
- •Тема № 11. Адміністративно-правові режими, встановлені на державному кордоні України
- •1. Загальна характеристика митної справи як об'єкта адміністративно-правового регулювання
- •2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання митної справи в Україні
- •3. Митний контроль, його форми
- •4. Митний режим, його види
- •5. Відповідальність за порушення митних правил
- •1. Комунікації та їхні складові частини як об'єкти адміністративно-правового регулювання
- •2. Адміністративно-правове регулювання у сфері транспорту і шляхового господарства
- •3. Адміністративно-правове регулювання у сфері зв'язку
- •2. Поштовий зв'язок - це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій.
- •4. Державний контроль та нагляд у сфері комунікацій
- •3. Зв'язок
- •1. Загальна характеристика агропромислового комплексу як об'єкта адміністративно-правового регулювання
- •2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання в агропромисловому комплексі
- •3. Державний контроль і нагляд в агропромисловому комплексі
- •1. Загальна характеристика освіти як об'єкта адміністративно-правового регулювання
- •2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері освіти
- •3. Основні напрями державного регулювання у сфері освіти
- •4. Державний контроль у сфері освіти
- •Тема № 15. Адміністративно-правове забезпечення управління у сфері науки
- •1. Загальна характеристика науки як об'єкта адміністративно-правового регулювання
- •2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері науки
- •3. Основні напрями державного регулювання у сфері науки
- •1. Загальна характеристика охорони здоров'я як об'єкта адміністративно-правового регулювання
- •2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері охорони здоров'я
- •3. Основні напрями державного регулювання у сфері охорони здоров'я
- •4. Державний контроль і нагляд у сфері охорони здоров'я
- •1. Загальна характеристика культури як об'єкта адміністративно-правового регулювання
- •2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері культури
- •3. Державний контроль і нагляд у сфері культури
- •1. Загальна характеристика оборони як об'єкта державного управління
- •2. Суб'єкти державного управління у сфері оборони
- •2. Спеціальної компетенції
- •3. Контроль у сфері оборони
- •1. Рада національної безпеки і оборони України (рнбоу).
- •Тема № 19 державне управління у сфері національної безпеки
- •1. Загальна характеристика національної безпеки як об'єкта державного управління
- •2. Суб'єкти державного управління у сфері національної безпеки
- •1. Загальної компетенції
- •2. Спеціальної компетенції
- •3. Державний кордон України, його захист і охорона
- •Тема №20. Державне управління у сфері внутрішніх справ
- •1. Організаційно-правові основи управління у сфері внутрішніх справ
- •2. Міліція: повноваження та структура
- •3. Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України
- •Тема № 21. Адміністративно-правове забезпечення управління у сфері юстиції
- •1. Організаційно-правові основи управління у сфері юстиції
- •2. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері юстиції
- •3. Організація нотаріальної служби та діяльність адвокатури
- •4. Реєстрація актів цивільного стану та діяльність державної виконавчої служби
- •Організаційно-правові основи управління у сфері закордонних справ
- •2. Суб'єкти державного управління у сфері закордонних справ
- •3. Основні напрями зовнішньої політики України
- •II. Інтеграція до міжнародних організацій.
3. Основні напрями зовнішньої політики України
Керуючись положенням нормативно-правових актів і сьогоднішнім геополітичним становищем України, з-поміж основних напрямів зовнішньої політики України необхідно вирізнити.
Розвиток міждержавних відносин.
Це - один із основних пріоритетів державної зовнішньої політики. Україна зацікавлена в налагодженні добросусідських відносин з усіма державами. Це сприяє розвитку економічних взаємин,
Основні напрями зовнішньої політики України
Захист прав громадян України за кордоном та співпраця із закордонними українцями покращенню діяльності туристичної галузі. При цьому всі держави стосовно України необхідно переділяти на:
1) прикордонні держави. Говорячи про сусідні держави, необхідно вказати, що на заході Україна межує із Польщею, Угорщиною та Словаччиною, територіями яких пролягає найкоротший шлях, що зв'язує Україну з країнами Західної та Центральної Європи. На сході та півночі України - кордон із Росією, на південному заході - з Молдовою та Румунією. На півночі Україна межує з Білоруссю, через яку здійснюється зв'язок із країнами Балтії. З Румунією та Росією Україна має не тільки сухопутний, а й морський кордон. У вказаному напрямі зовнішньої політики зусилля мають бути постійно спрямовані на те, щоби прикордонні держави утворювали навколо України надійну смугу миру і стабільності. У цьому контексті кожна прикордонна держава є стратегічним партнером України. Домінантою двосторонніх відносин із прикордонними державами є українсько-російські відносини. Для України вони є відносинами «особливого партнерства», оскільки від їхнього характеру значною мірою залежатиме доля прогресивного демократичного розвитку як України, так і Російської Федерації, стабільність у Європі та в усьому світі;
2) західні держави - члени ЄС та НАТО. Західним державам належить провідна роль у сучасній міжнародній системі, зокрема у всесвітньому економічному комплексі та в міждержавних інститу-ційних механізмах управління глобальними і регіональними процесами. Визначальною рисою зовнішньої політики України щодо цих держав є встановлення з ними відносин політичного і військового партнерства, взаємовигідної економічної співпраці, широких культурних, наукових, гуманітарних зв'язків;
3) географічно близькі держави (йдеться про країни Центральної, Північно-Східної та Південно-Східної Європи, країни Кавказького регіону). Співпраця з географічно близькими державами розширюватиме смугу стабільності й миру навколо України, сприятиме її утвердженню як впливової європейської держави, торуватиме шляхи до широких політичних, економічних, культурних, наукових, гуманітарних відносин).
4) держави Азії, Азійсько-Тихоокеанського регіону, Африки та Латинської Америки. Виходячи з міркувань політичної та економічної доцільності, Україна підтримує двосторонні відносини з тими азійськими, африканськими, латиноамериканськими державами, а також країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону, які відіграють помітну роль у світовій та регіональній політиці, мають високий рівень економічного розвитку, розташовані у стратегічно важливих для Української держави регіонах.
У цьому контексті Україна шукатиме контактів із країнами Близького та Середнього Сходу, зокрема членами ОПЕК, «новими індустріальними країнами» Азії та ін. Відносини з такими державами, як Японія, Республіка Корея, Сінгапур, Південно-Африканська Республіка, Австралія можуть відкрити потужні джерела інвестицій в українську національну економіку та сприяти впровадженню сучасних технологій, необхідних для прискореного вирішення економічних і соціальних проблем України.
Геостратегічні та геоекономічні інтереси України вимагають також підтримання тісних і широких відносин з Індією, Китаєм, Єгиптом та Ізраїлем. Поступова розбудова відносин із державами Азії, Африки і Латинської Америки допомагатиме диверсифікувати міжнародні зв'язки України, сприятиме утвердженню економічної незалежності, зміцненню її позиції в світі. Визначені пріоритети двосторонніх відносин не є абсолютними і не відкидають установлення і підтримання відносин з іншими державами у випадках, коли цього вимагають національні інтереси України відповідно до принципів економічної вигоди та політичного прагматизму (постанова Верховної Ради України від 2 липня 1993 р. № 3360-ХП «Про Основні напрями зовнішньої політики України»).