
- •1. Поняття про психоконсультування.
- •2. Мета та завдання психоконсультативної роботи.
- •3. Психоконсультування як напрям і складова професійної діяльності практичного психолога.
- •4. Основні завдання психоконсультативної та психокорекційної роботи психолога.
- •5. Відмінності та спільне у психоконсультування, психологічній допомозі, психокорекції та психотерапії.
- •6. Принципи психологічного консультування.
- •7. Етичний кодекс практичного психолога.
- •8. Етичні проблеми та труднощі професійної роботи практичного психолога.
- •9. Особистісні уміння практичного психолога. Модель практичного психолога-психоконсультанта.
- •10. Психологічні особливості між особистісного спілкування „психоконсультант – клієнт”.
- •11. Принципи та передумови створення консультативного контакту „психолог-клієнт”.
- •12. Психотерапевтичний клімат та особливості його створення.
- •13. Медична та немедична модель психоконсультування. Принципи немедичного підходу до психоконсультативної діяльності психолога.
- •14. Діалогічна інтенція та особливості діалогічних професійних стосунків у професійній роботі практичного психолога.
- •15. Види психоконсультування та їх особливості.
- •16. Структура психоконсультативної роботи.
- •17. Фаза катарсису у психоконсультування, її особливості.
- •18. Фаза постановки діагнозу у психоконсультування, її особливості.
- •19. Засоби та прийоми проведення бесіди як основного методу і технології професійної діяльності.
- •20. Схема та стадії процесу психоконсультативної бесіди.
- •21. Психоконсультативний запит та його динаміка і особливості формування.
- •22. Фактори ризику для різних вікових груп та їх врахування у психоконсультативній та психокорекцій ній роботі при постановці психологічного діагнозу.
- •23. Прогностичні фактори для різних вікових груп та особливості застосування отриманої психологічної інформації у психологічної роботи.
- •24. Поняття про психокорекцію. Мета, предмет та завдання психокорекції.
- •25. Види психокорекції, їх особливості.
- •26. Принципи психокорекційної роботи.
- •27. Принцип пріоритетності психокорекції каузального (чинникового) типу, його особливості.
- •28. Структура психокорекційної роботи: основні стадії та прийоми.
- •29. Вимоги до складання психокорекційної програми, її зміст і структура.
- •30. Особливості первинної та вторинної психодіагностики психокорекційної роботи.
- •31. Психологічний анамнез та психологічний діагноз у психокорекційній роботі.
- •32. Візуальна психодіагностика та особливості і складності її використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі.
- •33. Мета, особливості та методи настановчої стадії психокорекційної роботи.
- •34. Мета, особливості та методи суто психокорекційної стадії корекційної роботи практичного психолога-психоконсультанта.
- •35. Ефективність психокорекційної роботи: методи визначення та обґрунтування необхідності і динаміки визначення.
- •36. Методи та технології психотерапевтичного впливу у психоконсультативній та психокорекційній роботі.
- •37. Особливості ігрової психокорекції та її методи, напрями та відмінності використання у психоконсультативній та психокорекційній роботі практичного психолога.
- •38. Індивідуальна психокорекція, її особливості та обмеження.
- •39. Групова психокорекція, її особливості.
- •40. Ігротерапія як метод психокорекції.
- •41. Казкотерапія та лялькотерапія як методи психокорекції.
- •42. Музикотерапія як метод психокорекції.
- •43. Проективні методи психодіагностики та психокорекції.
- •44. Психотехнічні засоби та особливості їх використання у психокорекційної роботи.
- •45. Психокорекція пізнавальної сфери дитини: особливості, цілі та засоби використання.
- •46. Психокорекція дитячих страхів: особливості, методи та труднощі роботи.
- •47. Психокорекція підвищеної тривожності та невпевненості у собі.
- •48. Психокорекція агресивності дитини: особливості, цілі, методи.
