Практичне заняття 6

Тема: Методичні засади інформаційного забезпечення еколого-освітньої та просвітницької діяльності на територіях та об’єктах ПЗФ.

Мета: ознайомити студентів з правовими режимами функціонування об’єктів ПЗФ.

План:

1. Підвищення кваліфікації кадрів

2. Видавнича діяльність

3. Створення фондів інформації

4. Механізм функціонування головного еколого-освітнього центру

5. Методичні засади інформаційного забезпечення еколого-освітньої діяльності

6. Інформаційні бази як основа методичної роботи

7. Мета і цілі створення інформаційних баз

8. Структура інформаційної бази

9. Файл еколого-виховної та природоохоронної пропаганди

10. Файл для організації куточків природи, музеїв, фондів колекцій

11. Файл для створення відеотек

12. Файл для організації підвищення кваліфікації

13. Файл нормативно-правових документів.

14. Файл для створення бібліотек

15. Файл "Літописи природи"

16. Етапи практичного впровадження концептуальних засад

Література:

1. Борейко В, Е. Пути и методы природоохранной пропаганды. — Киевский зколого-культурный центр: Киев, 1998. — 280 с.

2. Гардашук Т.Б. Чому нас може навчити природа// Світ у долонях. — 1997. — № 3/4.

3. З.Дідух Я.П., Єрмоленко В.М., Крижаніеська О. Т., Попович С.Ю. та інш. Екологічна стежка (Методика, організація, характеристика модельної стежки "Лісники"), — Фітосоціоцентр: Київ, 2000. — 88 с.

4. Заповідна справа на межі тисячоліть (сучасний стан, проблеми і стратегія розвитку). Матеріали всеукраїнської конференції, гол.ред. М.П.Стеценко. — Канів, 1999. — 224 с.

5. Конвенція про біологічне розмаїття: громадська обізнаність і участь. — Київ: Стилос, 1997. — 154 с.

6. Крижановська О. Т. Роль екологічної освіти у діяльності НІШ// Всеукраїнська конференція "Форми і методи екологічної освіти в Україні". —Луганськ, 1998. — С.22.

7. Крисаченко В. С. Екологічна культура. — Київ: "Заповіт", 1996, — 349 с.

8. Програма дій „Порядок денний на XXI століття" (Аgenda 21). — Київ, Інтелсфера, 2000. — 360 с.

9. Шапіро С, Флаерті-Зоніс К. Довкілля і суспільство (Програма здорового способу життя для середніх шкіл). — США: 1995, — 301 с.

Теоретичні відомості Підвищення кваліфікації кадрів

Державні підрозділи органів виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів взаємодіють з Державним інститутом підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів Мінекоресурсів України згідно із затвердженими календарними планами для працівників різних категорій природно-заповідної галузі. Додатково можуть організовуватися спеціальні семінари на кошти спонсорської підтримки чи кошти, одержані з інших джерел фінансування, у тому числі міжнародних екологічних фондів. Водночас еколого-освітні центри самі можуть стати ініціаторами організації шкіл юних природоохоронців, шкільних лісництв, гуртків юннатів тощо в районах розташування великих за площею природно-заповідних територій. Вони виконуватимуть роль консультаційного осередку не лише для спеціалістів, але і для відвідувачів, які цікавляться проблемами природно-заповідної справи, а також для молодих фахівців. Цим центрам доцільно організовувати круглі столи, тематичні читання, бесіди, обговорення актуальних питань природно-заповідної справи. На центри покладається також організація конференцій, симпозіумів, конгресів тощо.