Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпаргалка - Основи психологічного консультуванн...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
248.83 Кб
Скачать

29. Вимоги до складання психокорекційної програми, її зміст і структура.

Існують стандартизовані і вільні (орієнтовані на поточний момент) корекційні програми. У стандартизованій програмі чітко розписані етапи корекції, необхідні матеріали, вимоги, що пред'являються до учасників даної програми. Вільну програму психолог складає самостійно, визначаючи цілі і задачі етапів корекції, продумувавши хід зустрічей, намічаючи орієнтири результатів досягнень для переходу до наступних етапів психокорекції.

При складанні психокорекційної програми необхідно враховувати наступні моменти: чітко формулювати цілі коректувальної роботи; визначити коло задач, які конкретизують цілі корекційної роботи; вибрати стратегію і тактику проведення корекційної роботи; чітко визначити форми роботи (індивідуальна, групова або змішана) з клієнтом; відібрати методики і техніку корекційної роботи; визначити загальний час, необхідний для реалізації програми; визначити частоту необхідних зустрічей (щодня, 1 раз на тиждень, 2 рази на тиждень, 1 раз в два тижні і т.д.); визначити тривалість кожного коректувального заняття (від 10-15 хв. до 1,5-2 годин); визначити зміст коректувальних занять; планувати форми участі інших осіб в роботі (при роботі з сім'єю – підключення родичів, впливових дорослих і т.д.).

30. Особливості первинної та вторинної психодіагностики психокорекційної роботи.

Первинна психодіагностика – перед початком здійснення корекційної роботи обов'язково повинен передувати етап прицільного комплексного діаг­ностичного обстеження, на його підставі складається первинний висновок і формулюються цілі і задачі корекційно-розвиваючої роботи.

Вторинна психодіагностика. Корек­ційно-розвиваюча діяльність психолога вимагає постійного контролю дина­міки змін особистості, поведінки, діяльності, динаміки емоційних станів клієн­та, його відчуттів і переживань в процесі корекційної роботи. Схема перевірки ефективності корекційної дії:

I етап: проводиться констатуючий вимір в контрольній та експеримен­тальній групах.

II етап – здійснення коректувальної дії на експериментальну групу.

III етап – проведення діагностичного виміру в експериментальній і контро­льній групі. Зіставлення результатів констатуючого виміру і діагностич­ного виміру в контрольній групі; зіставлення результатів констатуючого і діаг­ностичного виміру в експериментальній групі. Порівняння цих результатів між собою із застосуванням статистичних методів.

31. Психологічний анамнез та психологічний діагноз у психокорекційній роботі.

Анамнез (від грец. згадування) – в медицині: повідомлення хворим про умови свого життя, що передували захворюванню. Психологічний анамнез відрізняється від медичного тим, що його задачею є одержати від хворого дані щодо оцінки ним своїй особистості як системи відносин, яка склалася до самого себе і, особливо, відношення до хвороби і оцінки того, наскільки хвороба змінила всю цю систему. Психологічний анамнез даних про перебіг хвороби і життєвий шлях покликаний виявити, яке відображення хвороба одержує в суб'єктивному світі хворого, як позначається на його поведінці, на всій системі особистих відносин. Зовні медичний і психологічний анамнез як методи дослідження є схожими – розпитування може йти по одному плану, але їх мета і використовування одержаних даних абсолютно відмінні. Психологічний анамнез також поділяється на анамнез хвороби і анамнез життя.

Психологічний діагноз – кінцевий результат діяльності психолога, спря­мований на виявлення сутності індивідуально-психологічних особливостей особистості з метою оцінки їх актуального стану, прогнозу подальшого розвит­ку та розробки програми корекції 1.