Охорона праці жінок

Застосування праці жінок на важких роботах та роботах в шкідливих умовах чи в нічний час заборонена. На підземних роботах жінки можуть виконувати нефізичні роботи по санітарно-побутовому обслуговуванню ( видача води, ліхтарів). В нічний час в пекарнях, санітарки, лікарі, медсестри, на безперервних технологічних процесах ( де є особлива необхідність).

Вагітні жінки , які мають відповідний медичний висновок, при необхідності переводяться на більш легку роботу ( без шкідливих умов праці) зі збереженням середньої зарплатні по попередньому місцю роботи ( можна надіслати заказним листом).

При годуванні грудьми також переводять на легшу роботу за медичною довідкою.

При народженні першої дитини надають оплачувану відпустку в зв’язку з пологами чи вагітністю 126 календарних днів (70 до і 56 днів після).

При народженні одночасно двох і більше дітей -140 календарних днів (70 до і 70 після пологів). При ускладненні під час пологів додають 2 тижні.

Жінки, які мають двох чи більше неповнолітніх дітей до 14 років або дитину інваліда мають право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 7 календарних днів.

Такі жінки можуть скеровуватись у відрядження лише за їхньою згодою з попереднім повідомленням.

Забороняється:

• відмовляти жінкам у прийнятті на роботу; зниження зарплати з мотивів, пов’язаних з вагітністю чи наявністю дітей

• звільняти жінок, що мають дітей віком до 6 років чи дитину- інваліда з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу, не допускається , крім ліквідації підприємства за умови подальшого працевлаштування.

Встановлені граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:

• підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) -10 кг

• підіймання і переміщення постійно -7 кг

• сума вантажу , який переміщується кожну годину робочого часу, не повинна перевищувати : з робочої поверхні - 350 кг

з підлоги – 175 кг

Охорона праці неповнолітніх

На роботу приймають з , як правило, з 16 років. За згодою батьків – з 15 років. На канікулах – з 14 років.

Насправді , ніхто не хоче приймати на роботу до 18 років, а ще краще з 21 року.

Забороняється залучати неповнолітніх до важких робіт, робіт з шкідливими умовами праці та в нічний час.

Відпустка неповнолітніх – 31 календарний день.

При прийомі на роботу і аж до 21 року - обов’язковий щорічний медогляд.

Вага, яку дозволено переносити неповнолітнім.

Стать	Короткочасно	Постійно
Юнаки 17 років Дівчата 17 років	16кг 8 кг	12,6кг 6,3 кг

Робочий час непововнолітніх.

Вік	Тривалість праці год./тижд.	Тривалість праці під час навч. року год./тижд.
16-18 15років	36 24	18 12

Компенсація за роботу на виробництвах з шкідливими умовами праці

Законом передбачено спеціальне харчування, молоко та спецодяг для вказаних робіт.

У випадку робіт в гарячих цехах забезпечують солоною газованою водою.

У випадку неможливості забезпечення таким харчуванням чи при роз’їздному характері роботи виплачують грошову компенсацію.

На роботах зв’язаних з забрудненням видається мило.

Роботодавець в колективному договорі може передбачити додаткові виплати чи пільги.

Надається додаткова щорічна відпустка за роботу з шкідливими умовами праці.

При зміні умов праці роботодавець зобов’язаний не пізніше, як за 2 місяці письмово повідомити працівника про зміни пільг і компенсацій.

Відшкодування у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті

Відшкодування шкоди , заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків , відповідно до Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку”

Страхування здійснюється в безособовій формі. Термін страхування починається з дня , який настає за днем прийняття заяви. Застрахованим видають свідоцтво строгої звітності.

Добровільно застраховують себе: священнослужителі, особи , що самостійно забезпечують себе роботою, суб’єкти підприємницької діяльності. Роботодавець сплачує внески до Фонду.

