- •1. Поняття про психоконсультування.
- •2. Мета та завдання психоконсультативної роботи.
- •3. Психоконсультування як напрям і складова професійної діяльності практичного психолога.
- •4. Основні завдання психоконсультативної та психокорекційної роботи психолога.
- •5. Відмінності та спільне у психоконсультування, психологічній допомозі, психокорекції та психотерапії.
- •6. Принципи психологічного консультування.
- •7. Етичний кодекс практичного психолога.
- •8. Етичні проблеми та труднощі професійної роботи практичного психолога.
- •9. Особистісні уміння практичного психолога. Модель практичного психолога-психоконсультанта.
- •10. Психологічні особливості між особистісного спілкування „психоконсультант – клієнт”.
- •11. Принципи та передумови створення консультативного контакту „психолог-клієнт”.
- •12. Психотерапевтичний клімат та особливості його створення.
- •13. Медична та немедична модель психоконсультування. Принципи немедичного підходу до психоконсультативної діяльності психолога.
- •14. Діалогічна інтенція та особливості діалогічних професійних стосунків у професійній роботі практичного психолога.
- •15. Види психоконсультування та їх особливості.
- •16. Структура психоконсультативної роботи.
- •17. Фаза катарсису у психоконсультування, її особливості.
- •18. Фаза постановки діагнозу у психоконсультування, її особливості.
- •19. Засоби та прийоми проведення бесіди як основного методу і технології професійної діяльності.
- •20. Схема та стадії процесу психоконсультативної бесіди.
- •21. Психоконсультативний запит та його динаміка і особливості формування.
- •22. Фактори ризику для різних вікових груп та їх врахування у психоконсультативній та психокорекцій ній роботі при постановці психологічного діагнозу.
- •23. Прогностичні фактори для різних вікових груп та особливості застосування отриманої психологічної інформації у психологічної роботи.
- •24. Поняття про психокорекцію. Мета, предмет та завдання психокорекції.
- •25. Види психокорекції, їх особливості.
- •26. Принципи психокорекційної роботи.
- •27. Принцип пріоритетності психокорекції каузального (чинникового) типу, його особливості.
- •28. Структура психокорекційної роботи: основні стадії та прийоми.
- •29. Вимоги до складання психокорекційної програми, її зміст і структура.
- •30. Особливості первинної та вторинної психодіагностики психокорекційної роботи.
- •31. Психологічний анамнез та психологічний діагноз у психокорекційній роботі.
- •32. Візуальна психодіагностика та особливості і складності її використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі.
- •33. Мета, особливості та методи настановчої стадії психокорекційної роботи.
- •34. Мета, особливості та методи суто психокорекційної стадії корекційної роботи практичного психолога-психоконсультанта.
- •35. Ефективність психокорекційної роботи: методи визначення та обґрунтування необхідності і динаміки визначення.
- •36. Методи та технології психотерапевтичного впливу у психоконсультативній та психокорекційній роботі.
- •37. Особливості ігрової психокорекції та її методи, напрями та відмінності використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі практичного психолога.
- •38. Індивідуальна психокорекція, її особливості та обмеження.
- •39. Групова психокорекція, її особливості.
- •40. Ігротерапія як метод психокорекції.
- •41. Казкотерапія та лялькотерапія як методи психокорекції.
- •42. Музикотерапія як метод психокорекції.
- •43. Проективні методи психодіагностики та психокорекції.
- •44. Психотехнічні засоби та особливості їх використання у психокорекційної роботи.
- •45. Психокорекція пізнавальної сфери дитини: особливості, цілі та засоби використання.
- •46. Психокорекція дитячих страхів: особливості, методи та труднощі роботи.
- •47. Психокорекція підвищеної тривожності та невпевненості у собі.
- •48. Психокорекція агресивності дитини: особливості, цілі, методи.
- •49. Психокорекція відставань у навчанні та особливості використовуваних методів.
- •50. Психокорекція негативних стереотипів батьківського виховання.
- •51. Психокорекція готовності дітей до навчання та особливості використовуваних методів.
- •52. Засоби та психокорекційні прийоми психокорекції психічного розвитку дітей (пам’ять, увага, мислення, уява тощо).
- •Література
16. Структура психоконсультативної роботи.
До структури психоконсультативної роботи входять наступні елементи: 1) дослідження проблеми; 2) визначення проблеми; 3) ідентифікація альтернатив; 4) планування; 5) діяльність; 6) оцінка і зворотній зв’язок 1.
Дослідження проблеми – на цій стадії консультант встановлює контакт (raport) з клієнтом і досягає обопільної довіри.
Двовимірне визначення проблем – консультант прагне точно охарактеризувати проблеми клієнта, встановлюючи як емоційні, так і когнітивні їх аспекти.
Ідентифікація альтернатив – на цій стадії з'ясовуються і відкрито обговорюються можливі альтернативи рішення проблем.
Планування – на цій стадії здійснюється критична оцінка вибраних альтернатив рішення.
Діяльність. На цій стадії відбувається послідовна реалізація плану рішення проблем.
Оцінка і зворотний зв'язок – клієнт разом з консультантом оцінює ступінь розв’язання проблеми і узагальнює результати. При виникненні нових або глибоко прихованих проблем необхідне повернення до попередніх стадій.
17. Фаза катарсису у психоконсультування, її особливості.
Катарсис – емоційне потрясіння, що пов’язане з глибиною особистісної перебудови (від грець. katharsis – очищення). В основному це поняття застосовується в практиці психоаналізу, психотерапевтичної допомоги. За допомогою даного прийому психотерапевт спонукає людину до розрядження шляхом „відреагування” афекту, який був витиснений в підсвідомість та тому став причиною невротичного конфлікту 1.
Фаза катарсису в психоконсультативній бесіді – це етап спілкування консультанта з клієнтом, коли той в ході сповіді розказує найпотаємніші та найінтимніші нюанси своєї проблеми, тим самим вивільнюючи себе від вантажу емоційний переживань та надаючи їм виходу за допомогою свідомих дій (прагнень). Завдання психоконсультанта полягає в тому, щоб своїми питаннями, словами, невербальними реакціями викликати такій стан у клієнта, „розкрити очі” на справжню цінність (або навпаки – малозначущість) проблеми. Для клієнта усвідомлення справжньої суті проблеми дійсно може мати ефект потрясіння. На відміну від гіпнотичних методик психоаналізу, які викликають катарсис, в психоконсультуванні застосовується метод свідомого згадування нюансів проблеми з боку клієнта. Задача психоконсультанта – навести його на відтворення повної та справжньої картини конфлікту.
18. Фаза постановки діагнозу у психоконсультування, її особливості.
В ході проведення діагностичної фази психолог вислуховує сповідь клієнта і на основі її аналізу прояснює, уточнює його проблему. Основний зміст даного етапу складає розповідь клієнта про себе і про свою проблему (сповідь), а також психодіагностика клієнта, якщо виникає необхідність її проведення для уточнення його проблеми і пошуку оптимального її розв’язання.
Достатньо точно встановити час, необхідний для проведення даної фази психологічного консультування, не представляється можливим, оскільки багато що в його визначенні залежить від специфіки проблеми клієнта і його індивідуальних особливостей. Практично цей час складає як мінімум одну годину, виключаючи час, необхідний для проведення психологічного тестування. Іноді дана фаза психологічного консультування може займати від 4 до 6-8 годин.
В ході фази постановки діагнозу активно працює процедура так званого емпатичного слухання, а також процедури активізації мислення і пам'яті клієнта, процедури підкріплення, прояснення думки клієнта і психодіагностичні процедури 1.