Види вібрації. Вплив вібрації на працюючих. Нормування та захист від вібрації.

Вібрація сприймається людиною як трясіння. Часто вібрація супроводжується шумом , який чує людина. Вібрація – це механічні коливання в механічному середовищі, які передаються людині через деталі, конструкції, стіни, грунт.

Джерелами вібрації є: пнемо- та електроінструменти, транспортні засоби тощо.

Вібрація характеризується : частотою, Гц; амплітудою зміщення, м; амплітудою швидкості, м/с; амплітудою прискорення, м/с².

Найбільш небезпечні вібрації з частотою 6-30 Гц, яка збігається з власною частотою коливань людського тіла, що порушує нормальну роботу внутрішніх органів.

Вібрація поділяється на:

• Загальну – коливні рухи передаються на весь організм

• Локальну – коливні рухи передаються на окремі частини тіла людини (руки, передпліччя, ноги)

Внаслідок стійкої шкідливої дії вібрації на організм людини виникає специфічне захворювання – віброхвороба. Її симптоми – це головний біль, заніміння пальців рук, біль у кистях, суглобах і передпліччях, безсоння.

Усі, хто працює з джерелами вібрації, повинні проходити медични й огляд перед влаштуванням на роботу і періодично, не рідше , ніж один раз на рік.

Нормується ДСН 3.3.6.039-99 «Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації», ГОСТ 12.1.012-90 «Вібрація. Загальні вимоги безпеки».

Захист від вібрації:

• Зниження вібрації в джерелах її виникнення (заміна металевих деталей на пластмасові)

• Віброізоляція ( гумові килимки)

• Вібропоглинання ( нанесення гуми, пластику на вібруючу поверхню)

• Віброгасіння ( віброгасячі фундаменти або залізобетонні плити )

• Індивідуальний захист (рукавиці, прокладки, вкладиші)

Іонізуюче випромінювання. Нормування. Захист.

Іонізуюче випромінювання – це випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків.

Джерелами іонізуючих випромінювань у промисловості є:

ядерні реактори, установки рентгеноструктурного аналізу, радіаційні дефектоскопи, медичні прилади, робота на комп’ютерах тощо.

Під впливом іонізуючого випромінювання в організмі порушуються функції кровотворних органів, зростає крихкість та проникність судин, порушується діяльність шлунково-кишкового тракту, знижується опірність організму, він виснажується. Нормальні клітини перероджуються в злоякісні. Виникають лейкози, променева хвороба.

Іонізуючі випромінювання поділяють на:

-квантові (електромагнітні) – рентгенівське, гамма-випромінювання, ультрафіолетове

- корпускулярні – альфа випромінювання, бета-випромінювання, потоки часток (протонів, нейтронів)

Розрізняють експозиційну, поглинуту та еквівалентну дози іонізуючого випромінювання.

Експозиційна доза – характеризує іонізуючу здатність випромінювання в повітрі,кулон/м. Для характеристики цієї дози часто використовують позасистемну одиницю – рентген ( така доза гамма випромінювання, під впливом якої в 1 см³ повітря виникає 2,08 млрд.пар іонів).

Поглинута доза – характеризує енергію ІВ, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища, грей.Позасистемна одиниця-рад.

Еквівалентна доза визначає біологічний вплив різних іонізуючих випромінювань на організм людини і є мірою для оцінки шкоди і небезпеки здоров’ю людини. В системі СІ в зивертах(ЗВ), в позасистемній в берах (бер).

Відповідно до норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97)гранично допустима потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання від екрана відеотермінала повинна відповідати дозі, еквівалентній 0,1 мбер/год.

Захист від іонізуючих випромінювань:

• Захист часом(обмеження перебування)

• Захист відстанню

• Зменшення потужності випромінювання в джерелі

• Екранування джерел випромінювання

• Застосування ЗІЗ ( халати, комбінезони)

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

Дія електричного струму на організм людини

1. Термічна (опіки, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів,серця, мозку) веде до руйнування тканин і аж до обвуглення.

2. Електролітична дія проявляється в електролізі ( розкладанні) рідин, в тому числі крові, що веде до зміни їх фізико-хімічного складу і органів вцілому.

3. Біологічна дія проявляється в подразненні та збудженні живих тканин організму, що веде до судомного скорочення м’язів, до зупинки дихання, розриву тканин і органів, вивихів кінцівок.

