Останні роки життя григорія юхимовича

3.1. Замах на вбивство

Распутін, звісно, помилявся, коли говорив, що не знайдуться люди, які були б здатні підняти на нього руку. Але в Росії того часу була ціла купа людей, які жили не з любов`ю, а з ненавистю, і передусім ненавистю до історичної Росії і до всіх хто її підтримував. Більше всього їх було в освіченому суспільстві, які підтримували бандитський терор революціонерів. Акції вбивств, як правило не засуджувались, а вважалися нормальними способами боротьби з представниками реакцій. Як не дивно значна частина вбивць-терористів вийшла із середовища духовенства і людей, які вважали себе наближеними до церкви. Дух ненависті проникав до глибини національного життя, паралізуючи духовні ідеали Святої Русі.

У ті тривожні часи в Росії було багато груп людей, які мріяли про фізичну ліквідацію Распутіна. Своєю діяльністю і наближеністю до царя Распутін тіснив інтереси частини вищих стані державного апарату, духовенства і навіть деяких представників дому Романових.

Замах на вбивство Григорія Распутіна відбулось в селі Покровськом о третій годині дня 29 червня 1914 року.

Распутін повернувся в Покровське з Петербурга ввечері 28 червня. По дорозі заїхав в Ялуторовськ до своїх друзів Патушиних.

29 червня близько третьої голини дня, поштар Михайло Распутін (родич) приніс телеграму і пішов. Григорій Юхимович, мабуть вирішив дати відповідь і вирішив наздогнати Михайла. Вийшовши, за ворота, він позвав його. В цей час до нього підійшла міщанка Гусєва Хіонія Кузьмівна і низько уклонилась. Григорій Юхимович зі словами « не надо кланяться» хотів дати їй милостиню. Гусєва, скористалась цим моментом, вихопила із хустки гостро відточений ніж і вдарила Распутіна у живіт. Григорій Юхимович закричав «Ох, тошно мне», побіг по вулиці і від свого будинку відбіг на 108 кроків. Гусєва переслідувала його з ножем у руках. Распутін коли біг, ухопив палку і вдарив Гусєву по голові. На допомогу прибіг народ і затримали злочинницю. Один чоловік з цього натовпу, Степан Подігівалов, сильно штовхнув Гусєву, і вона впала лівою рукою на ніж, і нанесла собі рану. Гусєву одразу заарештували.

Распутін зразу отримав медичну допомогу. А саме від лікаря Ієвлєна, Висоцького та хірурга Владімірова. Операцію робили в будинку Распутіна. Хоча операція пройшла успішно, лікарі не могли знати точно чи виживе Распутін, бо не змогли визначити, поранені тонкі кишки чи ні.

«Хиония Кузьминична Гусева, в возрасте 33 лет, место рождения — г. Сызрань Симбирской губернии, место прописки — Сызранская мещанская управа, место постоянного жительства — г. Царицин, в 3-й части по Балтийской улице, д.№ 3 Пелагеи Заворотковой; мещанка, знаков отличия не имеет, русская, православная, малограмотная — девица, швейка, других определенных занятий не имеет, имущественного обеспечения нет, особые приметы — отсутствие носа, а на его месте неправильной формы дыра, как последствие болезни. Пелагея Завороткова приходилась Гусевой сестрой, в доме с ними жила ещё дочь сестры — Мария».¹

Гусєва себе одразу визнала свою вину. Вона розповіла, що впізнала Григорія Распутіна, так як бачила його, коли він в 1910 році приїздив до Царицин. Протягом неділі він навідувався в будинок Толмачьовой Наталі Ємільянівни, у якої Гусєва працювала і читала разом з іншими псалтир. Тут вони зустрічали «старця» Григорія, так як він був прийнятий архієреєм Гермогеном, який наказав Іліодору водити Григорія по приватним будинкам. Дома, як розповідає Гусєва, Распутін посварився з Гермогеном та Іліодором. Поїхавши, він обіцяв повернутись, але довго не повертався. На питання Гусєвої : «Почему старец не едет?» - Іліодор відповідав, що Распутін розпусник. Що він начеб то обмовив Гермогена та Іліодора, і вони із-за цього дуже постраждали, і хотять вбити його. Все це, а також стаття в газеті «Світ» під назвою «Іліодор та Грішка», в якій було «подробно изложена жизнь Григория Распутина – Нового» та його розпусної поведінки, переконали Гусєву, що Григорій Юхимович Распутін – лжепророк, і вона, вирішила його вбити, подібно тому, як св. Ілля-Пророк ножем вбив 400 лжепророків. Щоб виконати, те що вона задумала. Вона пішла на базар в Царицино і купила ніж за три рублі у якогось незнайомця. І поїхала в Покровське, куди приїхала 21- 22 червня. Так як Распутін в цей час ще знаходився в Петербурзі, вона селилася в будинках селян, під виглядом юродивої, і розповідала, що приїхала побачити «старця», про якого йде слава, як про надзвичайно прозорливої людини. Від дочки своєї господарки, вона дізналася що 29 червня приїхав Распутін. Взявши ніж, вона пішла чекати недалеко від його будинку, і дочекалась. Після обіду «старець» вийшов на двір, і вона пішла йому на зустріч, і наблизившись до нього один раз вдарила в живіт. Потім вона побігла за ним, щоб ще один раз нанести смертельний удар в живіт, але в цей момент Распутін схопив палку і вдарив її по голові, таким чином вона впала і поранила ліву руку. Співучасників за її словами в неї не було, діяла вона виключно одна.

Увечері допросили і самого Распутіна, він підтвердив усі факти. З приводу Гусєвої сказав, що ніколи її не бачив, але не виключає можливості, що її підіслав Іліодор, який останнім часом негативно ставиться до Распутіна, і пиши про нього всякі неподобства.