
- •Мета і завдання польової практики із метеорології та кліматології:
- •1.2 Кількість опадів.
- •1.3 Теплий та холодний періоди року в Тернополі
- •Кліматичне районування області.
- •2.1 Спостереження за хмарністю та опадами.
- •2.2 Вимірювання атмосферного тиску.
- •2.3 Спостереження за вологістю повітря.
- •1. Хмари.
- •2. Загальна характеристика хмар
- •4) Ознайомитись з будовою опадоміра з правилами його встановлення і вимірювання кількості опадів що випали.
- •5) Кількість опадів та їх вимірювання.
- •Плювіограф.
- •6) Вимірювання температури повітря і грунту.
- •7) Вимірювання атмосферного тиску.
- •8. Вітер, його швидкість та напрямок.
- •9) Вимірювання вологості та швидкості руху повітря
- •Метод точки роси.
2.1 Спостереження за хмарністю та опадами.
Середня кількість опадів, (мм)
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
34 |
34 |
32 |
47 |
69 |
81 |
92 |
63 |
52 |
33 |
36 |
39 |
612 |
Мінімальна річна кількість опадів (401 мм) спостерігалась у 1961 р., максимальна (1003 мм) – в 1905 р. Максимальну добову кількість опадів (106 мм) зафіксовано 12 червня 1960 р. У середньому за рік у місті спостерігається 157 днів з опадами; найменше їх (10) у жовтні, найбільше (16) – у грудні. Щороку в Тернополі утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 80%, найменша вона у травні (71%), найбільша вона у грудні (89%).
Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша – у грудні.
Загальна хмарність, (бали)
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
7,7 |
7,7 |
7,2 |
6,7 |
6,4 |
6,4 |
6,1 |
5,5 |
5,8 |
6,3 |
8,0 |
8,3 |
6,8 |
0 балів - ясно.
Менше 5 балів нижнього ярусу, або хмар середнього ярусу, що просвічують, або будь-яка кількість хмар верхнього ярусу - невелика хмарність.
Від 1-3 до 6-9 балів або 3-8 балів хмар нижнього ярусу або щільних хмар середнього ярусу - мінлива хмарність.
Від 8-10 до 0-3 балів хмар нижнього ярусу - хмарно з проясненнями.
7-10 балів хмар нижнього ярусу - хмарно.
10 балів хмар нижнього ярусу - похмуро.
2.2 Вимірювання атмосферного тиску.
Стандартним приладом для вимірювання атмосферного тиску є ртутний барометр. Він являє собою скляну трубку, запаяну з одного боку і наповнену ртуттю. Відкритим кінцем трубка опущена в посудину, яка частково заповнена ртуттю. Коли тиск повітря підвищується, стовпчик ртуті в трубці росте, і навпаки. Висота стовпчика ртуті в барометрі на рівні моря при середньому, або «нормальному», тиску дорівнює 760 мм. Коливання цієї висоти також можна вимірювати в міліметрах. Офіційною одиницею атмосферного тиску є паскаль (Па).
100 Па становлять 1 гектопаскаль (гПа), або 1 мілібар (мбар). 1 гПа відповідає 3/4 мм ртутного стовпа. На практиці використовуються всі названі одиниці для визначення атмосферного тиску: Па, гПа, мбар, мм рт. ст. У метеорології довгий час найбільш вживаною була одиниця мілібар, в даний час – гектопаскаль. Там, де відносно громіздкі ртутні барометри незручні, застосовують барометри-анероїди.
Основною частиною анероїда є пружна мембранна металічна коробка, з якої викачано повітря. Деформація стінок коробки, що викликається зміною тиску, системою важелів передається на шкалу, градуйовану по еталону - ртутному барометру - у відповідних одиницях атмосферного тиску. Точність вимірювання тиску барометром-анероїдом дещо менша, ніж ртутними барометрами, але для ряду практичних цілей вона достатня.