- •49. Психокорекція відставань у навчанні та особливості використовуваних методів.
- •50. Психокорекція негативних стереотипів батьківського виховання.
- •51. Психокорекція готовності дітей до навчання та особливості використовуваних методів.
- •52. Засоби та психокорекційні прийоми психокорекції психічного розвитку дітей (пам’ять, увага, мислення, уява тощо).
- •Література
29. Вимоги до складання психокорекційної програми, її зміст і структура.
Існують стандартизовані і вільні (орієнтовані на поточний момент) корекційні програми. У стандартизованій програмі чітко розписані етапи корекції, необхідні матеріали, вимоги, що пред'являються до учасників даної програми. Вільну програму психолог складає самостійно, визначаючи цілі і задачі етапів корекції, продумувавши хід зустрічей, намічаючи орієнтири результатів досягнень для переходу до наступних етапів психокорекції.
При складанні психокорекційної програми необхідно враховувати наступні моменти: чітко формулювати цілі коректувальної роботи; визначити коло задач, які конкретизують цілі корекційної роботи; вибрати стратегію і тактику проведення корекційної роботи; чітко визначити форми роботи (індивідуальна, групова або змішана) з клієнтом; відібрати методики і техніку корекційної роботи; визначити загальний час, необхідний для реалізації програми; визначити частоту необхідних зустрічей (щодня, 1 раз на тиждень, 2 рази на тиждень, 1 раз в два тижні і т.д.); визначити тривалість кожного коректувального заняття (від 10-15 хв. до 1,5-2 годин); визначити зміст коректувальних занять; планувати форми участі інших осіб в роботі (при роботі з сім'єю – підключення родичів, впливових дорослих і т.д.).
30. Особливості первинної та вторинної психодіагностики психокорекційної роботи.
Первинна психодіагностика – перед початком здійснення корекційної роботи обов'язково повинен передувати етап прицільного комплексного діагностичного обстеження, на його підставі складається первинний висновок і формулюються цілі і задачі корекційно-розвиваючої роботи.
Вторинна психодіагностика. Корекційно-розвиваюча діяльність психолога вимагає постійного контролю динаміки змін особистості, поведінки, діяльності, динаміки емоційних станів клієнта, його відчуттів і переживань в процесі корекційної роботи. Схема перевірки ефективності корекційної дії:
I етап: проводиться констатуючий вимір в контрольній та експериментальній групах.
II етап – здійснення коректувальної дії на експериментальну групу.
III етап – проведення діагностичного виміру в експериментальній і контрольній групі. Зіставлення результатів констатуючого виміру і діагностичного виміру в контрольній групі; зіставлення результатів констатуючого і діагностичного виміру в експериментальній групі. Порівняння цих результатів між собою із застосуванням статистичних методів.
31. Психологічний анамнез та психологічний діагноз у психокорекційній роботі.
Анамнез (від грец. згадування) – в медицині: повідомлення хворим про умови свого життя, що передували захворюванню. Психологічний анамнез відрізняється від медичного тим, що його задачею є одержати від хворого дані щодо оцінки ним своїй особистості як системи відносин, яка склалася до самого себе і, особливо, відношення до хвороби і оцінки того, наскільки хвороба змінила всю цю систему. Психологічний анамнез даних про перебіг хвороби і життєвий шлях покликаний виявити, яке відображення хвороба одержує в суб'єктивному світі хворого, як позначається на його поведінці, на всій системі особистих відносин. Зовні медичний і психологічний анамнез як методи дослідження є схожими – розпитування може йти по одному плану, але їх мета і використовування одержаних даних абсолютно відмінні. Психологічний анамнез також поділяється на анамнез хвороби і анамнез життя.
Психологічний діагноз – кінцевий результат діяльності психолога, спрямований на виявлення сутності індивідуально-психологічних особливостей особистості з метою оцінки їх актуального стану, прогнозу подальшого розвитку та розробки програми корекції 1.