Роботодавець за власний рахунок може здійснити потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

Щоб одержати компенсацію за втрату здоров’я, необхідно, щоб були проведені спеціальні розслідування. Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків , професійних захворювань і аварій визначають «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» та «Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах»

До складу комісії з розслідування нещасного випадку, яка створюється роботодавцем, включається керівник, (спеціаліст ) служби охорони праці або посадова особа, яка виконує функції спеціаліста з питань ОП (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, представник профспілки, членом якої є потерпілий, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Керівник підприємства зацікавлена особа, тому не входить до складу комісії.

Визначаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися під час виконання трудових обов’язків, навіть, коли завдання виконувалось в неробочий час, якщо на роботу було скерування. Не визначаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками :

-під час використанням ними в особистих цілях транспорту, механізмів, устаткування, інструментів підприємства

-внаслідок алкогольного чи наркотичного сп’яніння

-в разі самогубства чи з метою скоєння злочину.

Отже. Якщо дипломат отруїться алкоголем на зустрічі «без краваток», то це не буде вважатись нещасним випадком, пов’язаним з виробництвом.

Комісія зобов’язана впродовж 3 діб (при потребі термін може бути продовжено) провести розслідування і скласти акт форми Н-5 в трьох примірниках , а також акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом форми Н-1 в шести примірниках і якщо нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом- НПВ.

У разі гострого професійного захворювання, крім акта Н-1 складають карту обліку професійного захворювання форми П-5, в чотирьох примірниках.

Спеціальне розслідування проводять у випадку:

- смертельного наслідку;

-ті, які сталися з двома і більше працівниками;

- смерті працівника на підприємстві;

-в разі зникнення працівника під час виконання трудових обов’язків.

До складу комісії при спеціальному розслідуванні входять посадова особа з органу держнагляду за охороною праці, представник дирекції Фонду, представник органу, до сфери якого належить підприємство, представник прокуратури, у разі отруєння чи профзахворювання- лікар санстанції.

Розслідування проводять не більше 10 днів ( у разі потреби – продовжують ).

За працівниками , які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку чи профзахворювання, зберігається місце роботи (посада) та середня зарплатня до відновлення працездатності чи до встановлення стійкої втрати працездатності.

У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи, проводиться його перенавчання і перекваліфікація, а також працевлаштування у відповідності до медичних рекомендацій.

Час перебування на інвалідності зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком.

Відшкодування здійснюється у формі страхових виплат, у разі настання страхового випадку.

Зазначені страхові суми складаються з :

-Страхової виплати втраченого заробітку( чи його частини), залежно від ступеня втрати працездатності. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку до ушкодження здоров’я. У разі виплати пенсії по інвалідності по цьому ж ушкодженню і зарплатні, то їх сума не має перевищувати середньомісячний заробіток до інвалідності.

- Страхової виплати одноразової допомоги потерпілому або членам сім’ї, та особам, яких утримував померлий.

Сума розраховується за кожен відсоток втрати працездатності призначається розмір середньомісячного заробітку. Наприклад, зарплата до втрати працездатності-2000грн. Втрата працездатності на 15% , то виплата становить:2000*15=30 000грн. Але не вище 4-кратного розміру граничної суми зарплатні , з якої справляються внески до Фонду.

У разі смерті потерпілого виплачується одноразова допомога у розмірі 5 річних середньомісячних зарплат , плюс на кожного члена сім’ї, якого утримував потерпілий, по річній зарплатні. Наприклад, середня зарплата-3000грн., виплата: 3000*12*5+ 3000*12=216000грн.

-страхової виплати пенсії потерпілому

-страхової виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника

-страхової виплати дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві чи профзахворювання її матері під час вагітності

-страхових виплат на медичну та соціальну допомогу.

Моральна шкода відшкодовується у розмірі не більше 200 місячних зарплат.

Відповідальність за порушення вимог охорони праці

Є 4 види відповідальності за порушення охорони праці:

- дисциплінарна – догана, звільнення з роботи

- адміністративна – накладання штрафу ( максимальний розмір штрафу на посадову особу- 10 неоподаткованих мінімумів;

на звичайного працівника-2- 5 неоподаткованих мінімумів;

на підприємство – не більше 5% місячного фонду зарплати.

