2.2.Аналіз беззбиткового обсягу продажу і зони безпеки ТзОв «Склад-магазин»

Аналітичний спосіб визначення беззбитковості

Розподіл витрат для здійснення розрахунків наведено у табл.7

Поділ витрат на ТзОв «Склад-магазин»

Таблиця 7

Показник	Умовні позначення	Порядок розрахунку за даними форми №2 (рядки)	Розрахунок
Операційний дохід	ОД	035+060	13818
Операційні витрати	ОВ	040+070+080+090	13547
у тому числі: змінні витрати	Вз	040 х ((230+240+250)÷280)+090	9193
постійні витрати	Вп	040 х ((260+270)÷280)+070+080	3091
Змінні витрати питомі	Взп		565,86
Маржинальний дохід	МД	ОД – ЗВ	4625
Прибуток (збиток) від операційної діяльності	П	100 (105)	271

Розрахунок точки беззбитковості за допомогою показника маржинального доходу

Ц * х = Взмін. * х + Впост., (1)

X=Вп/(Ц-Взм)= 3091/(805-565,86)=12925 тонн

де х – беззбитковий обсяг виробництва, одиниць; Ц – ціна одиниці товару; Впост. – постійні витрати на весь обсяг виробництва за обраний обсяг часу, грн.. Взмін. – змінні витрати на одиницю послуги, грн.

Між точкою беззбитковості у натуральних одиницях виміру та точкою беззбитковості у грошових одиницях виміру існує взаємозв’язок:

Ог = Он * Цод, (2)

Ог = 12925*850 = 10986,25тис.грн.

де Цод – ціна одиниці продукції, грн.

Маржинальний питомий (на одиницю продукції) дохід, грн. Його обчислюють за формулою:

Дмп = Цод – Взп. (3)

Дмп = 850-565,86= 284,14 грн. на тонну

Дм = 16246*284,14 = 4616,14 тис.грн.

Дм = Вп + прибуток

У точці беззбитковості: Маржинальний дохід = Вп

Коефіцієнт маржинального доходу (Км) – це показник, який обчислюють діленням суми маржинального доходу від реалізації продукції (Дм) до загальної суми доходу підприємства (Дз).

Км = Дм : Дз. (4)

Км = 4616,14:13809 = 0,33

Коефіцієнт маржинального доходу можна обчислювати й на одиницю продукції. У цьому разі формулу для його обчислення записують так:

Кмд = Дмп : Цод. (5)

К мд = 284,14: 850 = 0,33

Порівнюючи фактичний обсяг виробництва з точкою беззбитковості обчислюють показник запасу міцності. Запас міцності (Зм) розраховують як різницю між фактичним обсягом реалізації продукції і обсягом реалізації продукції підприємства у точці беззбитковості.

Зм = Дз – Д. (6)

Зм = 13809 – 10986,25 = 2822,75 тис. грн.

Показник запасу міцності характеризує на скільки можна зменшити обсяг реалізації продукції, щоб підприємство не зазнало збитків.

Використовуючи показник запасу міцності обчислюють коефіцієнт запасу міцності. Коефіцієнт запасу міцності (Кзм) – це співвідношення запасу міцності (Зм) та фактичного обсягу реалізації продукції (Дзаг).

Кзм = Зм : Дз. (7)

Кзм = 2822,75 : 13809 = 0,21

Коефіцієнт запасу міцності є вимірником рівня ризику нерентабельної роботи підприємства. Чим більше значення цього коефіцієнта, тим меншим є ризик. Малий його показник свідчить про високу ймовірність того, що підприємство зазнає збитку у разі зменшення обсягу продажу.

При застосуванні графічного методу аналізу взаємозв’язку витрат обсягу діяльності і прибутку на основі даних про суму постійних і змінних витрат підприємства будують графіки його:

а) беззбитковості; (див.рис.1);

б) маржинального доходу (див.рис.2);

в) взаємозв’язку «прибуток – обсяг діяльності» (див.рис.3).

В основу аналізу взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку покладені такі припущення:

1) головним фактором витрат є обсяг діяльності (обсяг реалізації продукції);

2) обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації продукції, а зміна залишку запасів є незначною;

3) усі витрати підприємства можна чітко поділити на змінні та постійні, тобто аналіз ґрунтується на методі калькулювання змінних витрат;

4) аналіз здійснюється тільки в межах релевантного діапазону діяльності підприємства;

5) із зміною обсягу діяльності дохід і витрати підприємства змінюються прямолінійно;

6) асортимент продукції підприємства з часом суттєво не змінюється;

7) інфляція практично відсутня.

Величина відхилення фактичного прибутку від планового у разі зміни обсягу діяльності підприємства залежить від структури його витрат. Структура витрат – це співвідношення суми постійних і змінних витрат у загальному їх обсязі. Механізм впливу зміни співвідношення постійних і змінних витрат на суму та рівень прибутку підприємства називають операційним левериджем (операційним важелем, виробничим важелем або виробничим левериджем). Використовуючи операційний леверидж, можна управляти прибутком підприємства за умов зміни обсягу реалізації продукції на основі оптимізації співвідношення його постійних та змінних витрат.

