
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни національний університет «львівська політехніка»
- •Курсовий проект
- •Економічна сутність понять “витрати”, “виручка”, прибуток”
- •1.2. Методика аналізу взаємозв’язку витрати-виручка-прибуток
- •2.1. Характеристика об’єкту аналізу
- •2.2.Факторний аналіз, чутливість прибутку до зміни витрат, ціни, та обсягу реалізації
- •Узагальнююча характеристика показників прибутку торгового підприємства “Склад-магазин” за 2009- 2010 рр.
- •Резерви зростання прибутку ТзОв «Склад-магазин» від операційної діяльності
- •Резерви зростання прибутку ТзОв «Склад-магазин» від реалізації продукціїї
- •2.2.Аналіз беззбиткового обсягу продажу і зони безпеки ТзОв «Склад-магазин»
- •Поділ витрат на ТзОв «Склад-магазин»
- •Висновки
- •Використана література
1.2. Методика аналізу взаємозв’язку витрати-виручка-прибуток
Аналіз «витрати – обсяг діяльності – прибуток» – це метод системного дослідження взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку підприємства
Аналіз взаємозв'язку "витрати — обсяг — прибуток" здійснюють за допомогою різних методів : математичні (метод рівняння, маржинальний метод) та графічні (графік беззбитковості, графік взаємозв’язку "обсяг — прибуток", графік маржинального доходу). Важливим елементом аналізу взаємозв'язку "витрати — обсяг — прибуток" є аналіз беззбитковості. Аналіз беззбитковості побудований на основі розподілу витрат на змінні та постійні, а також обчислення точки беззбитковості, що визначає критичний обсяг продажу.
Точка беззбитковості — обсяг продажу (діяльності), за якого доходи підприємства дорівнюють його витратам, або маржинальний дохід дорівнює загальним постійним витратам.
Точку беззбитковості можна виразити в натуральних (кількість продукції), грошових(виручка) одиницях. Точка беззбитковості— це такий обсяг реалізації продукції (в натуральних або грошових одиницях), при якому загальні доходи дорівнюють загальним витратам, а прибуток підприємства рівний нулю.
Розрахунок точки беззбитковості за допомогою показника маржинального доходу
(Ціна за одиницю х Кількість одиниць реалізованої продукції) = (Змінні витрати на одиницю х Кількість одиниць реалізованої продукції) + Загальні постійні витрати
Звідси: Кількість одиниць реалізованої продукції = Постійні витрати: (Ціна за одиницю — Змінні витрати на одиницю.
Для визначення формули розрахунку точки беззбитковості в грошових одиницях за допомогою показника маржинального доходу використаємо формулу в яку підставимо формулу : Постійні витрати: Маржинальний дохід на одиницю = Точка беззбитковості в
грошових одиниця х / Ціна за одиницю .
Звідси: Точка беззбитковості в грошових одиницях = (Постійні витрати: Маржинальний дохід). Або:
Точка беззбитковості в грошових одиниця х = Постійні витрати: (Маржинальний дохід на одиницю: Ціна за одиницю) Знаменник цього дробу має назву коефіцієнту маржинального доходу.
Отже, коефіцієнт маржинального доходу - це відношення маржинального доходу від реалізації одиниці продукції до її ціни.
Виходячи з цього:
Точка беззбитковості в грошових одиниця х = Постійні витрати :Коефіцієнт маржинального доходу.
Оскільки знаменник означає маржинальний дохід на одиницю реалізованої продукції, то: Точка беззбитковості в натуральних одиницях = Постійні витрати :Маржинальний дохід на
Графічний аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку
Аналіз взаємозв'язку "витрати — обсяг — прибуток" можна здійснити за допомогою графіків
1) Беззбитковості.
2) Взаємозв'язку обсягу та прибутку.
3) Маржинального доходу.
Графік беззбитковості
Графік беззбитковості показує прибуток чи збиток при певних витратах. Графік беззбитковості будують у такій послідовності:
Крок 1. Побудова осей графіка На цьому графіку на осі відображають обсяг діяльності (продажу) у грошових або натуральних одиницях, або як відсоток використання виробничої
потужності. На осі У відображають витрати (з розподілом їх на змінні й постійні) та дохід від продажу.
