СРС № 5 Тема : Перевірка повноти визначення оподаткованого повороту

Оформлення результатів документальної перевірки

Санкції та порушення термінів сплати ПДВ та неправильне його обчислення

Камеральна перевірка декларації і оформлення результатів перевірки

Оформлення результатів перевірок

Чітко встановлений порядок організації та проведення перевірок, законне обґрунтування встановлених порушень, додержання вимог нормативно-правових актів посадовими особами, об'єктивність, виваженість прийнятих рішень, професіоналізм та етика поведінки ревізора — це чинники, які в кінцевому результаті суттєво впливають на якість здійснення податкового контролю, зокрема проведення перевірок, і створюють атмосферу дієвої співпраці між платниками податків та органами державної податкової служби.

Що таке податковий контроль? Це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Однією з ефективних форм податкового контролю з боку органів державної податкової служби є податкова перевірка. Проведення перевірки і висновки за її результатами — найскладніший момент взаємовідносин між платником і контролюючим органом. Водночас таке проведення — досить складна процедура, що передбачає залучення найкваліфікованіших працівників контролюючих органів і відволікає тією чи іншою мірою платника податків від основної діяльності. Усе це вимагає зваженого підходу зазначених органів при плануванні, підготовці та проведенні податкових перевірок.

Предметом такої перевірки є первинні документи, документи бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, податкового обліку, декларації та розрахунки зі сплати податків та зборів, інші документи щодо фінансово-господарської діяльності.

Документальні перевірки здійснюються відповідно до затвердженого керівником (заступником керівника) податкового органу плану перевірки, який формується окремо для кожної перевірки з урахуванням виду, питань такої перевірки та специфіки діяльності платника податків.

Слід зазначити, що перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) може бути проведено як суцільним порядком, так і вибірковим методом за певний період чи за операціями, які за результатами проведеного аналізу визначено ризиковими.

Вибірковий метод проведення перевірки суб'єкта господарювання обмежується вибраним(и) звітним(и) податковим(и) періодом(ами), за який(і) проводиться перевірка, або вибраними до перевірки ризиковими операціями протягом всього періоду, що перевіряється (за умови, що перевірка лише цих операцій дає змогу оцінити повноту декларування суб'єктом господарювання певних показників декларацій (звітів, інших документів) або повною мірою вивчити інші питання, що підлягають перевірці).

При проведенні перевірки здійснюються збір, обробка та акумулювання фактичних даних, що відображають законність джерел та обсяги доходів і витрат платника податків, визначення інших показників податкових декларацій, нарахування і сплати податків (зборів), формується оцінка та обґрунтування висновків, що відображають стан виконання платником податкових зобов'язань.

Податковим кодексом чітко визначено матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, та вимоги до підтвердження даних, зазначених у податковій звітності.

Так, згідно зі ст. 83 Податкового кодексу для посадових осіб органів державної податкової служби такими підставами є:документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом чи іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Слід зазначити, що на сьогодні Податковим кодексом також установлено перелік документів, необхідних для ведення з метою оподаткування. Так, згідно зі ст. 44 Кодексу платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, визначеними ст. 44 Податкового кодексу.

Крім того, цим Кодексом передбачається, що при проведенні перевірок посадові особи органу ДПС мають право отримувати у платників належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Забороняється вилучення оригіналів первинних бухгалтерських документів, за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.

♦ Оформлення результатів перевірок регламентовано ст. 86 Податкового кодексу.

За результатами перевірки платників податків службовими особами органів ДПС складається акт, а за відсутності порушень вимог законодавства — довідка (п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу), вимоги щодо змісту яких передбачено Порядком № 984.

Відповідно до цього Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

За результатами документальної перевірки в акті повинні бути викладені всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків щодо фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

♦ Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, мають бути викладені в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланням на первинні або інші документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт (довідка) документальної перевірки повинен бути складений на паперовому носії державною мовою і мати наскрізну нумерацію сторінок. Він складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. Документ включає інформативні додатки.