4. Механічна дія – розшарування тканин і , навіть, розриві частин тіла.

ВИДИ ЕЛЕКТРИЧНИХ УДАРІВ ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ ТРАВМ

( Опіки, електричні мітки, металізація шкіри, електрофтальмія, механічні пошкодження, електричні удари)

Найбільш поширені електричні травми – це опіки (60-65% від всіх видів травм).

Електричні травми виліковуються, працездатність відновлюється повністю чи частково.

Залежно від умов виникнення розрізняють види опіків:

• Струмовий (контактний) при проходженні через тіло значних струмів (>1А), при користуванні електроустановками відносно невеликої напруги (не вище 1-2 кВ). Це ураження на місцях входу , виходу і на шляхах електричного струму.

• Дуговий – зумовлений дією електричної дуги , яка створює високу температуру під час коротких замикань (може сягати 4000-15 000⁰ С) і супроводжується ультрафіолетовим та інфрачервоним випромінюванням.

Від дії струму утворюються опіки 1 і 2 ступеня, від дії дуги -1, 2, 3 ступені.

Опік від змішаної дії струму і дуги – 4 ступеня.

1 ступінь – почервоніння шкіри

2 ступінь – утворення пухирців

3 ступінь – омертвіння товщі шкіри

4 ступінь – обвуглення тканини, вигорання аж до кісток.

Електричні мітки – знаки струму , чітко окреслені плями сірого чи блідо-жовтого кольору на шкірі з заглибленням в центрі. Можуть бути у вигляді ран, бородавок, крововиливів чи мозолів. Електричні мітки виникають тільки від дії струму ,як омертвіння шкіри. Проходять безболісно.

Металізація шкіри – проникнення в верхні шари шкіри найдрібніших часточок металу, який розплавився під дією електричної дуги.

Електрофтальмія – запалення зовнішніх оболонок очей внаслідок потужного потоку УФ променів. Можливе при наявності електричної дуги ( короткому замиканні). Наслідок - протягом кількох днів не можливо дивитись на світло, можлива втрата зору.

Механічні пошкодження – під дією струму розриви шкіри кровоносних судин, нервів тканин, вивихи суглобів, переломи костей.

Електричні удари – це реакція організму на дію електричного струму, тобто – це збудження живих клітин організму ел. Струмом, який протікає через нього і супроводжується судомним скороченням м’язів тіла.

Ел. Удар може призвести до зупинки роботи легенів і серця. При цьому може не бути зовнішніх ушкоджень.

Є 4 ступені ударів:

І ст. – судомне скорочення м’язів без втрати свідомості ( без порушень серцебиття і дихання)

ІІ ст. судомне скорочення з втратою свідомості без порушень дихання і серцебиття (допомога – нашатир, вода)

ІІІ ст. втрата свідомості і порушення серцебиття і дихання ( допомога – штучне дихання)

IV ст. – клінічна смерть – короткочасний перехід від життя до смерті ( в молодих людей – 5-7 хв., в дітей і старших людей > 7 хв.)

Причини смерті від дії електричного струму при електричному ударі можуть бути:

• Припинення роботи серця – фібриляція серця ( хаотичні неодночасні скорочення волокон серця, в такому стані серце не в змозі перекачувати кров.( допомога – непрямий масаж серця і штучне дихання. Щоб не допустити гіпоксії).

• Припинення дихання ( параліч дихання)

• Електричний шок – нервово – рефлекторна реакція ( глибокий розлад кровообігу, дихання, обміну речовин)

Є три фази шоку:

• Короткочасне збудження (піднімається тиск, реакція на біль)

• Фаза гальмування ( від кількох десятків хв. до кількох діб) – виснаження, згасання

• Фаза, коли людина або померає, або виживає.

ЕЛЕКТРИЧНИЙ ОПІР ЛЮДИНИ

Це змінна величина, що залежить від стану шкіри, фізіологічних чинників, параметрів електричного кола і стану навколишнього середовища.

Опір різних частин і тканин тіла не однаковий: шкіра, кістки, жирова тканина, сухожилля і хрящі мають великий опір, а м’язи, кров, лімфа – малий опір. Найменший опір у спинномозкової рідини.

При розрахунках приймають, що опір людини – 1000 Ом.