Кількісне значення операційного левериджу характеризує коефіцієнт (показник) операційного левериджу (Кол), який обчислюють за формулою:

Кол = Вп:Вз, (8)

К ол = 3091/9193= 0,33

Нижча питома вага постійних витрат у загальній сумі витрат підприємства зумовлює нижчий операційний леверидж (важіль) та меншу зміну величини прибутку і, навпаки, чим більша питома вага постійних витрат, тим більшим є операційний леверидж та більшою є зміна операційного прибутку у разі зміни обсягу виробництва і реалізації продукції. Показник свідчить про низький ступінь чутливості операційного прибутку до приросту об'єму реалізації продукції

Конкретне співвідношення приросту суми операційного прибутку і суми об'єму реалізації, яке досягається при певному коефіцієнті операційного левериджу, характеризується показником ефект операційного леверіджу

(9)

Еол = 44,35/24,77 = 1,79

Отже, на 1,79% змінюється операційний прибуток підприємства зі зміною обсягу виробництва і реалізації продукції.

Розділ 3.Обгунтування управлінських рішень за результатами проведеного аналізу взаємозв’язку витрати-обсяг-прибуток

У процесі поточної діяльності потрібно мати справу з вибором серед альтернативних рішень оптимального. У нашому випадку оптимальним рішенням буде: розширення діяльності, закупівля окремих видів продукції, спеціальне замовлення та ін. Вибір оптимального рішення здійснюється на основі диференціального аналізу релевантної інформації, який передбачає визначення і співставлення диференціальних витрат та доходів. Використання лише релевантних даних через співставлення диференціальних витрат і доходів дає змогу визначити диференціальний прибуток (збиток), який характеризує економічну вигоду того чи іншого рішення. У процесі прийняття рішень слід врахувати масив релевантної інформації, який може бути для різних типів рішень різним, та їх довгострокові наслідки. Наприклад, для збільшення прибутку та зміцнення власних позицій на ринку суб’єкт господарювання може розглядати наступні альтернативи: – розробка нових виробів для існуючих ринків; – розробка нових виробів для нових ринків; – пошук нових ринків збуту для існуючих виробів. На третьому етапі здійснюється збір даних про альтернативи. Щоб зробити правильний вибір, менеджер повинен мати всю необхідну інформацію щодо альтернативних варіантів дій. При цьому облікова інформація, що застосовується для прийняття управлінських рішень, мусить бути релевантною, своєчасною та достовірною.

Згідно з наведеними вище даними на підприємстві існує тенденція до зниження прибутку від основної діяльності Темпи зростання товарообігу нижчі, ніж темпи зростання основних фондів, оборотних активів, кредиторської заборгованості. Необхідно провести дослідження, спрямовані на стимулювання збуту з одночасним пошуком резервів із зниження витрат, змінити асортимент товару з метою підвищення рентабельності продажів. Збільшити товарообіг підприємства шляхом проведення рекламних кампаній, надання знижок, кредитів, додаткових послуг: направляти вільні кошти на поповнення оборотних активів високоліквідними товарними запасами.

Необхідно збільшити обсяг товарообороту. При зростанні товарообороту рівень витрат знижується. Це відбувається тому, що деякі види витрат підприємства не залежать від величини товарообороту (витрати на оренду і утримання приміщень, на рекламу та інші витрати), у зв’язку з цим, відносний рівень цих витрат по відношенню до збільшеної суми товарообороту знижується. При зменшенні реалізації товарів за тієї ж причини рівень витрат підвищується.

Зменшення витрат шляхом ефективного управління без заниження обсягів реалізації, валових доходів, якості торговельного обслуговування, обумовлює можливість збільшення прибутку. Тому правильний облік витрат, своєчасний контроль за їх формуванням, оперативний аналіз мають важливе значення для ефективного управління витратами торговельного підприємства.

Необхідно залучити нестандартні джерела надходження обсягу коштів. Наприклад, це може бути одержання поворотної фінансової допомоги від фізичної чи юридичної особи на визначений термін на поповнення обігових коштів на закупівлю певного виду ліквідної продукції.

На основі розрахунку точки беззбитковості можна дійти висновків щодо доцільності реалізації даної продукції або обсягів реалізації, які забезпечують беззбиткову діяльність. Аналізуючи точку беззбитковості, можна сказати, що підприємство успішно здійснює свою діяльність (запас міцності складає 2822,75 тис. грн.)

Для збільшення прибутку у майбутньому необхідно знизити суму постійних, так і перемінних витрат. Судячи із показника операційного левериджу 0,33, потрібно зменшити суму змінних витрат.

З метою удосконалення економічного механізму управління прибутком необхідне :суворе дотримання укладених договорів з постачання товарів, зацікавленість підприємства у реалізації найбільш потрібних для ринку виробів;підвищення ефективності діяльності підприємства по збуту продукції;домагатися максимально швидкого просування товарів від виробника до споживачів;застосування сучасних механізованих і автоматизованих засобів для вирішення завдань аналізу прибутку і рентабельності;зробити перенос акцентів в управлінні прибутком на доходи підприємства.

Виконання цих пропозицій значно підвищить ефективність управління прибутком на підприємствах, в тому числі й у ТзОВ «Склад-магазин»