Вступна частина акта (довідки) та загальні положення повинні містити: місцезнаходження платника податків, повне і скорочене (за наявності) найменування платника згідно з установчими документами, підстави та терміни проведення перевірки відповідно до Податкового кодексу та інших законодавчих актів, реєстраційні дані про платника тощо.

Слід зазначити, що загальні положення акта (довідки) документальної позапланової перевірки повинні містити відповідні дані, що підлягають перевірці.

В описовій частині акта (довідки) результати документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства групуються за окремими видами податків і зборів та у розрізі податкових періодів. У цій частині відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників посадовою особою органу ДПС та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) перевірки додаються відповідні аналітичні таблиці.

У разі встановлення порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення:

викладається чіткий зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника та господарська операція, в результаті якої здійснено це порушення (при цьому до акта додаються письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень);

зазначаються первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, регістри бухгалтерського обліку, кореспонденція рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

наводиться перелік відсутніх первинних документів або ненаданих для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення.

У висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

У разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання.

Відображається кількість складених примірників акта (довідки) перевірки та робиться відмітка про вручення одного примірника посадовим особам платника податків або його законним представникам.

♦ Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу ДПС, які проводили перевірку, та реєструється в органі ДПС протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, — протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу ДПС складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати документальної виїзної планової чи позапланової перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

♦ Законом № 4834 внесено зміни до Податкового кодексу, якими встановлено, що акт документальної невиїзної перевірки після його реєстрації також вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Таким чином, у разі неможливості з будь-яких причин вручити акт (довідку) перевірки особисто платнику податків орган ДПС може направити його за місцем реєстрації такого платника рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чим забезпечується право платника на ознайомлення з матеріалами документальних невиїзних перевірок та у разі незгоди — подальшого подання до органу ДПС заперечень до акта перевірки або оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки чи отримання його примірника не звільняє такого платника від обов'язку сплатити визначені органом ДПС за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

♦ Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу відлік терміну подання заперечень починається саме з дня отримання акта перевірки, а не з наступного дня.

При поданні заперечень до акта перевірки потрібно звернути увагу на таке: якщо перевірку здійснювали працівники органу ДПС іншого, ніж орган ДПС, де на обліку перебуває платник податків, то у цьому випадку заперечення повинні надаватися до органу ДПС за основним місцем обліку платника. Таку норму відображено у п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу завдяки внесенню змін Законом № 4834.

Отримані заперечення розглядаються органом ДПС протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, не досліджених під час перевірки та зазначених у зауваженнях), і платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник виявив бажання взяти участь у розгляді заперечень до акта перевірки, орган ДПС зобов'язаний повідомити такого платника про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається йому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочі дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного органу ДПС (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Поряд з установленою на сьогодні чіткою процедурою здійснення перевірок державна податкова служба працює у напрямі вдосконалення процедур проведення та оформлення матеріалів перевірок, забезпечення доказовою базою встановлених порушень податкового та іншого законодавства, що, у свою чергу, дасть можливість зменшити кількість заперечень платників до актів перевірок і скарг на прийняті податкові повідомлення-рішення та сприятиме налагодженню партнерських відносин із платниками податків.

Штрафні санкції і пдв

Застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства з питань справляння ПДВ передбачено ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 2181-III). >>>

Крім того, порядок застосування штрафних санкцій регулюється Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Інструкція № 110), в якій визначено порядок накладення сум штрафних санкцій органами ДПС відповідно до законодавчих та інших нормативно-правових актів.

Застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання декларації

Як зазначено у пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III та пп. 6.1.2 Інструкції № 110, платник податків, який не подав у встановлені строки податкову декларацію і в якого контролюючий орган визначив (за даними документальних перевірок) суму податкового зобов'язання, має сплатити штраф у розмірі 10 % суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше ніж 50 % від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше ніж 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) – 17,0 грн. (1 НМДГ) х 10 = 170,0 грн.

