- •1. Поняття про психоконсультування.
- •2. Мета та завдання психоконсультативної роботи.
- •3. Психоконсультування як напрям і складова професійної діяльності практичного психолога.
- •4. Основні завдання психоконсультативної та психокорекційної роботи психолога.
- •5. Відмінності та спільне у психоконсультування, психологічній допомозі, психокорекції та психотерапії.
- •6. Принципи психологічного консультування.
- •7. Етичний кодекс практичного психолога.
- •8. Етичні проблеми та труднощі професійної роботи практичного психолога.
- •9. Особистісні уміння практичного психолога. Модель практичного психолога-психоконсультанта.
- •10. Психологічні особливості між особистісного спілкування „психоконсультант – клієнт”.
- •11. Принципи та передумови створення консультативного контакту „психолог-клієнт”.
- •12. Психотерапевтичний клімат та особливості його створення.
- •13. Медична та немедична модель психоконсультування. Принципи немедичного підходу до психоконсультативної діяльності психолога.
- •14. Діалогічна інтенція та особливості діалогічних професійних стосунків у професійній роботі практичного психолога.
- •15. Види психоконсультування та їх особливості.
- •16. Структура психоконсультативної роботи.
- •17. Фаза катарсису у психоконсультування, її особливості.
- •18. Фаза постановки діагнозу у психоконсультування, її особливості.
- •19. Засоби та прийоми проведення бесіди як основного методу і технології професійної діяльності.
- •20. Схема та стадії процесу психоконсультативної бесіди.
- •21. Психоконсультативний запит та його динаміка і особливості формування.
- •22. Фактори ризику для різних вікових груп та їх врахування у психоконсультативній та психокорекцій ній роботі при постановці психологічного діагнозу.
- •23. Прогностичні фактори для різних вікових груп та особливості застосування отриманої психологічної інформації у психологічної роботи.
- •24. Поняття про психокорекцію. Мета, предмет та завдання психокорекції.
- •25. Види психокорекції, їх особливості.
- •26. Принципи психокорекційної роботи.
- •27. Принцип пріоритетності психокорекції каузального (чинникового) типу, його особливості.
- •28. Структура психокорекційної роботи: основні стадії та прийоми.
- •29. Вимоги до складання психокорекційної програми, її зміст і структура.
- •30. Особливості первинної та вторинної психодіагностики психокорекційної роботи.
- •31. Психологічний анамнез та психологічний діагноз у психокорекційній роботі.
- •32. Візуальна психодіагностика та особливості і складності її використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі.
- •33. Мета, особливості та методи настановчої стадії психокорекційної роботи.
- •34. Мета, особливості та методи суто психокорекційної стадії корекційної роботи практичного психолога-психоконсультанта.
- •35. Ефективність психокорекційної роботи: методи визначення та обґрунтування необхідності і динаміки визначення.
- •36. Методи та технології психотерапевтичного впливу у психоконсультативній та психокорекційній роботі.
- •37. Особливості ігрової психокорекції та її методи, напрями та відмінності використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі практичного психолога.
- •38. Індивідуальна психокорекція, її особливості та обмеження.
- •39. Групова психокорекція, її особливості.
- •40. Ігротерапія як метод психокорекції.
- •41. Казкотерапія та лялькотерапія як методи психокорекції.
- •42. Музикотерапія як метод психокорекції.
- •43. Проективні методи психодіагностики та психокорекції.
- •44. Психотехнічні засоби та особливості їх використання у психокорекційної роботи.
- •45. Психокорекція пізнавальної сфери дитини: особливості, цілі та засоби використання.
- •46. Психокорекція дитячих страхів: особливості, методи та труднощі роботи.
- •47. Психокорекція підвищеної тривожності та невпевненості у собі.
- •48. Психокорекція агресивності дитини: особливості, цілі, методи.
- •49. Психокорекція відставань у навчанні та особливості використовуваних методів.
- •50. Психокорекція негативних стереотипів батьківського виховання.