-матеріальна – відшкодування збитків

-кримінальна – завжди встановлюється в судовому порядку- штраф, виправні роботи або позбавлення волі максимально на 10 років.

Фінансування охорони праці

Фінансування ОП здійснюється роботодавцем.

Фінансування профілактичних заходів з ОП , виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм поліпшення стану безпеки і гігієни праці здійснюється іншими джерелами фінансування, визначеним законодавством з державних та місцевих бюджетів.

Для підприємств, не залежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на ОП становлять не менше, ніж 0,5% від суми реалізованої продукції.

На бюджетних підприємствах витрати на ОП передбачаються в державних чи місцевих бюджетах і становлять- не менше 0,2 % від фонду оплати праці. Також здійснюється фінансування Фондом соціального страхування.

Державне управління охороною праці

Державне управління ОП здійснюють:

• Кабінет Міністрів України

• Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці

• Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади

• Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Державнеуправління формулює державну політику в галузі охорони праці, створює нормативно-правове законодавство, встановлює обов’язки, права і відповідальність держадміністрацій усіх рівнів.

Види контролю за станом охорони праці

Контроль і нагляд за станом ОП здійснюють керівники підприємства і його підрозділів , працівники, відомчі, профспілкові та державні органи і прокуратура.

На підприємстві контролюють стан ОП: директор(власник), його заступники, головний інженер, служба ОП, начальники цехів і ділянок, майстри, робітники.

До основних форм контролю належить:

• Оперативний повсякденний контроль (проводить майстер чи бригадир згідно їх обов’язків)

• Контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства (контролює всі структурні підрозділи)

• Адміністративно-громадський контроль (триступеневий):

1 ст. протягом кожної робочої зміни хоча б 1 раз контролюють кожне робоче місце( майстер, робітник)

2 ст. контроль кожного структурного підрозділу не рідше 1 разу в тиждень ( нач. Цеху, голова профспілки …)

3 ст. не рідше 1 разу на місяць керівником підприємства чи начальником служби ОП контроль всього підприємства.

• Регіональний , здійснюють посадові особи місцевих держадміністрацій

• Відомчий контроль ( міністерствами ,комітетами, об’єднаннями підприємств.

Державний нагляд за охороною праці здійснюють 4 державні наглядові організації:

• Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з нагляду за ОП- Держгірпомнагляд

• Спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки

• Спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки

• Спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Служба охорони праці підприємства. Основні повноваження

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше - роботодавець створює службу охорони праці.

На підприємстві з кількістю працюючих до 50 осіб функції СОП можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

При кількості працюючих менше 20 осіб – залучаються сторонні спеціалісти на договірних засадах , які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується роботодавцю.

Завдання СОП на підприємстві

Загалом – це зменшення рівня травматизму і профзахворювань.

А зокрема – це:

• Організація навчання працівників з питань ОП та пропаганда досягнень науки та техніки в галузі ОП

• Організація безпечного проведення робіт при експлуатації виробничих приміщень , засобів виробництва та технологічних процесів

• Створення санітарно-гігієнічних умов праці у відповідності з нормативно-правовими актами, (наприклад освітлення-300-500 лк, L=50дБ) , якщо не відповідає, то роботодавець в трудовому договорі описує шкідливий вплив і доплачує за шкідливість.

• Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту

• Створення та дотримання оптимальних режимів праці та відпочинку ( стосовно роботи за комп’ютером – щогодини перерва-15 хв.)

• Створення та організація робочого місця працівників у відповідності до нормативно- трудових актів

• Аналіз причин аварій та розробка заходів щодо їх запобігання

• Організація лікувально-профілактичного та санітарно- побутового обслуговування працівників

• Профвідбір працівників.

Основні функції СОПП:

(контроль, облік, аналіз, звітність, комунікація)

• Планування та фінансування робіт з охорони праці

• Облік , аналіз та оцінювання умов праці

• Організація, координація та контроль за виконанням заходів з ОП та промислової безпеки

• Стимулювання за роботу з ОП ( премії чи стягнення)

Кожне підприємство здає статистичний звіт з умов праці 1 раз в рік.