Штраф відповідно до пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III застосовується стільки разів, скільки випадків неподання податкової декларації було зафіксовано контролюючим органом, і сплачується додатково до штрафу, передбаченого у пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 цього Закону (щодо нарахування штрафу в розмірі 170 грн. за неподання податкової декларації).

Для обчислення суми штрафу згідно з пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III потрібно враховувати дві величини, а саме:

суму нарахованого податкового зобов'язання (вона визначається контролюючим органом та фіксується в акті перевірки);

кількість повних і неповних місяців затримки податкової декларації (відлік їх починається з місяця, на який припадає граничний термін подання податкової декларації, а датою закінчення відліку є місяць отримання платником податків податкового повідомлення з вимогою сплатити наведену в ньому суму податкового зобов'язання за результатами проведення документальної перевірки).

Камеральна перевірка:

виявлення арифметичних або методологічних помилок

Насамперед зазначимо, що камеральною вважається така перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган виявляє у поданій податковій декларації арифметичні або методологічні помилки, що призвели до заниження суми податкового зобов'язання, та самостійно донараховує суму податкового зобов'язання, то відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III та пп. 6.1.4 Інструкції № 110 платник податків має сплатити штраф у розмірі 5 % від суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше ніж 1 НМДГ (17,0 грн.) сукупно за весь строк недоплати незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Штраф не нараховується, якщо податкова декларація не приймається контролюючим органом усупереч нормам Закону № 2181-III або якщо за результатами камеральної перевірки контролюючий орган виявив факт завищення суми податкових зобов'язань платника податків.

СРС № 6 Тема : Документальне оформлення акцизного збору

Порядок складання розрахунків акцизного збору

Пільги з акцизного оподаткування

Строки сплати акцизного збору та подання звітів

Порядок камеральної та документальної перевірки звітів,

оформлення та реалізація їх результатів

Санкції податкових інспекцій до порушників

законодавства з акцизного оподаткування

Посадова особа податкової служби під час документальної перевірки приділяє увагу факту використання ввезених товарів з метою, що не відповідає заявленій при декларуванні, а також випадкам неправильного розрахунку сум ПДВ і акцизного збору, нарахованих і сплачених як при митному оформленні, так і при подальшому використанні на території України. При виявленні таких випадків здійснюється стягнення з платника в бюджет сум зборів та інших штрафних санкцій, що передбачені законодавством України.

Об'єктом оподатковування є:

- обороти з реалізації виготовлених в Україні підакцизних товарів шляхом їх продажу, обміну на інші товари, безкоштовної передачі товарів чи з їх частковою оплатою;

- обороти з реалізації товарів для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників;

- митна вартість імпортованих на митну територію України то- варів, у тому числі в межах бартерних операцій чи без оплати їхньої вартості, чи частковою оплатою.

Акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у відсотках до обороту від продажу:

1) товарів, реалізованих за вільними цінами, виходячи з їхньої вартості за цими цінами, встановленими з урахуванням акцизного збору, без ПДВ;

2) товарів, реалізованих за державними фіксованими і регульованими цінами, виходячи з їхньої вартості без обліку торгових знижок, а також ПДВ.

Під час закупівлі імпортних товарів оподатковуваний податком оборот визначається, виходячи з їхньої митної вартості;

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару.

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України. Відповідно до Указу Президента України від 11.05.1998 р. № 453/98 платниками акцизного збору є:

- суб'єкти підприємницької діяльності, а також їхні філії, відділення - виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

- нерезиденти, що здійснюють виготовлення підакцизних товарів на митній території України безпосередньо через постійні представництва;

- будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують на митну територію України підакцизні товари;

- фізичні особи - резиденти і нерезиденти, що ввозять підакцизні товари чи предмети на митну територію України;

- юридичні чи фізичні особи, що купують підакцизні товари у податкових агентів.

Розрахунок акцизного збору здійснюється платником самостійно на підставі даних накопичувальних відомостей реалізації підакцизних товарів.