36. Методи та технології психотерапевтичного впливу у психоконсультативній та психокорекційній роботі.

До таких методів, що побудовані на аналізі значень, в яких використовується поняття методу в психотерапії, відносяться наступні ¹:

• методи психотерапії, що мають характер техніки, – гіпноз, релаксація, психогімнастика;

• методи психотерапії в значенні інструменту, який використовують психотерапевтичному процесі (таким інструментом може бути психотерапевт у разі індивідуальної психотерапії або група – при груповій психотерапії);

• методи, що визначають умови, які сприяють оптимізації досягнення психотерапевтичних цілей, – психотерапія сімейна, клінічна, на виробництві;

• методи психотерапії в значенні терапевтичних інтервенцій (втручань), що розглядаються або в плані стилю – директивний, недирективний, або в плані теоретичного підходу – інтерпретація, навчання, міжособова взаємодія або діалог.

Технології: 1) підтримуюча (зміцнення та підтримка захисних сил); 2) перенавчання (зміна поведінки шляхом схвалення позитивних форм поведінки і не схвалення негативних); 3) реконструктивна (спрямована на усвідомлення клієнтом внутрішніх конфліктів).

37. Особливості ігрової психокорекції та її методи, напрями та відмінності використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі практичного психолога.

Ігрова психотерапія – це метод психотерапевтичного впливу на дітей і дорослих з застосуванням ігри. В основі різних методик ігротерапії знахо­диться визнання того, що гра здійснює сильний вплив на розвиток особистості. Для корекційного впливу важливим є розвиваючий ефект гри.

Характерна особливість гри – її двуплановість, яка притаманна також драматичному мистецтву, елементи якого зберігаються в будь-якій колективній грі: 1) гравець виконує реальну діяльність, здійснення якої потребує дії, які пов’язані з вирішенням конкретних, часто нестандартних завдань; 2) ряд момен­тів цієї діяльності носить умовний характер, що дозволяє відволіктися від реаль­ної ситуації з її відповідальністю і багаточисленними обставинами.

В психоконсультативній роботі гра може використовуватися як засіб наочного по­казу клієнту шляхів розв’язання тієї чи іншої проблеми. При цьому вона не використовується для зміни його психологічних, особистісних характеристик. В психокорекційній роботі гра, навпаки, виступає активним знаряддям корекції (зміни) психологічних рис особистості, її поведінки, відношень до оточуючих людей та до самої себе.

38. Індивідуальна психокорекція, її особливості та обмеження.

Індивідуальна психокорекція – робота психолога з клієнтом один на один за відсутності сторонніх осіб. Перевагою індивідуальної психокорекції є те, що вона забезпечує конфіденційність, таємницю і за своїм результатом буває глибшою, ніж групова. Вся увага психолога направлена тільки на одну людину. Необхідними умовами індивідуальної психологічної корекції є нас­тупні: добровільна згода на отримання такої допомоги; довіра клієнта до психолога;активність клієнта і його творчо-дослідницьке відношення до влас­них проблем; право клієнта приймати або не приймати психологічну до­помогу; право клієнта самому вирішувати проблеми в своєму житті.

Форма індивідуальної психокорекції вибирається в наступних випад­ках: 1) коли проблеми клієнта індивідуального, а не міжособистісного харак­теру; 2) коли клієнт категорично відмовляється працювати в групі або з пев­них причин його робота в групі неможлива; 3) коли клієнта необхідно пос­тійно тримати під спостереженням і контролем; 4) коли у клієнта виявлена сильна тривожність або загальмованість; 5) при невпевненості в собі; 6) при необґрунтованих страхах; 7) при втраті значення і мети життя.

Основні методи індивідуальної психокорекційної дії: а) переконання; б) навіювання.