6.Інвентаризація розрахунків

Інструкцією N 90 передбачено, що на рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами після інвентаризації повинні залишитися тільки узгоджені суми, тобто підтверджені актами звіряння. Отже, для виконання цього правила установи-кредитори всім дебіторам мають передати акти звіряння розрахунків за даними свого обліку. Дебітори повинні протягом 10 днів з дня отримання акта підтвердити свою заборгованість або заявити про свої заперечення. Підписання актів звіряння розрахунків є підтвердженням проведення інвентаризації розрахунків.

При цьому якщо до кінця року не вдалося усунути розбіжностей, що виникли, то розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах виходячи з даних бухгалтерського обліку, визнаних ними правильними.

Комісія шляхом документальної перевірки має встановити:

— правильність, розрахунків з банками, з фінансовими, податковими органами, державними цільовими фондами, з вищою за рівнем установою, іншими установами, а також зі структурними підрозділами установи, виділеними на окремі баланси;

— заборгованість підзвітних осіб, правильність і обґрунтованість сум заборгованості;

— правильність і обґрунтованість сум дебіторської, заборгованості, включаючи суми заборгованості, щодо якої строк позовної давності минув;

— реальність заборгованості працівникам із заробітної плати за безготівковими перерахуваннями;

— чи вжито заходів для стягнення дебіторської заборгованості в установленому порядку.

Якщо в ході інвентаризації виявлено суми кредиторської і дебіторської заборгованості, строк позовної давності яких минув, їх має бути списано з балансу. Списання сум кредиторської заборгованості після закінчення строку позовної давності проводиться за дебетом субрахунків 364, 675 та кредитом субрахунків 431, 432. Списання сум дебіторської заборгованості, строк позовної давності яких минув, проводиться за дебетом субрахунків 431, 432 та кредитом субрахунків 363, 364, 675.

Для відображення результатів інвентаризації дебіторської і кредиторської заборгованості, що значиться в обліку установи на момент проведення інвентаризації, складається Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами.

7.Оформлення результатів інвентаризації та загальний порядок регулювання інвентаризаційних різниць

Особи, відповідальні за збереження матеріальних цінностей (нагадаємо, що з такими особами має бути укладено договір про повну матеріальну відповідальність), до початку інвентаризації дають розписку, що всі прибуткові та видаткові документи на товарно-матеріальні цінності здано до бухгалтерії, усі товарно-матеріальні цінності, що надійшли на зберігання, оприбутковано, а ті, що вибули, - списано.

Проведена інвентаризація або підтверджує дані бухгалтерського обліку, або виявить надлишки чи нестачі.

Виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичними залишками матеріальних цінностей та грошових коштів з даними бухгалтерського обліку регулюються установою в такому порядку:

1) надлишки основних засобів, цінних паперів, грошових коштів та інших матеріальних цінностей підлягають оприбуткуванню і зарахуванню на збільшення доходів за спеціальним фондом. При цьому має бути встановлено причини виникнення надлишків та винних у цьому осіб;

2) нестачі цінностей:

2.1) нестачі запасів у межах норм природного убутку:

- нестачі цінностей, придбаних у поточному році, списуються за розпорядженням керівника бюджетної установи на фактичні видатки;

- нестачі цінностей, придбаних у минулих роках, відносяться на зменшення результату кошторису бюджетної установи.

При цьому норми природного убутку можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних нестач і після заліку нестачі цінностей надлишками при пересортиці;

2.2.) нестачі понад норми природного убутку:

Нестачі цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу бюджетної установи (на фактичні видатки/результати кошторису) і відносяться на рахунок винних осіб.

Якщо винних осіб не встановлено і справи передано до слідчих органів, втрати й нестачі матеріальних цінностей понад норми природного убутку списуються з балансу установи (на фактичні видатки/результати кошторису) і зараховуються на позабалансовий рахунок 05 «Гарантії та забезпечення» до моменту встановлення винних осіб або до надання відповідної інформації слідчими органами в цих справах.

При встановленні нестач і втрат, що виникли в результаті зловживань, відповідні матеріали протягом п'яти днів після встановлення нестач і втрат підлягають передачі до слідчого органу, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов. Якщо осіб, винних у нестачі, виявлено, то сума збитку, що підлягає відшкодуванню винною особою, визначається відповідно до Порядку N 116.

Якщо конкретних винних осіб не встановлено, нестачі матеріальних цінностей понад норми природного убутку списуються з балансу бюджетної установи лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб та вжиття необхідних заходів для недопущення фактів втрат у подальшому.

Для списання матеріальних цінностей з балансу слід мати розпорядженням керівника бюджетної установи, вищої за рівнем установи чи головного розпорядника бюджетних коштів залежно від вартості таких матеріальних цінностей та причин списання.

Крім того, при підготовці до складання річної звітності необхідно звернути увагу на стан дебіторської та кредиторської заборгованості бюджетної установи.

Дебіторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув, підлягає списанню з балансу бюджетної установи за рішенням керівника.

Для списання кредиторської заборгованості за рахунок коштів загального та спеціального фондів потрібен дозвіл вищої за рівнем організації. При цьому підставою для списання такої заборгованості є наказ вищої за рівнем організації.

Синтетичний облік відображення результатів інвентаризації за загальним та спеціальним фондами відображаються окремо за загальним та спеціальним фондом у меморіальному ордері форми № 274 (бюджет).