- •51. Психокорекція готовності дітей до навчання та особливості використовуваних методів.
- •52. Засоби та психокорекційні прийоми психокорекції психічного розвитку дітей (пам’ять, увага, мислення, уява тощо).
- •Література
48. Психокорекція агресивності дитини: особливості, цілі, методи.
На першому етапі необхідна діагностика агресивності дитини (буває висока, середня, низька агресивність). Виявлення агресивності надасть можливості для відпрацювання стратегії поведінки психолога та спланувати психокорекційну роботу з ним. Критерії агресивності: дитина часто втрачає контроль над собою; часто сперечається; часто відмовляється виконувати правила; часто спеціально роздратовує інших людей; часто відмовляється щось робити; часто схильна до помсти. Крім того, з метою виявлення агресивності можна застосовувати анкету, які заповнюють люди, що спілкуються і виховують дану дитину (батьки, вихователі дитячого садка).
Психокорекційна робота здійснюється в три етапи: 1) робота з гнівом, навчання дітей приємлемим способом виразу гніву (засоби – „Мішечок гніву”, „Аркуш гніву”, гра „Обзивалки”); 2) навчання дітей навичкам розпізнавання і контролю, вмінню володіти собою в ситуаціях, що провокують спалахи гніву (засоби – малювання, гра „Камінець у черевику”); 3) вербалізація агресивних проявів, реконструкція позитивного досвіду спілкування і „побудова” майбутнього через планування і фантазування (засоби – індивідуальні і групові бесіди, лялькотерапія, інсценування казок, рольові ігри) 1.
49. Психокорекція відставань у навчанні та особливості використовуваних методів.
Психологічні причини, що викликають відставання в навчанні, багатоманітні і знаходяться в складному взаємозв'язку із зовнішніми проявами шкільних труднощів. Необхідно враховувати, що дуже, часто відсутня пряма і однозначна відповідність між зовнішніми проявами труднощів в навчанні і їх психологічними причинами: у основі однієї якої-небудь трудності в учбовій роботі можуть лежати різні психологічні причини, а в основі різних по зовнішніх проявах труднощів може бути одна і та ж психологічна причина.
В більшості випадків відставання у навчанні пов’язані з недостатнім розумовим розвитком дитини, тому психокорекція відставань у навчанні повинна включати заходи корекції розумового розвитку:
1. – розвиток сприйняття, сенсорних здібностей;
2. – розвиток наочно-образного (наочно-дієвого) мислення;
3. – розвиток початкових функцій довільної уваги і пам'яті;
4. – розвиток мови (в рамках логопедичної допомоги);
5. – розвиток пізнавальної мотивації.
Особливість методів полягає в проведенні психотренінгу шляхом поєднання матеріалу предметних занять з ігровими елементами.
50. Психокорекція негативних стереотипів батьківського виховання.
Психокорекції негативних стереотипів батьківського виховання передує діагностичний етап, завдання якого виявити характеристики взаємовідносин в сім’ї, а також на якому етапі розвитку знаходиться та чи інша криза родини, її вплив на побудову батьківсько-дитячих відносин. Для цього використовуються техніки арт-терапії: сімейна серія, особистісна серія, малювання „чарівними фарбами”.
Для проведення корекційної роботи щодо подолання негативних стереотипів батьківського виховання застосовуються засоби ігротерапії, казкотерапії, що проводяться індивідуальним або груповим методом. Особливе значення має індивідуальна робота з дитиною, котра має негативні стереотипи. Особливість психокорекції в даному випадку полягає в необхідності дотримання доцільного паритету між роз’ясненням дитини пагубного впливу відхильної поведінки та недопущенню зменшення авторитету батьків в його очах, тому така робота, як правило, проводиться для усіх членів сім’ї (групова психотерапія) та поєднується з індивідуальним консультуванням для всіх членів родини.
При цьому доцільно застосовувати вправи: «Свій серед чужих, чужий серед своїх», «Батьки і діти» (рольова гра), «Антиреклама», «Опір». «Між молотом і ковадлом».