Мета і цілі створення інформаційних баз

Основна мета створення інформаційних баз еколого-освітніх центрів - інформаційне забезпечення вирішення завдань поширення природоохоронних знань, підвищення кваліфікації працівників установ природно-заповідного фонду та інформування громадськості й місцевого населення.

Інформаційна база має забезпечувати вирішення завдань поширення інформації не лише про сам природно-заповідний об'єкт, але й природу регіону, вирішувати завдання еколого-освітньої діяльності не тільки в установах природно-заповідного фонду, але й підвищувати рівень інформованості та обізнаності усіх верств населення від дошкільних закладів до організацій з охорони природи.

Структура інформаційної бази

Інформаційна база еколого-освітнього центру формується із інформаційно-довідкових файлів даних, які мають забезпечувати виконання завдань екологічної освіти, виховання та інформування.

Інформаційна база еколого-освітнього центру складається з таких інформаційних файлів: еколого-виховної роботи та природоохоронного інформування; організації куточків природи, музеїв, фондів колекцій; видавничої діяльності: підготовки підручників у галузі природно-заповідної справи; підготовки та видання буклетів про об'єкти природно-заповідного фонду України; створення відеотек; підвищення кваліфікації; нормативно-правових документів; створення бібліотек*, "Літописи природи".

Файл еколого-виховної та природоохоронної пропаганди

Даний файл формується для забезпечення основних напрямів еколого-освітньої та інформаційної діяльності природно-заповідних установ. Основні його цілі та завдання можуть бути визначені наступним чином:

• ознайомлення з нормативно-правовими актами у сфері сталого (збалансованого) природокористування, охорони природи, природно-заповідної справи;

• розповсюдження інформації про роль і місце природно-заповідної справи у вирішенні актуальних наукових та організаційних завдань збереження, використання та відновлення природних ресурсів, навколишнього природного середовища в цілому та інших заходів з охорони природи;

• розповсюдження екологічних, біологічних, географічних, краєзнавчих, природознавчих знань про природоохоронні об'єкти;

• інформування про заходи та результати охорони рідкісних видів рослин і тварин та таких, що перебувають під загрозою зникнення;

• поширення природоохоронних знань через засоби масової інформації, друковані видання, соціальну рекламу, музеї природи, бібліотеки, відеотеки, конференції;

• оперативне інформування через прес-релізи невеликого обсягу (1-2 сторінки);

• створення постійно діючих та пересувних виставок, фотостендів, проведення тематичних лекцій та екскурсій; проведення тематичних вечорів;

• видання праць з проблем природно-заповідної справи;

• організація масових еколого-освітніх заходів, співпраця з регіональними, національними громадськими та міжнародними еколого-освітніми організаціями.

Еколого-освітня робота з населенням передбачає здійснення лекційної роботи; проведення ознайомчих екскурсій природно-заповідними територіями з оформленням перепусток за спеціальними маршрутами; відвідання музеїв природи, знайомство з колекційним фондом природно-заповідного об’єкта, створення відеотек, фототек, фотоальбомів, екофотостендів. Необхідно активно використовувати базу та потенціал музеїв природи, організовуючи на їх основі спільні заходи (лекції, круглі столи, тематичні вечори, олімпіади, семінари, вікторини тощо).

Доцільно мати інформаційну базу, яку складають: екологічні кросворди, гуморески, карикатури, казки, вікторини, конкурси; сценарії спеціалізованих екопрограм, які розраховані на різні категорії слухачів; інформацію про свята та обряди тощо.