Крок 2. Нанесення ліній постійних витрат Лінію постійних витрат проводять паралельно осі X, оскільки постійні витрати не змінюються при зміні обсягу продажу.
К р о к 3. Обчислення загальних витрат
Крок 4. Нанесення лінії змінних витрат Лінію змінних витрат проводять з точки постійних витрат на осі У через точки обчислених загальних витрат.
Крок 5. Розрахунок доходу від продажу (виручки) Для кількох зручних обсягів продажу обчислюють суму доходу (виручки) від продажу та відображають на графіку у вигляді точок.
Крок 6. Нанесення лінії загального доходу Через нанесені на графіку точки доходів з точки 0 проводять лінію доходу від продажу. Точка перетину лінії загальних витрат та лінії доходу від продажу є точкою беззбитковості.
Графік взаємозв’язку "прибуток-обсяг" ілюструє залежність прибутку від обсягу продажу в натуральних або грошових одиницях.
Графік маржинального доходу ілюструє залежність маржинального доходу від обсягу продажу і витрат підприємства.
Аналіз чутливості прибутку
Важливим напрямом аналізу взаємозв'язку "витрати — обсяг — прибуток" є аналіз чутливості прибутку до зміни інших параметрів діяльності. Аналіз чутливості прибутку — визначення впливу на прибуток зміни витрат, ціни та обсягу продажу.
Для визначення впливу на прибуток зміни обсягу продажу можна використати такі показники:
- запас міцності;
- операційний важіль.
Запас міцності — величина, на яку фактичний (або запланований) обсяг продажу перевищує беззбитковий обсяг продажу:
Запасміцності = Продаж – Точка беззбитковості
Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продажу без ризику зазнати збитків.
Поряд з абсолютним значенням показника запасу міцності використовують коефіцієнт запасу міцності.
Коефіцієнт запасу міцності — співвідношення запасу міцності та фактичного обсягу продажу:
Коефіцієнт запасу міцності є вимірником ризику нерентабельної роботи компанії. Значення цього показника до 1.Чим більше значення має цей коефіцієнт, тим менше ймовірність того,
що підприємство зазнає збитку в разі зменшення обсягу продажу.
Структура витрат – співвідношення постійних та змінних підприємства.
Більша питома вага постійних витрат у структурі витрат компанії забезпечує більший вплив на прибуток за зміни обсягу продажу.
Міру використання постійних витрат у структурі витрат підприємства називають операційним важелем.
Операційний важіль — співвідношення постійних і змінних витрат, що забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання обсягу продажу.
Тому операційний важіль більший у підприємств, що мають більшу питому вагу постійних витрат.
Факторний аналіз прибутку
Дослідження як самих чинників, так і ступень їх впливу на величину досліджуваного показника, зазвичай, виконується за допомогою факторного економічного аналізу. В роботах, присвячених факторному аналізу прибутку значне місця займає математична формалізація аналітичних задач, побудова детермінованих факторних моделей даного показника.
За допомогою факторного аналізу виявляють резерви збільшення обсягів виробництва і реалізації, зниження собівартості продукції (робіт, послуг), зростання прибутку, що має першочергове значення для підвищення ефективності роботи підприємств.
У курсовій роботі виконано факторний аналіз прибутку за видами діяльності: факторний аналіз прибутку від операційної діяльності, у тому числі факторний аналіз валовогоприбутку; факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг); надається оцінка внутрішніх і зовнішніх резервів.
У курсовій роботі аналіз взаємозв’язку витрати-обсяг-прибуток здійснено у такій послідовності:
1.Аналіз беззбиткового обсягу продажу і зони безпеки ТзОВ «Склад-магазин»
-маржинальний метод;
-графічний метод;
2.Аналіз чутливості прибутку підприємства
3.Факторний аналіз прибутку
4.Резерви зростання прибутку від різних видів діяльності
Розділ 2. Аналіз взаємозв’язку витрати-виручка-прибуток ТзОВ «Склад-магазин»