- •1. Поняття про психоконсультування.
- •2. Мета та завдання психоконсультативної роботи.
- •3. Психоконсультування як напрям і складова професійної діяльності практичного психолога.
- •4. Основні завдання психоконсультативної та психокорекційної роботи психолога.
- •5. Відмінності та спільне у психоконсультування, психологічній допомозі, психокорекції та психотерапії.
- •6. Принципи психологічного консультування.
- •7. Етичний кодекс практичного психолога.
- •8. Етичні проблеми та труднощі професійної роботи практичного психолога.
- •9. Особистісні уміння практичного психолога. Модель практичного психолога-психоконсультанта.
- •10. Психологічні особливості між особистісного спілкування „психоконсультант – клієнт”.
- •11. Принципи та передумови створення консультативного контакту „психолог-клієнт”.
- •12. Психотерапевтичний клімат та особливості його створення.
- •13. Медична та немедична модель психоконсультування. Принципи немедичного підходу до психоконсультативної діяльності психолога.
- •14. Діалогічна інтенція та особливості діалогічних професійних стосунків у професійній роботі практичного психолога.
- •15. Види психоконсультування та їх особливості.
- •16. Структура психоконсультативної роботи.
- •17. Фаза катарсису у психоконсультування, її особливості.
- •18. Фаза постановки діагнозу у психоконсультування, її особливості.
- •19. Засоби та прийоми проведення бесіди як основного методу і технології професійної діяльності.
- •20. Схема та стадії процесу психоконсультативної бесіди.
- •21. Психоконсультативний запит та його динаміка і особливості формування.
- •22. Фактори ризику для різних вікових груп та їх врахування у психоконсультативній та психокорекцій ній роботі при постановці психологічного діагнозу.
- •23. Прогностичні фактори для різних вікових груп та особливості застосування отриманої психологічної інформації у психологічної роботи.
- •24. Поняття про психокорекцію. Мета, предмет та завдання психокорекції.
- •25. Види психокорекції, їх особливості.
- •26. Принципи психокорекційної роботи.
- •27. Принцип пріоритетності психокорекції каузального (чинникового) типу, його особливості.
- •28. Структура психокорекційної роботи: основні стадії та прийоми.
- •29. Вимоги до складання психокорекційної програми, її зміст і структура.
- •30. Особливості первинної та вторинної психодіагностики психокорекційної роботи.
- •31. Психологічний анамнез та психологічний діагноз у психокорекційній роботі.
- •32. Візуальна психодіагностика та особливості і складності її використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі.
- •33. Мета, особливості та методи настановчої стадії психокорекційної роботи.
- •34. Мета, особливості та методи суто психокорекційної стадії корекційної роботи практичного психолога-психоконсультанта.
- •35. Ефективність психокорекційної роботи: методи визначення та обґрунтування необхідності і динаміки визначення.
- •36. Методи та технології психотерапевтичного впливу у психоконсультативній та психокорекційній роботі.
- •37. Особливості ігрової психокорекції та її методи, напрями та відмінності використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі практичного психолога.
- •38. Індивідуальна психокорекція, її особливості та обмеження.
- •39. Групова психокорекція, її особливості.
- •40. Ігротерапія як метод психокорекції.
- •41. Казкотерапія та лялькотерапія як методи психокорекції.
- •42. Музикотерапія як метод психокорекції.
- •43. Проективні методи психодіагностики та психокорекції.
- •44. Психотехнічні засоби та особливості їх використання у психокорекційної роботи.
- •45. Психокорекція пізнавальної сфери дитини: особливості, цілі та засоби використання.
- •46. Психокорекція дитячих страхів: особливості, методи та труднощі роботи.
- •47. Психокорекція підвищеної тривожності та невпевненості у собі.
- •48. Психокорекція агресивності дитини: особливості, цілі, методи.
- •49. Психокорекція відставань у навчанні та особливості використовуваних методів.
