Григорій юхимович распутін

1. 1. Дитинство

Про народження Григорія Распутіна відомо небагато. Відомо, що Григорій народився у Західному Сибіру, у селі Покровському Тюменського повіту Тобольської губернії і був сином селянина. Дослідник біографії Григорія Распутіна О. А. Платонов першим знайшов в архіві сімейний формуляр, складений під час першого ( і останнього ) Всеросійського перепису населення, який проводився в 1897 році. «В ньому повідомляється, що у господаря, до складу сім`ї Юхима Распутіна, якому 55 років, входять: дружина Ганна Василівна (57 років), син Григорій (28 років), дружина сина Параска Федорівна (30 років) та онук господаря Дмитро (1 рік). Всі вони були селянами та неписьменними. Приймаючи до уваги, що перепис, відбувався в січні 1897 року, рахував виключно повні роки, то не тяжко підрахувати, що Григорій Юхимович народився в 1869 році» ¹.

9 січня 1869 року у селянина Юхима Федоровича Распутіна і його дружини Ганни Василівни народився син, названий при хрещені 10 січня Григорієм, на честь Святителя Григорія Ниського, який поминався в той день Православною Церквою.

В селі діяла чотирьохрічне початкове сільське училище, але Григорій там не навчався. Так на все життя він залишився неграмотним. Хоча і навчився читати. З молодих років, читав Євангеліє і вивчив його практично напам`ять.

З часом Григорій буде згадувати, що його дитинство пройшло в тяжкій селянській праці.

Сім`я в якій він народився була багатодітною. У батьків Григорія було дев`ять дітей, але вони помирали один за одним ще будучи дуже маленькими. І до підліткових років дожив лише Григорій.

Про свої юнацькі роки Распутін з часом сам розповідав: «Вся жизнь моя была в болезни. Всякую весну я по сорок ночей не спал. Сон как будто забытье…Медицина мне не помогала, со мной ночами бывало как с маленькими, мочился в постели».¹

1. 2. Формування особистості

Коли маленька дитина, починає звертати увагу на те що її оточує, вона починає формуватись як особистість. На неї впливає навколишнє середовище, ситуація в сім`ї, взаємини з однолітками, тощо. Саме в цей час, необхідна найбільша увага зі сторони батьків, бо тільки вони можуть прищепити дитині те, що в майбутньому її житті, приноситиме задоволення. Тільки батьки здатні в цей час дитині пояснити, чого варто уникати, бо це погано. А на що необхідно навпаки звертати уваги, адже це дуже корисно.

Отож, повертаючись до головного героя, то на цьому етапі необхідно зробити деякі висновки. Так, як родина Распутіна, була селянської і працювали вони днями і ночами. І часу займатися вихованням Григорія, як такого не було. Все чому він міг навчитись, - це працювати з ранніх років, та те що, його навчатимуть його однолітки. Хоча Распутін, ще з самого дитинства був хворобливим, але зрештою працював і на сінокосі, і на рибалці, так як інші.

У деяких мемуарних згадках, є інформація про те, що батько Григорія дуже сильно пив горілку. І в 15 років Григорій теж починає пити горілку, а коли в 20 років одружився, його п`янство тільки посилилось. На такому батьківському прикладі, не дивно що і сам Григорій почав перехоплювати цей негативний приклад.

Распутін казав в одному з інтерв`ю, про свої дитячі і юнацькі роки: «В 15 лет в моем селе в летнюю пору, когда солнышко тепло грело, а птицы пели райские песни, я ходил по дорожке и не смел идти по середине ее… Я мечтал о Боге…Душа моя рвалась в даль… Не раз, мечтая так, я плакал и сам не знал, откуда слезы и зачем они. Постарше, с товарищами, подолгу беседовал о Боге, о приходе, о птицах… Я верил в хорошее, в доброе… и часто сиживал со стариками, слушая их рассказы о житии святых, о великих подвигах, о больших делах, о царе Грозном и многомилостивом… Так прошла моя юность. В каком-то созерцании, в каком-то сне… И потом, когда жизнь коснулась, дотронулась до меня, я бежал куда-нибудь в угол и тайно молился… Неудовлетворен я был. На многое ответа не находил… И грустно было… И стал я попивать…»¹

На ведені вище факти, свідчать про зовсім різні сторони однієї медалі, які практично не можна зміщувати. Звичка до оковитої, пояснюється тим, що його батько також пив горілку. І у Григорій був схильний до цієї жахливої звички. У нього був приклад, який показував його батько. Також Распутін жив у селі, зазвичай ця пагубна звичка притаманна більше для жителів сільської місцевості. Бо працюючи тяжко на землі, людина вважає своїм обов`язком, увечері відпочити, розуміючи, що цей відпочинок без оковитої не обійдеться. З часом це перетворюється, у банальну звичку, і людина перестає контролювати ситуацію, і починає залежати від цієї ситуації.

Що стосується віри, то людині завжди необхідно у щось вірити, інакше не можливо жити. Хтось звертається до релігії, як це робив Григорій. Але ставлячи собі відповіді він не знаходив на них відповіді, а питань ставало все більше і більше. Розуміючи, що це немає ніякого сенсу, а можливо навіть і безглуздо, він просто перестає ставити питання, і цікавиться більше алкоголем. Можливо саме, під дією алкоголю він і знаходив відповіді, на поставлені ним самим питання.

«В этом раннем периоде его жизни свидетели характеризируют Распутина как человека хитрого, наглого, с буйно – разгульной, экспансивной натурой. В пьяном виде, бахвалясь, он запрягал лошадей и катался подвору, любил подраться, ругался скверными словами не только с посторонними, но и с родителями».²

У цих свідченнях немає нічого дивного, Григорій Распутін, на той час був молодою людиною. Яка хотіла жити, і випробовувати все в цьому житті, і те що він в стані алкогольного сп`яніння робив дивні речі, то це ще «квіточки». Є приклади людей, коли один одного вбиває, теж у стані алкогольного сп`яніння. Стосовно, інших речей, якими займався Григорій Распутін, то це можна списати просто на невихованість. Адже, батьки працювали цілодобово, і виховувати сина, у них просто не було. А якщо, і був час, то Распутін сам, уже розумів або не хотів розуміти, те що йому потрібно, і те що буде для нього корисним. Росла собі дитина, під впливом навколишнього середовища.

Джерела, сповіщають нас про ще однин недолік Г. Распутіна – крадійство. А от його дочка Матрьона Распутина, у своїй книзі , стверджує що її батько був дуже дальновидний ще з самого дитинства, декілька разів він спостерігав картину крадіжок, і тому в майбутньому виключав для себе такі дії. Необхідно, забувати те що Матрьона Распутіна, донька свого батька, і вона не буде писати про нього негативні речі. Бо насправді, об`єктивно оцінити свого батька вона не зможе, і тільки через призму суб`єктивності необхідно ставитись до цих спогадів.

В таких умовах, яких він ріс, і яким він виріс, точніше буде висловитись так, «якого із нього зробили», глибоко віруючого і так би мовити «старця», який допомагає царській родині. То розуміючи, основні віхи його дитинства і юності, таких висновків не зробиш. Це було б занадто просто і в деякій міри безпідставно.