1) основне вихідне положення якої-небудь наукової си­стеми, теорії, ідеологічного напрямку і т. ін.;

2) особливість, покладену в основу створення або здійс­нення чого-небудь, спосіб створення або здійснення чогось'.

Як уже зазначалося, VIII Конгрес ООН щодо запобіган­ня злочинам, який відбувся у Нью-Йорку у серпні 1990 р., прийняв "Основні положення про роль адвокатів". У цьому документі вперше на світовому рівні було закріплено ос­новні засади, які стосуються соціального призначення ад­вокатури, її організації та діяльності. В "Основних поло­женнях" викладено найзагальніші принципи формування, функціонування, легалізації та діяльності юристів.

''Словник іншомовних слів: 23 тис. слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л.О. Пустовіт та ін. — К.: Довіра, 2000. — 1018 с. - (Б-ка держ. службовця- Держ. мова і діловодство). — С. 762.