- •50. Психокорекція негативних стереотипів батьківського виховання.
- •51. Психокорекція готовності дітей до навчання та особливості використовуваних методів.
- •52. Засоби та психокорекційні прийоми психокорекції психічного розвитку дітей (пам’ять, увага, мислення, уява тощо).
- •Література
22. Фактори ризику для різних вікових груп та їх врахування у психоконсультативній та психокорекцій ній роботі при постановці психологічного діагнозу.
Ефективність прогностичної діагностики в ході психоконсультативної роботи значно зростає, якщо психолог володіє знаннями факторів ризику – негативних форм та проявів поведінки, котрі характеризують психічний розвиток людини стосовно різних вікових груп. Основними факторами є:
Для дошкільного віку – особливості поведінки дитини, пов’язані з психомоторною розгальмованістю, труднощами реалізації гальмівних реакцій і заборон; схильність дитини до „косметичної” брехні, інфантильні істероїдні прояви з руховими розрядами, гучним непогамовним плачем і криком; імпульсна поведінки, емоційна заражуваність, запальність, яка обумовлює сварки і бійки дитини навіть з незначного приводу; енурез, втечі з дому та ін.
Для шкільного віку – низка пізнавальна активність учня, особистісна незрілість, моторна розгальмованість, підвищена сенсорна жага.
При отриманні прогностичної інформації про дорослих психодіагносту є смисл і необхідність орієнтуватися на одну або декілька доступних йому типологій особистості, які дозволяють будувати прогноз відносно основних утворених психічних реальностей клієнта 1.
23. Прогностичні фактори для різних вікових груп та особливості застосування отриманої психологічної інформації у психологічної роботи.
Прогностичними факторами виступають всі явища психологічної сфери особистості, які є фіксованими в різних областях діяльності людини відповідно до вікових груп. Вони бувають сприятливими та несприятливими.
До сприятливих факторів можна віднести:
Для підлітків – гармонійність психофізичного дозрівання; позитивне відношення до праці або окремих учбових предметів; цілеспрямованість у позанавчальній діяльності; орієнтація на соціально позитивного лідера в середовищі однолітків, адекватність поведінки в школі і поза нею; стійкість до несприятливих засобів впливу; поява реакції негативної імітації.
Для дорослої людини – уміння вставати на точку зору іншої людини; здатність приймати альтернативні точки зору, відмінні від власної; здібність безоціночного відношення до дій іншої людини; готовність до зміни типу реагування; особиста рефлексія; позитивне відношення до себе.
Використовування прогностичних факторів як можливостей людини стає однією із задач, яку може поставити перед собою вже сам клієнт в процесі спілкування з психологом. За своєю ініціативою психодіагност цю задачу клієнту не пропонує 1.
24. Поняття про психокорекцію. Мета, предмет та завдання психокорекції.
Психокорекція – область професійної діяльності психолога, пов'язана з виправленням, корекцією різних недоліків в психіці і поведінці людини, що не мають характеру захворювань.
Мета психокорекції: виправлення порушень психічного розвитку, гармонізація особистості, що формується, і профілактика нервово-психічних розладів, обумовлених внутрішніми і зовнішніми чинниками. Предмет психокорекції – психічна реальність, на яку спрямований психокорекційний вплив. Задачі психокорекції:
1. Всебічне психологічне вивчення особистості.
2. Виявлення і вивчення несприятливих чинників соціального середовища.
3. Корекція негативних дій соціального середовища.
4. Допомога в розв’язанні психотравмуючих ситуацій, у формуванні продуктивних взаємостосунків з оточуючими, в підвищенні соціального статусу.
5.Виховання вищих емоцій і соціальних потреб (пізнавальних, етичних, трудових, естетичних), вдосконалення способів психічної саморегуляції, стимуляція дозрівання і розвитку інтелектуальної, емоційної і вольової сфер і окремих психічних функцій, рівнів спілкування, самосвідомості і діяльності.